1Справа № 335/14012/24 2/335/875/2025
09 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стандартюк О.В.,
представника позивача Виноградової Х.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
КП «Запоріжремсервіс» ЗМР звернулось до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання та управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . В період з 01.12.2021 року по 01.11.2024 року позивачем надано відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинком, оплату за послуги підприємства відповідач не вносила, але фактично ними користувалася, тому за зазначений період утворилась заборгованість у розмірі 20 307,15 грн., яку позивач просить стягнути, а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 03.01.2025 відкрито провадження в справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
03.02.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Соколової Н.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на наступне.
Позивач помилково вважає, що застосовуючи п. 12 Прикінцевих положень ЦК України, що ним не пропущений строк позовної давності. Так, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений закон набрав чинності 02 квітня 2020 року. На всій території України з 1 липня 2023 року скасований карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Позивач висуває вимоги до відповідача про стягнення заборгованості саме за не сплату наданих ним послуг в період з 01.12.2021 року по 01.11.2024 року. Отже трирічний строк позовної давності по стягненню заборгованості за надані та не сплачені відповідачем послуги за період з 01.12.2021 року по 01.11.2024 заборгованість у сумі рік, спливає 01.12.2024 року.
Крім того, позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача за надані та несплачені останньою послуги у розмірі 11 502,00 грн. за період до 01.12.2021 року, а вказує чіткий період виникнення заборгованості по несплаті відповідачем послуг з 01.12.2021 року по 01.11.2024 рік. При цьому, позовна заява не містить період за який виникла у відповідача заборгованість у сумі 11 502,00 грн. за несплату наданих позивачем послуг до 01.12.2021 року.
Окрім того, позивачем не подано до суду обґрунтованої вмотивованої заяви про поновлення строку позовної давності, з якої можна було зробити висновок про період виникнення заборгованості по сплаті наданих позивачем послуг, поважність причин пропуску відповідного строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви доказів наявності договірних відносин саме з позивачем, до позову додано нечитабельну копію договору № 792-УБ від 06.09.2017 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Також не додано до позовної заяви і актів виконаних робіт, періоду з надання саме відповідачу цих послуг.
Також відповідач звертає увагу суду, що позивачем не надано до позовної обґрунтованого чіткого розрахунку заборгованості із зазначення чітких дат, періодів та сум.
Разом з тим, з довідки про заборгованість, яка долучена позивачем що матеріалів справи, вбачається, що відповідачем було здійснено сплату у сумі 190,05 грн., але доказу цієї сплати саме відповідачем, позивач не надає. Натомість відповідач стверджує, що нею не було здійснено такої сплати ні в серпні, ні в вересні за серпень 2024 року.
Більш того, відповідач зазначає, що її взагалі не було проінформовано, що саме позивачем здійснюється надання вказаних послуг саме їй, як співмешканці багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки квитанції повідомлення про наявність будь-якої заборгованості, письмових або усних претензій від позивача вона не отримувала.
Як вбачається з позовної заяви та додатків доданої до неї відсутнє підтвердження, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , що ним надавались відповідачу відповідні послуги, між сторонами існував спір до звернення до суду, що відповідач здійснювала сплату в серпні 2024 року у сумі 190,05 грн., була обізнана, що саме позивач надає послуги з утримання будинку, співвласником якого вона є. Представник вважає, що без доведення цих обставина належними та допустимими доказами, позовні вимоги позивача не можуть вважатися судом як безумовними для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати послуг із обслуговування багатоповерхового будинку.
Враховуючи вищевикладене, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.02.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 792-УБ від 06.09.2017 року на кожного співвласника покладено обов'язок оплачувати послуги з управління багатоквартирним будинком, тому доводи відповідача щодо непоінформованості про здійснення КП «Запоріжремсервіс» послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 не відповідають дійсності. На адресу позивача з боку відповідача не надходило в письмовий формі відмови від укладення договору, що свідчить про прийняття пропозиції з боку боржника на укладення договору. Договір не було припинено з підстав, визначених умовами самого договору, скасовано, чи визнано недійсним в цілому або частини його умов у встановленому законом порядку. Тобто, відповідачем не спростовано, що КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є надавачем послуг з управлення будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони погодили, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця нежитлових примішень на 1 поверсі: 5.14 гривень на місяць за 1 квадратний метр додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об?єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,67 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві - 0,47 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 5,14 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги. - 4,67 грн./ м.кв.; 2) винагорода Управителеві - 0,47 грн./м.кв. ( п. 5 Договору).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , зареєстроване, як приватна власність за ОСОБА_2 . Інформація щодо інших власників або зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою на підприємстві відсутня.
24 червня 2016 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийняте рішення № 311 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг», відповідно до якого комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради з 01 вересня 2016 року є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. На даний час відповідно до рішення Запорізької міської ради № 66 від 07.12.2022 юридична особа - комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради знаходиться в стані припинення у зв'язку із реорганізацією шляхом приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості (КП «Наше місто») по особовому рахунку НОМЕР_1 , який відкрито на ім?я ОСОБА_2 станом на 01.11.2024 року була наявна переплата у сумі 190,05 грн. та оскільки КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є повним правонаступником всіх прав та обов'язків комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради, то сума переплати, яка існувала по особовому рахунку, приєднання «Запоріжремсервіс».
Житловий будинок АДРЕСА_1 , облаштований централізованим опаленням, гарячим холодним водопостачанням, каналізацією, газо- електропостачанням. Роботи з поточного ремонту виконуються в межах коштів отриманих від мешканців будинку та при накопиченні коштів по складовій «поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем». Станом на 01.02.2025 загальна заборгованість мешканців будинку складає 129 865,92 при місячному нарахуванні 10 340,42 грн., що позбавляє забезпечити своєчасне і якісне надання послуг, виконання належних ремонтних робіт в повному обсязі.
Щодо застосування позовної давності, представник позивача вважає, що КП «Запоріжремсервіс» звернулось до суду із даним позовом в межах строку позовної давності, оскільки його було продовжено відповідно до Закону.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року витребувано у Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради докази про сплату ОСОБА_2 за послуги з управління багатоквартирним будинком в серпні 2024 року у розмірі 190 грн. 05 коп.
11.04.2025 на виконання вищезазначеної ухвали суду представником КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради надано бухгалтерську довідку.
В судовому засіданні представник позивача Виноградова Х.І. позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача - адвокат Боярська В.Л. позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
24.06.2016 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийняте рішення № 311 «При визначення виконавця житлового-комунальних послуг», відповідно до якого комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради з 01.09.2016 є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території.
На підставі Рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 66 КП «Наше місто» ЗМР реорганізовано шляхом приєднання до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР.
Верховний Суд в постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку, що у статтях 104 і 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.
Отже, КП «Запоріжремсервіс» ЗМР є правонаступником КП «Наше місто» ЗМР з 07.12.2022».
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, в т.ч. будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд відхиляє доводи представника відповідача, що до матеріалів справи позивачем не додано доказів наявності договірних відносин між сторонами, оскільки до позову позивачем додано копію договору № 792-УБ від 06.09.2017 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладеного між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 792-УБ від 06.09.2017 року, на кожного співвласника було покладено обов'язок оплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно п. 1 Договору управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників,, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
За своєю правовою природою спір в даній справі виник у зв'язку з виконанням умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, згідно зі статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, розмір і форму оплати послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що Договір № 792-УБ від 06.09.2017 було припинено з підстав, визначених умовами самого договору, скасовано чи визнано недійсним в цілому або частини його умов, у встановленому законом порядку.
Також, в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення однією стороною договору № 792-УБ іншої сторони про відмову від договору, а також оспорювання вказаного договору у передбаченому Законом порядку.
За вказаних обставин, суд доходить до висновку, що вказаний договір укладено з боку співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою на те особою, та що він є чинним, оскільки дія цього договору була продовжена. Відтак, КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , якому співвласники зобов'язані сплачувати відповідну плату.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідно до Договору, замовник (співвласник) сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень.
Разом із тим, Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Сторони погодили, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця нежитлових примішень на 1 поверсі: 5.14 гривень на місяць за 1 квадратний метр додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об?єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 4,67 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві - 0,47 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 5,14 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги. - 4,67 грн./ м.кв.; 2) винагорода Управителеві - 0,47 грн./м.кв. ( п. 5 Договору).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, неналежної послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Статтею 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (п. 5) та ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що «… договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя…», «договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк».
На момент подання цієї позовної заяви вищевказаний договір не було розірвано або/чи визначено недійсним у судовому порядку. Не існує й інших доказів щодо відкладення пролонгації або відмови від виконання зобов'язання за вказаним договором. Таким чином, зобов'язання є чинним (дійсним), а отже відсутні підстави вважати, що дія договору не була продовжена, отже КП «Запоріжремсервіс» є надавачем послуг з управлення багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_4 .
Суд враховує, що житловий будинок АДРЕСА_1 облаштований централізованим опаленням, гарячим та холодним водопостачанням, каналізацією, газо- та електропостачанням. До складу послуг, що надаються з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 входять: прибирання прибудинкової території; прибирання підвальних приміщень; послуги з управління за складовими з технічного обслуговування внутрішньо- будинкових систем та з технічного обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання; роботи з дератизації та логінсекції; перевірка вентиляційних каналів будинку; освітлення загального користування; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та поточний ремонт мереж електропостачання; Разом з тим, роботи з поточного ремонту виконуються в межах коштів отриманих від мешканців будинку та при накопиченні коштів по складовій «поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем». Як зазначає позивач, станом на 01.02.2025 загальна заборгованість мешканців будинку складає 129 865,92 грн. при місячному нарахуванні 10 340,42 грн., що позбавляє підприємство забезпечити своєчасне і якісне надання послуг, виконання належних ремонтних робіт в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відомостями заступника начальника відділу документування та реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Педенко В., які надійшли до суду 30.12.2024 року.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.03.2003 року є власницею 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування № 1-125 від 30.01.2003 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна.
За відомостями позивача, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов'язана сплачувати на користь управителя - КП «Запоріжремсервіс», згідно з розрахунку заборгованості та довідки о/р НОМЕР_1 , станом на 01.11.2024 за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 становить 20 307,15 грн.
Однак, відповідно до розрахунку, наданого позивачем щодо квартири АДРЕСА_2 , за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 позивачем нараховано послуги з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 8 995,00 грн., відповідачем за цей період сплачено 190,05 грн. Таким чином, сума заборгованості за вказаний період складає 8 804,95 грн.
Разом із тим, заборгованість у розмірі 11 502,20 грн. визначена як початкове сальдо станом на 01.12.2021, яка утворилась за минулі періоди. Обґрунтування таких вимог позовна заява не містить, розрахунок цієї суми також у встановленому ЦПК України порядку позивачем суду не наданий.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 11 502,20 грн. є необґрунтованою та стягненню з відповідача не підлягає.
Відповідач, як власник квартири, у відповідності до ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України зобов'язаний утримувати належне йому майно та нести витрати, необхідні для збереження майна, та вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна. Вказані норми встановлюють презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
При цьому, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачем належним чином не обґрунтовано вимоги щодо стягнення всієї суми заборгованості з урахуванням того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.03.2003 року на праві власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком підлягають частковому задоволенню в сумі 4 402,48 грн. ( 8 804,95 / 2 = 4 402,48).
Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням хвороби COVID-19» (далі - Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02 квітня 2020 року продовжено позовну давність на період карантину.
Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
З початком повномасштабного вторгнення 24.02.2022 законодавець вніс до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України п. 19, яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259 (позовна давність) цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Тобто було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.
Суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).
Позивач звернувся з позовом до суду 24.12.2024 року з вимогою про стягнення заборгованості за період з 01.12.2021 року по 01.11.2024 року.
З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким було визначено, що під час дії карантину, строки, встановлені низкою статей цього Кодексу (зокрема, позовна давність), продовжуються на строк дії карантину, вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01.12.2021 року по 01.11.2024 року в сумі 4 402,48 грн. не виходять за межі трирічного строку позовної давності, а тому клопотання відповідачів задоволення не підлягає.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин першої, п'ятої та шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості з оплати послуг з утримання багатоквартирного будинку підлягають задоволенню частково у розмірі 4 402,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги КП «Запоріжремсервіс» ЗМР задоволені частково, з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 525,16 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову, сплачений позивачем, у розмірі 2 422,40 грн. * сума задоволених позовних вимог позивача 4 402,48 грн./сума заявлених позовних вимог позивача 20 307,15 грн.).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком в період з грудня 2021 року по листопад 2024 року включно у розмірі 4 402 (чотири тисячі чотириста дві) гривні 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради судовий збір у розмірі 525 (п'ятсот двадцять п'ять) гривень 16 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 23-А, ЄДРПОУ 22144952;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Повне рішення складено і проголошено 15.09.2025.
Суддя Ю.В.Геєць