09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1027/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Мацей М.М.,
від відповідача: Смолинець Я.І.,
від третьої особи-1: Аракчеєва Ю.Д., Ворона С.О.,
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Львівської області (Кітаєва С.Б.)
від 12.02.2025
та постанову Західного апеляційного господарського суду (Малех І.Б., Зварич О.В., Панова І.Ю.)
від 07.05.2025 (повний текст складений 16.05.2025)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ",
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчого комітету Шептицької міської ради, м.Шептицький Львівської області
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ,
про визнання недійсними рішень установчих зборів та скасування державної реєстрації,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся з позовом до Господарського суду Львівської області, у якому просив:
- визнати недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ" (далі - Відповідач), оформлене протоколом від 22.03.2024 №1 (далі - рішення Установчих зборів);
- скасувати державну реєстрацію Відповідача.
2. В обґрунтування вимог позовної заяви Позивач вказував на те, що протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22.03.2024, яким було затверджено рішення про створення Відповідача та затвердження його статуту від 22.03.2024, є недійсним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них, встановленої статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.05.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито позовне провадження у справі №914/1027/24, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 залучено до участі у справі №914/1027/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - виконавчий комітет Червоноградської міської ради (далі - Третя особа-1); у задоволенні клопотання Відповідача про поновлення строку на долучення відзиву відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 31.07.2024; витребувано у Третьої особи-1 реєстраційну справу Відповідача.
5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2024 долучено до матеріалів справи додаткові письмові пояснення Відповідача від 15.07.2024 пояснення Третьої особи-1 від 29.07.2024, долучено до матеріалів справи матеріали реєстраційної справи юридичної особи Відповідача, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2).
6. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 у справі №914/1027/24 відмовлено в задоволенні позову в частині вимоги про визнання недійсними рішень установчих зборів Відповідача від 22.03.2024 року, які оформлені у вигляді протоколу №1 установчих зборів співвласників Відповідача, проведених 22 березня 2024 року, за місцезнаходженням: АДРЕСА_4. В частині вимоги про скасування державної реєстрації (дата запису: 27.03.2024, номер запису: 1004191020000001861 в Єдиному державному реєстрі) Відповідача провадження у справі закрито.
7. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:
- оскільки рішення установчих зборів в частині обрання голови та секретаря зборів, створення Відповідача та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об'єднання, безпосередньо стосуються відносин створення Відповідача як юридичної особи, а вимоги Позивача про визнання недійсними цих рішень спрямовані на припинення Відповідача, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення установчих зборів та існування Відповідача не порушують права або законні інтереси Позивача, а визнання недійсним рішення установчих зборів не призведе до поновлення його прав і законних інтересів у цій справі та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність Відповідача, що є недопустимим, оскільки неможливо провести нові установчі збори;
- Позивач, вказуючи в позовній заяві на порушення його прав або законних інтересів, фактично обґрунтовував свій інтерес у припиненні Відповідача, проте не обґрунтовував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення Відповідача, та волевиявлення яких спрямоване на створення й функціонування Відповідача, і які з моменту створення Відповідача належним чином реалізують свої права на участь в його управлінні та виконують свої обов'язки (сплата внесків та інших платежів, пов'язаних з утриманням будинку);
- оскільки Позивачем не доведено факт підробки підписів ОСОБА_3 , власника квартири АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , власниці квартири АДРЕСА_2 , у листках письмового опитування, які є невід'ємними додатками до протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 від 22.03.2024 року та які містяться в матеріалах реєстраційної справи юридичної особи Відповідача, й не було заявлено жодних клопотань про необхідність проведення почеркознавчої експертизи, оскільки встановлення факту підробки підпису потребує спеціальних знань якими суд не володіє, та встановлюється на підставі відповідного висновку експерта в порядку визначеному статтями 73, 99 ГПК України, листки письмового опитування ОСОБА_3 від 22.03.2024 та ОСОБА_4 від 04.04.2024, яке проводив Позивач, суд першої інстанції визнав неналежними та недостовірними доказами.
8. Позивач, не погодившись з ухваленим судовим рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку, вказуючи, що воно необґрунтоване та прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 4, 6, 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 15, 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, статей 3, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", статтю 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
9. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 у справі №914/1027/24 залишено без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на Позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
10. 15 травня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просив:
- рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №914/1027/24 скасувати;
- ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
11. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував:
- норму статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 та у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 17.09.2024 у справі №911/1088/23 (щодо порядку проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, необхідності повідомлення кожного співвласника про проведення таких зборів);
- норму статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №916/782/17 (щодо скасування державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як наслідку визнання недійсним рішення установчих зборів такого об'єднання).
12. 10 липня 2025 року в межах встановленого Судом строку Відповідач через підсистему "Електронний суд" направив до Верховного Суду відзив на вказану касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані судові рішення - залишенню в силі, як такі, що ухвалені відповідно до вимог закону.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (довідка сформована станом на 06.04.2024) і долучена Позивачем до матеріалів позовної заяви, Скаржник є власником квартири АДРЕСА_4 . Скаржник є власником цієї ж квартири (вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки 1/3).
14. Вказана квартира є об'єктом житлової нерухомості загальною площею 125,3 кв.м, житлова площа 70 кв.м, тип речового права: право власності. Дата, час державної реєстрації 06.07.2023 15:36:33. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68342458 від 06.07.2023 15:44:00.
15. 22 березня 2024 року відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку у АДРЕСА_4 , на яких було ухвалено рішення про створення Відповідача, яке було оформлене протоколом установчих зборів Відповідача №1.
16. Відповідно до змісту протоколу збори проводилися з ініціативи ініціативної групи у складі: власника квартири АДРЕСА_6 -г ОСОБА_5 , власника квартири АДРЕСА_6 -в ОСОБА_6 та власника нежитлових приміщень АДРЕСА_7 ОСОБА_7 .
17. За загальною інформацією у розділі 1 протоколу: загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 28; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 3 079 кв.м, загальна кількість осіб, які голосували - 15, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 549,2 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 17 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 712,4 кв.м.
18. Відповідно до листів опитування голосували 2 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, загальною площею 165,9 кв.м.
19. До порядку денного зборів за інформацією у протоколі №1 були включені наступні питання:
1) обрання голови установчих зборів;
2) створення Відповідача;
3) затвердження найменування та місцезнаходження Відповідача;
4) затвердження статуту Відповідача;
5) обрання правління Відповідача;
6) обрання ревізора Відповідача;
7) надання повноважень представнику установчих зборів щодо реєстрації Відповідача;
20. Щодо розгляду питань порядку денного зборів (розділ 3):
- по питанню №1 вирішили обрати головою установчих зборів співвласників Динько Ірину Василівну , секретарем Мальковську Олену Вікторівну - голосували: "за" - 15 (п'ятнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 549,2 кв.м; "проти" - 0 (нуль), співвласників, загальна площа квартир та/або становить 0 кв.м. Рішення було прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1).
- по питанню №2 вирішили створити об'єднання (Відповідача) - голосували: за 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 712,4 кв.м; проти - 0 (нуль), співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1);
- по питанню №3 порядку денного, вирішили затвердити повне найменування -українською мовою - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ" (Відповідач); затвердити скорочене найменування - українською мовою ОСББ "Перший ПАРИЖ", іноземною мовою "First Paris";
- знаходження Відповідача за адресою: 80100, Львівська область, Червоноградський район, місто Червоноград, вулиця Клюсівська, 9 - голосували: "за" - 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 712,4 кв.м; "проти" - 0 (нуль) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1).
- по питанню №4 вирішили затвердити статут Відповідача та надати право підпису статуту голові установчих зборів ОСОБА_2 - голосували: "за" - 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 712,4 кв.м, "проти" - 0 (нуль) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1);
- по питанню №5 вирішили обрати та затвердити склад правління Відповідача: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 - голосували "за" - 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 712,4 кв.м, "проти" - 0 (нуль), співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1);
- по питанню №6 вирішили обрати та затвердити ревізора Відповідача - ОСОБА_11 - голосували "за" - 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 712,4 кв.м, "проти" - 0 (нуль) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1);
- по питанню № 7 вирішили уповноважити ОСОБА_10 на подачу документів для державної реєстрації Відповідача - голосували "за" - 17 (сімнадцять) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1712,4 кв.м, "проти" - 0 (нуль), співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 0 кв.м. Рішення прийнято. (Результати голосування згідно додатку до протоколу №1).
21. Протокол №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ", проведених 22.03.2024, підписаний головою установчих зборів Динько Іриною Василівною та секретарем установчих зборів Мальковською Оленою Вікторівною .
22. Додатком №1 до протоколу №1 від 22.03.2024 є відомість поіменного голосування співвласників, присутніх на загальних зборах Відповідача, які відбулися 22.03.2024.
23. Згідно даних у відомості: 15 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1 549,2 кв.м, які проголосували "за" по всіх (семи) питаннях порядку денного установчих зборів.
За підсумками голосування - "проти" 0 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень становить 0 кв.м.
Відомість підписана головою та секретарем установчих зборів.
24. Невід'ємними додатками до протоколу №1 установчих зборів від 22.03.2024 є листи письмового опитування ОСОБА_3 , власника квартири АДРЕСА_8 та ОСОБА_12 , власниці квартири АДРЕСА_4 .
25. ОСОБА_3 та ОСОБА_12 у листах опитування висловили свою думку з питань порядку денного зборів проголосувавши по питаннях з 2 до 7 включно "за".
26. Оригінали протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку "Перший ПАРИЖ", відомості поіменного голосування співвласників присутніх на зборах багатоквартирного будинку 22.03.2024 та листи письмового опитування власників квартир по АДРЕСА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , містять матеріали реєстраційної справи Відповідача.
27. Як встановили суди попередніх інстанцій зі статуту Відповідача, затвердженого установчими зборами від 22.03.2024 (протокол №1) та підписаного головою установчих збрів ОСОБА_2 , справжність підпису якої нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Червоградського районного нотаріального округу Львівської області Семенович М.І. та зареєстрованого в реєстрі за №496, вбачається що метою створення об'єднання (Відповідача) є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
28. Відповідач (об'єднання) є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом забезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
29. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в утриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань з діяльності об'єднання.
30. Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
31. Згідно статуту органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління , ревізор об'єднання.
32. Вищим органом управління є Загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
33. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна тощо.
34. Статутом обумовлено повноваження та порядок формування статутних органів об'єднання; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; прав і обов'язків співвласників; відповідальності за порушення статуту об'єднання та рішень статутних органів, порядку внесення змін до статуту об'єднання; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділ) об'єднання і вирішення питань пов'язаних з цим.
35. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг з якого в матеріалах судової справи) Відповідач в статусі юридичної особи з ідентифікаційним кодом 45426560 зареєстровано в ЄДР; державна реєстрація створення юридичної особи: 27.03.2024 08:12:22 номер запису №1004191020000001861, ОСОБА_13 . Виконавчий комітет Червоноградської міської ради.
36. Скаржник, звертаючись з позовом у цій справі стверджував, що у порушення вимог статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" він, як і більшість власників квартир та нежитлових приміщень по вул. Клюсівській 9 у м. Червонограді, не був повідомлений про скликання установчих зборів щодо створення ОСББ 22.03.2024, а тому вважає, що Відповідачем порушено права та інтереси Позивача шляхом обмеження його права на участь у створенні та діяльності Відповідача.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
37. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
38. У касаційній скарзі Скаржник вказує, що внаслідок порушення ініціатором зборів порядку та процедури скликання установчих зборів, оскільки він не отримував повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ, внаслідок чого не приймав участь у зборах, Скаржник був позбавлений можливості реалізувати своє право співвласника на управління спільним майном будинку Відповідача, не міг ознайомитися з порядком денним, підготуватися до проведення зборів, надати свої пояснення щодо питань порядку денного, що, на думку Скаржника, є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів про створення Відповідача.
39. Як вже було зазначено, Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтю 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах №904/2796/17, №916/3027/21, №756/7632/18, №908/1445/21, №904/3783/21, №911/1088/23 та №916/782/17.
40. Верховний Суд щодо доводів Скаржника в цій частині зазначає таке.
41. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов'язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.
42. Отже, захисту підлягає наявне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (близький за змістом висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).
43. За змістом положень статті 14 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, обов'язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
44. Водночас частиною третьою статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
45. Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
46. Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
47. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
48. Згідно зі статтею 4 вказаного Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
49. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
50. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
51. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
52. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
53. Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
54. Порядок скликання та проведення установчих зборів об'єднання регулюється, зокрема, статтею 6 вказаного Закону.
55. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина четверта статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
56. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку (частина сьома статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів).
57. Нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 01.06.2023 у справі №914/596/22).
58. Суд також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, відповідно до яких посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок викладено також у постанові від 31.08.2021 у справі №925/753/20).
59. Ураховуючи предмет позову у цій справі та те, що рішення установчих зборів в частині обрання голови та секретаря зборів, створення Відповідача та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об'єднання, безпосередньо стосуються відносин створення Відповідача як юридичної особи, а вимоги Скаржника про визнання недійсним такого рішення фактично спрямовані на припинення Відповідача, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Скаржника (подібний висновок міститься у пункті 5.32 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20).
60. Суд першої інстанції у цій справі, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, з огляду на викладене, дійшов висновку про те, що ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи Відповідача не порушує прав або правомірних інтересів Скаржника, а Скаржник, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, а тому відсутні підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів Відповідача, оформленого протоколом від 22.03.2024 №1, з огляду на неповідомлення Скаржника про їх проведення (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20).
61. Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, серед усіх співвласників з позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів звернувся лише Скаржник, інші власники які за твердженнями Скаржника не підписували листи опитування, не зверталися й інші співвласники будинку, які були неналежним чином повідомлені про збори та не брали в них участі з позовами до Відповідача не зверталися.
62. З урахуванням встановлених обставин справи та наведеної вище усталеної практики Верховного Суду, суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога про скасування державної реєстрації створеної у відповідному порядку юридичної особи (Відповідача), що існує та здійснює свою діяльність, набувши за період свого існування відповідних прав і обов'язків на захист інтересів співвласників будинку, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника об'єднання, який звертається з таким позовом, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним рішення установчих зборів про створення Відповідача, оформленого протоколом від 22.03.2024 (близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 07.09.2022 у справі №910/8311/20).
63. Отже, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, з огляду на те, що Скаржник не обґрунтував співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення установчих зборів Відповідача, оформленого протоколом від 22.03.2024 №1.
64. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку й про те, що з урахуванням предмету позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення Відповідача стосуються відносин створення Відповідача як юридичної особи, а вимоги Скаржника про визнання недійсним цих рішень тісно пов'язані саме з вимогою про скасування державної реєстрації Відповідача, незважаючи на те, що Скаржник фактично стверджує про неповідомлення його належним чином про проведення загальних зборів Відповідача.
65. Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
66. Згідно із частиною першою статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
67. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи.
68. За умовами частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
69. У статті 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
70. Згідно з приписами статті 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
71. Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
72. Ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа Відповідач може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
73. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19 дійшла висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
74. Оскільки скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може вважатися ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи, яка створена у відповідному порядку та набула за період свого існування відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі.
75. Отже, з урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій у справі що розглядається, ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі №914/1027/24 в частині вимоги про скасування державної реєстрації (Дата запису: 27.03.2024 Номер запису: 1004191020000001861 в ЄДР) Відповідача дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога Скаржника про скасування державної реєстрації створеної у відповідному порядку юридичної особи Відповідача (ОСББ) на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність з 22.03.2024, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, тобто, Скаржника. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність Відповідача та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
76. Щодо доводів скаржника з посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Суд зазначає таке.
77. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
78. Наведене узгоджується із частиною четвертою статті 236 ГПК України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
79. Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.
80. При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
81. Суд враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.
82. Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:
- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);
- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями (пункт 25 постанови);
- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);
- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).
83. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
84. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).Водночас Скаржниця не послалася та не обґрунтувала наявність підстав для відступу, зокрема, з наведеного вище переліку.
85. Як вже було вказано, Скаржник, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій у цій справі щодо належного повідомлення про проведення оскаржуваних загальних зборів, стверджує про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 та у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 17.09.2024 у справі №911/1088/23, стосовно застосування статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема в контексті того, що недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 цього Закону, є порушенням їх прав на управління об'єднанням.
86. Водночас саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права не є його правовим висновком про те, як вона має застосовуватися у подібних правовідносинах. Ця позиція є усталеною, і Верховний Суд неодноразово посилався на неї, зокрема, у постановах від 04.06.2025 у справі №910/9305/23, від 09.04.2025 у справі №908/1556/22, від 08.04.2025 у справі №917/603/2441. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
87. Дослідивши наведені Скаржником постанови, Верховний Суд відхиляє доводи Скаржника про незастосування судам попередніх інстанцій висновків, викладених у цих постановах, з огляду на таке.
88. Щодо постанов Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21 - у них йдеться про те, що нормою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).
89. У цьому контексті Скаржник зазначає, що не отримував запрошення на загальні збори співвласників Відповідача від 22.03.2024, докази повідомлення в матеріалах справи відсутні. Одним із гарантованих прав члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є його участь у вищому органі управління - загальних зборах. Згідно з частиною четвертою статті 6 наведеного Закону, що є імперативною нормою, повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Скаржник стверджує, що неповідомлення про проведення загальних зборів порушує її права та законні інтереси.
90. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання прийнятих ними рішень недійсними.
91. Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку можливо поділити на (1) безумовні, тобто такі, які тягнуть обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
92. У постановах Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 та від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 вказано, що порушення порядку повідомлення співвласника під час скликання та проведення загальних зборів не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є їх прийняття за відсутності кворуму, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
93. Отже, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів не завжди є підставою для визнання рішень таких зборів недійсними (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №916/1126/24, від 27.05.2025 у справі №916/1165/24, від 10.07.2024 у справі №924/1225/21, від 13.04.2023 у справі №924/1225/21).
94. Посилання Скаржника на відсутність належних доказів, що повідомлення було направлено у передбачені законом строки, відсутність ідентифікуючих ознак, які б підтверджували факт надсилання запрошення Скаржнику чи іншим співвласникам, неналежність реєстру згрупованих відправлень, спонукають Верховний Суд до переоцінки доказів, що однак, не належить до його компетенції.
95. Верховний Суд зауважує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких Скаржник у цій справі аргументовано не довів.
96. З цих підстав Суд також відхиляє посилання Скаржника на постанову Верховного Суду у справах №904/2796/17, №916/3027/21, №908/1445/21, від 17.09.2024 у справі №911/1088/23.
97. Проаналізувавши вказані судові рішення, Суд встановив, що ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не суперечить висновкам, викладеним у справах, на які посилається Скаржник, так як наведені Скаржником в цій частині посилання зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи та переоцінки доказів.
98. У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Chapman v.United Kingdom" (заява № 27238/95) ЄСПЛ наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом відступ від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави не допускається.
99. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
100. Посилання Скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 є неприйнятними, оскільки таку постанову прийнято Великою Палатою Верховного Суду з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.
101. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
102. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
103. Звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.
104. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
105. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
106. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
107. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вона ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.
Судові витрати
108. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Скаржника, оскільки оскаржуване судове рішення залишене без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №914/1027/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №914/1027/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова