12 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/1187/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
за наслідками розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (колегія суддів: Бойко С. М., Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2025 (суддя Андрейчук Л. В.) у справі
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до 1) Ужгородської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород", про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,
30.07.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2025 у справі № 907/1187/23 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним і скасування пункту 1.7 рішення Ужгородської міської ради від 13.06.2023 № 1306 та позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку і ухвалено в цій частині нове рішення - про відмову в позові. У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2025 у справі № 907/1187/23 залишено без змін.
При цьому Верховним Судом під час ухвалення постанови не було вирішено питання розподілу судових витрат у відповідності до вимог частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 244 ГПК України (в редакції Закону №4508-IX від 18.06.2025) передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 13 статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів вважає за необхідне призначити до розгляду питання про винесення додаткового рішення у даній справі в межах встановленого ГПК України строку.
Керуючись статтями 8, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд
Призначити до розгляду питання про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 907/1187/23 та здійснити його розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач