15 вересня 2025 року Справа № 915/738/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву (вх. № 11983/25 від 20.08.2025) представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА НОРД-ВЕСТ», вул. Ламбертівська, буд. 23, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54036 (код ЄДРПОУ 45203199)
до відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради, вул. Центральна, буд. 6-В, селище Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 41292510)
про стягнення коштів в сумі 742 902, 00 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АСТРА НОРД-ВЕСТ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради грошові кошти в сумі 742 902, 00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8 914, 82 грн. за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2025 позов задоволено.
Стягнуто з відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради, вул. Центральна, буд. 6-В, селище Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 41292510) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА НОРД-ВЕСТ», вул. Ламбертівська, буд. 23, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54036 (код ЄДРПОУ 45203199):
- 742 902, 00 грн. (сімсот сорок дві тисячі дев'ятсот дві грн. 00 коп.) - грошових коштів;
- 8 914, 82 грн. (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять грн. 82 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2025 набрало законної сили 09.09.2025.
15.09.2025 на виконання рішення суду видано наказ.
20.08.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника позивача адвоката Бондаренко І.О. надійшла заява (вх. № 11983/25 від 20.08.2025), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 915/738/25 та стягнути з Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради судові витрати у вигляді професійної правничої допомоги в розмірі 40 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.08.2025 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором № 28/01/01-1 про надання правничої допомоги від 28.01.2025, який укладено між Адвокатським об'єднанням «РЕЛАЄНС» (Об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРО НОРД-ВЕСТ» (Клієнт);
- актом №001 наданої правничої допомоги від 18.08.2025 на суму 40 000,00 грн;
- платіжною інструкцією №705 від 03.02.2025 на суму 40 000,00 грн з призначенням платежу «оплата за послуги Договір №28/01/01-1 від 28.01.2025, без ПДВ».
- ордером серії СЕ № 1110630 від 07.05.2025 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТРА НОРД-ВЕСТ» адвокатом Бондаренко Ігорем Олександровичем, ордер виданий Адвокатським об'єднанням «РЕЛАЄНС» на підставі договору про надання правничої допомоги № 28/01/01/1 від 28.01.2025 у Господарському суді Миколаївської області;
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 372 від 27.02.2009, виданим Бондаренко І. О.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Бондаренко Ігор Олександрович обліковується у Раді адвокатів Чернівецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 372 від 27.02.2009.
Як вказано вище, 28.01.2025 між Адвокатським об'єднанням «РЕЛАЄНС» (Об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРО НОРД-ВЕСТ» (Клієнт) укладено договір № 28/01/01-1 про надання правничої допомоги від 28.01.2025.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1. договору Об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правничу допомогу, зокрема:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- правовий супровід діяльності юридичної особи;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
- представництво інтересів юридичної особи у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
- представництво інтересів юридичної особи в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- представництво інтересів стягувача та боржника у виконавчому провадженні;
- здійснення інших видів адвокатської діяльності, не заборонених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.2.2. договору об'єднання має право на відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання цього договору.
Відповідно до п. 2.3.2, 2.3.3 договору Клієнт зобов'язаний:
- приймати фактично надану правничу допомогу, шляхом підписання Акта наданої правничої допомоги, а у випадку відмови від прийняття фактично наданої правничої допомоги відповідно до цього Договору, протягом 3 (трьох) днів після отримання Акта наданої правничої допомоги, письмово мотивувати таку відмову. У випадку не надання протягом 3 (трьох) днів після отримання Акта наданої правничої допомоги письмової мотивованої відмови надана правнича допомога буде вважатися прийнятою в повному обсязі, вказаному в Акті наданої правничої допомоги;
- виплачувати гонорар у порядку та розмірі, що передбачений цим Договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 3.1. договору гонорар - передбачена цим договором винагорода за надану Об'єднанням правничу допомогу. Гонорар не включає кошти на покриття понесених фактичних витрат, необхідних для виконання цього договору. Вартість кожного виду правничої допомоги визначається в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Об'єднанням позитивного результату, якого бажає Клієнт. Сума гонорару подвоюється у випадку надання Об'єднанням правничої допомоги Клієнту в неробочий час, вихідні та святкові дні.
Відповідно до п. 3.2. договору гонорар сплачується Клієнтом готівкою або шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (в гривні) в розмірі та за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі, виставленому Об'єднанням, протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання рахунку. У випадку здійснення розрахунку готівкою Об'єднання видає Клієнту довідку про отримання гонорару. Кінцевий розмір гонорару визначається з урахуванням фактично наданої правничої допомоги, витраченого часу та переліку документів, підготовлених Об'єднанням.
Відповідно до п. 3.3. договору Сторони підписують Акт наданої правничої допомоги, який свідчить про обсяг фактично наданої правничої допомоги, який є невід'ємною частиною цього Договору. Зміст Акта наданої правничої допомоги не може суперечити інформації, що зазначена у рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 4.1. договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності).
Відповідно до п. 4.2. договору цей Договір діє протягом 35 наступних календарних місяців з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (за наявності), а можливо, і на більш тривалий строк, достатній для реального та належного виконання цього Договору Сторонами.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.
18.08.2025 між Об'єднанням та Клієнтом складено, підписано та скріплено печатками сторін Акт № 001 наданої правничої допомоги від 18.08.2025, який є додатком до договору № 28/01/01-1 від 28.01.2025, відповідно до п. 1 якого Об'єднання надало, а Клієнт отримав правничу допомогу з питань стягнення грошових коштів за фактично виконаний обсяг робіт за договором № 2-ЗЯ від 02.12.2024, юридичний супровід у справі № 915/738/25 на суму 40 000, 00 грн.
Судом встановлено, що Клієнтом здійснено оплату за надані послуги згідно договору № 28/01/01-1 від 28.01.2025 у розмірі 40 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 705 від 03.02.2025 на суму 40 000, 00 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Позивач на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 та ч. 4 ст. 124 ГПК України в позовній заяві, яка є заявою по суті спору в розумінні ч. 2 ст. 162 ГПК України, повідомив суд, що попередніми (орієнтовними) судовими витратами позивача є витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 8 914, 82 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн. Крім того, повідомлено, що докази понесення витрати на професійну правничу допомогу будуть надпані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення Господарським судом Миколаївської області.
Як вказано вище, 20.08.2025 позивачем подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення та подано докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача, у зв'язку з задоволенням позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради, вул. Центральна, буд. 6-В, селище Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область, 57134 (код ЄДРПОУ 41292510) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТРА НОРД-ВЕСТ», вул. Ламбертівська, буд. 23, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54036 (код ЄДРПОУ 45203199):
- 40 000, 00 грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.
2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Е.М. Олейняш