20 серпня 2025року
м. Київ
справа № 531/913/23
провадження № 61-152св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Ланнівська сільська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В. у справі за позовом ОСОБА_4 до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Ланнівської сільської ради
від 29 січня 2020 року № 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» та від 01 квітня 2021 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_3 »;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня
2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Ланнівської сільської ради
від 20 травня 2021 року № 178 «Про розгляд клопотання ОСОБА_4 » та зобов'язати Ланнівську сільську раду повторно розглянути вказане вище клопотання ОСОБА_4 від 14 квітня 2021 року про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер 532168100:00:002:0173.
В обґрунтування позову зазначив, що 29 січня 2020 року Ланнівська сільська рада прийняла рішення № 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради», яким вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321681000:00:002:0173, яка входила до складу земель КСП «Перемога», яке припинене.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 30 жовтня 2020 року № 17422-СГ позивачу був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Верхньоланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.
За замовленням позивача у 2021 році був розроблений проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки. На підставі землевпорядної документації 16 лютого 2021 року було проведено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 5321681000:00:002:0173.
01 квітня 2021 року Ланнівська сільська рада прийняла рішення № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_3 ». Згідно з цим рішенням, затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого сільського господарства (код КВЦПЗ секція А (3,1.03) загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 5321681000:00:002:0173, яка розташована за межами населених пунктів в адміністративних межах Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та вказану земельну ділянку передано їй у власність.
21 травня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
Позивач посилається на те, що до моменту державної реєстрації 16 лютого 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 5321681000:00:002:0173 фактично не існувала як об'єкт цивільних прав, а тому не могла бути об'єктом державної реєстрації прав. Рішення Ланнівської сільської ради від 29 січня 2020 року № 90 суперечить частинам першою, третьою та четвертою статті 79-1 Земельного кодексу України, оскільки на момент прийняття рішення земельна ділянка не була сформована, не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, їй не було присвоєно кадастровий номер.
Зазначає, що приймаючи в комунальну власність спірну земельну ділянку рішенням від 29 січня 2020 року та розпоряджаючись цією земельною ділянкою рішенням
від 01 квітня 2021 року, Ланнівська сільська рада посилалась на те, що земельні ділянки увійшли до складу земель КСП «Перемога», яке припинене. Натомість, землевпорядна документація, згідно якої можливо було б встановити, що земельна ділянка знаходилась у колективній власності та увійшла до складу земель КСП «Перемога» не розроблялась.
Звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження голови Карлівської районної державної адміністрації від 14 лютого 2000 року № 69 «Про державну реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога»», ухвалено зареєструвати приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога», створене шляхом перетворення колективного сільськогосподарського підприємства у приватне сільськогосподарське підприємство. Приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога» продовжувало здійснювати свою господарську діяльність і на час прийняття оскаржуваних рішень. Оскільки КСП «Перемога», щодо якого
до 01 січня 2004 року була здійснена процедура перетворення у ПСП «Перемога», не є припиненим, право комунальної власності на землі цього підприємства не виникає, що виключає можливість застосування пункту 21 Перехідних положень ЗК України станом на 29 січня 2020 року та розпорядження земельною ділянкою за рішенням органу місцевого самоврядування станом на 01 квітня 2021 року.
Таким чином, Ланнівська сільська рада, ухвалюючи рішення від 29 січня 2020 року
№ 90, від 01 квітня 2021 року № 52, діяла в порушення пункту 21 Перехідних положень ЗК України та поза межами повноважень, наданих статтею 12 та частиною першою статті 122 ЗК України.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Карлівський районний суд Полтавської області рішенням від 08 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд вважав, що процес набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_3 не порушений, тому підстави для скасування рішення Ланнівської сільської ради від 01 квітня 2021 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_3 » відсутні.
Крім цього, суд звернув увагу на те, що рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 було прийняте 01 квітня 2021 року, а заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ОСОБА_4 надійшла до Ланнівської сільської ради 14 квітня 2021 року, що позбавляло її можливості взяти його до уваги під час прийняття рішення, а тому суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що Ланнівська сільська рада, яка будучи попередженою про розроблений проект, завідомо передала земельну ділянку у власність ОСОБА_3 .
Зауважив, що сторона позивача не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення Ланнівської сільської ради від 29 січня 2020 року
№ 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» та рішення від 01 квітня 2021 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_3 » є незаконними.
Враховуючи наведені висновки, суд зазначив, що позовні вимоги стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який був укладений 21 травня
2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , визнання протиправним та скасування рішення Ланнівської сільської ради від 20 травня 2021 року № 178 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_4 » та про повторний розгляд Ланнівською сільською радою клопотання ОСОБА_4 від 14 квітня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321681000:00:002:0173, не підлягають задоволенню.
Полтавський апеляційний суд постановою від 05 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив частково.
Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2024 року скасував.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнив частково.
Визнав протиправними та скасував рішення Ланнівської сільської ради від 29 січня 2020 року № 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради».
Визнав протиправними та скасував рішення Ланнівської сільської ради від 01 квітня 2021 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_3 ».
Визнав протиправним та скасував рішення Ланнівської сільської ради від 20 травня 2021 року № 178 «Про розгляд клопотання ОСОБА_4 ».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції вказав, що у рішенні Ланнівської сільської ради від 29 січня 2020 року № 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» зазначено про передачу у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5321681000:00:002:0173, яка була сформована з присвоєнням зазначеного кадастрового номера лише у лютому 2021 року. Вважав, що вказані обставини свідчать про протиправність оскарженого рішення Ланнівської сільської ради
від 29 січня 2020 року № 90 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 532168100:00:002:0173. Крім того зауважив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка входила до складу земель КСП «Перемога» згідно державного акта про право колективної власності на землю, виданого Верхньоланнівською сільською радою 27 грудня 1995 року.
На момент надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою спірна земельна ділянка перебувала у складі земель державної форми власності, а
ОСОБА_1 дотримався процедури отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Взявши до уваги незаконність рішення Ланнівської сільської ради від 29 січня
2020 року № 90 «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 532168100:00:002:0173 та недоведеність того, що спірна земельна ділянка входить до складу земель КСП «Перемога», апеляційний суд вважав, що розпорядження спірною земельною ділянкою Ланнівською сільською радою суперечить вимогам статей 12, 122 ЗК України щодо повноважень органів місцевого самоврядування на передачу земельних ділянок у власність або у користування та порушує права і законні інтереси ОСОБА_4 .
З огляду на викладене апеляційний суд вважав, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Ланнівської сільської ради від 01 квітня
2021 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_3 » та від 20 травня 2021 року № 178 «Про розгляд клопотання ОСОБА_4 » підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 травня 2021 року, який був укладений між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині. Зробив висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним нікчемного, на думку позивача, правочину не є належним способом судового захисту права чи інтересу позивача. Тому у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог
ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Конюшенко М. А. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року в якій просить оскаржене судове рішення скасувати, а у справі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Зазначає, що суди не врахували висновків Верховного Суду, які були викладені у постановах 04 грудня 2024 року у справі № 531/838/22, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі
№ 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, від 04 липня
2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808//17 та висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 грудня
2016 року у справі № 815/5987/14.
Апеляційний суд не надав належної уваги тій обставині, що відповідач ОСОБА_3 виконала всі передумови для отримання земельної ділянки у власність у спосіб, визначений чинним законодавством.
Зазначає, що право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку не набувалось, оскільки Ланнівська сільська рада не приймала рішень про затвердження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність
ОСОБА_4 . Позивач лише розробив такий проект, однак 20 травня 2021 року отримав відмову у його затвердженні (його заява про затвердження проекту землеустрою була подана лише 14 квітня 2021 року).
Натомість відповідач ОСОБА_3 вчинила дії щодо розроблення проекту та звернулась до органу місцевого самоврядування, 01 квітня 2021 року отримала позитивне рішення про затвердження проекта землеустрою та про передачу їй у власність спірної земельної ділянки, в подальшому зареєструвала своє право власності на неї.
Представник заявника вказує, що визнання протиправними та скасування оскаржених рішень Ланнівської сільської ради не породжує для ОСОБА_4 жодних юридичних наслідків щодо отримання спірної земельної ділянки, оскільки вона йому не виділялася, проект землеустрою, який був розроблений за його замовленням не затверджувався та жодних юридичних прав на земельну ділянку позивач не отримував.
Додатково зауважує, що суд апеляційної інстанції не з'ясував дійсні обставини справи та не надав належну оцінку зібраним у справі доказам.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У березні 2025 року представник ОСОБА_4 адвокат Омельченко О. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому просив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін.
Зауважує, що основний висновок, до якого правильно дійшов суд апеляційної інстанції полягає у тому, що Ланнівська сільська рада не була ні власником, ні розпорядником спірної земельної ділянки на час прийняття оскаржених рішень і цей висновок не спростовується жодними арґументами відповідача про те, що
ОСОБА_3 виконала всі передбачені законом вимоги для отримання земельної ділянки у власність у порядку безоплатної приватизації.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Карлівського районного суду Полтавської області.
24 лютого 2025 року цивільна справа № 531/913/23 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2025 року справу призначив до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Короткий зміст заяви про відмову від позову
У серпні 2025 року позивач у справі ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із заявою про відмову від позову.
Заявник, посилається на статтю 43, проте цитує пункт 1 частини другої статті 49, статтю 206, частину другу статті 256 ЦПК України, просить прийняти відмову.
ОСОБА_5 посилається на те, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною другої статті 256 ЦПК України, йому зрозумілі.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з пунктом четвертим частини першої, частиною другою статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно зі статтею 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 направив до Верховного Суду заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, необхідно прийняти відмову позивача від позову, визнати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 08 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 05 грудня 2024 року нечинними і закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 206, 255, 389, 396, 408, 409 ЦПК України Верховний Суд, у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_4 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_4 від позову до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу
Визнати нечинними рішення Карлівського районного суду Полтавської області
від 08 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року в цій справі.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Литвиненко
Судді А. І. Грушицький
С. О. Карпенко
Є. В. Петров
В. В. Пророк