02 червня 2025 року Справа № 915/1346/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по справі
за позовом Державного підприємства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)
електронна пошта: dp.mmtp@gmail.com
представник позивача адвокат Мокан Ольга Олександрівна
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ", вул. Громадянський узвіз, буд. № 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020 (код ЄДРПОУ 31883013)
електронна пошта: office@marconi.com.ua
про стягнення коштів у розмірі 2 590 269, 91 грн.
за участю представників сторін :
від позивача: адвокат Мокан О. О.
від відповідача: акдвокат Храпицька М. О.
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" суму заборгованості за Договором стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи № 12-П від 07.06.2013 у сумі 2 590 269, 91 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір на суму 38 854, 05 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 в позові відмовлено.
Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу адвоката) відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України на 02.06.2025. Повідомлено учасників справи про призначення судового засідання по справі. Встановлено сторонам строк на подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат до 26.05.2025 (включно).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
В судовому засіданні 02.06.2025 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення.
ІІ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
16.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява (вх. № 5768/25 від 16.04.2025) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат у справі № 915/1346/24, понесених ТОВ «МАРКОНІ» на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
27.05.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява (вх. № 7976/25 від 27.05.2025) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат у справі № 915/1346/24, понесених ТОВ «МАРКОНІ» на професійну правничу допомогу, та стягнути з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на користь ТОВ «МАРКОНІ» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 209 500 грн.
02.06.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 8280/25 від 02.06.2025) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просить суд відмовити в задоволені заяви ТОВ "МАРКОНІ" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 915/1346/24 у розмірі 209 500 грн. в повному обсязі та зменшити розмір витрат ТОВ «МАРКОНІ» на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає наступне:
- повний зміст договору про надання правової допомоги від 19.01.2023 для підтвердження витрат понесених Товариством при розгляді справи № 915/1346/24 відсутній, а наданий - є неналежним доказом;
- заявником не додані до заяви докази, які б свідчили про проведення ТОВ «МАРКОНІ» оплати рахунку № 13 від 20.05.2025 на суму 209 500 грн., який був виставлений адвокатським об'єднанням замовнику згідно вимог пункту 2 додаткової угоди до договору;
- всупереч заявленим адвокатським об'єднанням переліку виконаних робіт, вказаних у детальному описі по справі, зі сторони відповідача не було подано до суду жодних клопотань, заяв та заперечень (окрім заяви про участь сторони у режимі відеоконференції), судова справа № 915/1347/24 не містить завеликий обсяг матеріалів та не містить складних юридичних конструкцій;
- стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Листом від 13.09.2024 ТОВ «МАРКОНІ» визнано, що ДП «ММТП» за розгляд подібних судових справ, відповідачу вже компенсовано витрат на правничу допомогу у розмірі 258 058, 52 грн.
Враховуючи вищенаведене, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді першої інстанції, на думку позивача, розмір заявлених відповідачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 209 500, 00 грн. не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є неспіврозмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами).
Окрім цього, представництво інтересів відповідача вже здійснювалось адвокатським об'єднанням ЛІГАЛ ГРАН.ТТ у справі за тим самим предметом та підставами (справа № 915/418/23), при цьому, у цій справі на користь відповідача стягувались певні суми на відшкодування професійної правничої допомоги.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, заявником не надано належних доказів щодо підстав вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 915/1346/24 у розмірі 209 500 грн., докази, які підтверджують реальність понесених заявником витрат відсутні, а їх розмір визначений без врахування критерію реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат.
Клопотання обґрунтовано приписами ст. 125, 129 ГПК України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 14820/24 від 26.11.2024) відповідач зазначив, що орієнтовна сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 208 500, 00 грн., остаточний розрахунок та докази понесених витрат ТОВ «МАРКОНІ», у зв'язку з розглядом даної справи, будуть подані до суду в строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
16.04.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява (вх. № 5768/25 від 16.04.2025) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат у справі № 915/1346/24, понесених ТОВ «МАРКОНІ» на професійну правничу допомогу, та стягнути з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ», після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідач просив суд судові витрати, пов'язані з розглядом справи № 915/1346/24, покласти на ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ».
В судовому засіданні 08.05.2025 представник відповідача відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України до судових дебатів зробив усну заяву про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
27.05.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява (вх. № 7976/25 від 27.05.2025) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 915/1346/24, в якій заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат у справі №915/1346/24, понесених ТОВ «МАРКОНІ» на професійну правничу допомогу, та стягнути з Державного підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» на користь ТОВ «МАРКОНІ» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 209 500 грн.
Витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором про надання правової допомоги від 19.01.2023, який укладено між Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» в особі Голови Маковецької Н.В. (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою «МАРКОНІ» (замовник);
- додатковою угодою № 14 від 12.11.2024 до договору про надання правової допомоги від 19.01.2023;
- детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) АО «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» при розгляді Господарським судом Миколаївської області позовної заяви ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» до ТОВ «МАРКОНІ» у справі № 915/1346/24;
- актом надання послуг № АО-014/05 від 20.05.2025 на суму 209 500, 00 грн.;
- рахунком на оплату № 13 від 20.05.2025 на суму 209 500, 00 грн.;
- ордером серії ВН № 1431350 від 08.11.2024 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКОНІ», що виданий Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № б/н від 19.01.2023 у Господарському суді Миколаївської області.
Відповідно до відомостей з Реєстру адвокатів України Храпицька Марія Олександрівна обліковується у Раді адвокатів Одеської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005312 від 19.06.2024.
Як вказано вище, 19.01.2023 між Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» в особі Голови Маковецької Н.В. (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою «МАРКОНІ» (замовник) укладено договір про надання правової допомоги від 19.01.2023.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає та оплачує, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати замовнику правову допомогу, пов'язану з захистом прав та представництвом інтересів останнього при розгляді правових питань відповідно до умов зазначеного договору).
Відповідно до п. 1.2 договору адвокатське об'єднання відповідно до узгоджених Сторонами доручень:
а) представляє інтереси Замовника з усіма необхідними повноваженнями в усіх без винятку державних та громадських установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, у тому числі органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчих їм органах; в усіх судових органах, апеляційних та касаційних інстанціях, в органах прокуратури; в інших правоохоронних органах України; у виконавчій службі та інших державних і муніципальних органах, перед фізичними та юридичними особами при вирішенні будь-яких питань, що стосуватимуться господарської діяльності Замовника;
б) від імені Замовника подає різні заяви, в тому числі позовні, заперечення, запити, клопотання, має право отримувати довідки, документи, відомості, знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, одержувати копії ухвал, постанов, інших документів, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, оскаржувати рішення, постанови, ухвали суду, підписувати рішення; заяви, заперечення, листи, клопотання та інші документи; укладати мирові угоди, сплачувати судовий збір та будь-які інші платежі,
в) захищає інтереси Замовника в господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних справах, у тому числі під час досудового слідства та судового розгляду,
г) дає письмові роз'яснення, пояснення, довідки з правових питань, що виникають у Замовника з приводу представлення інтересів останнього.
Відповідно до п. 1.4 договору для надання юридичної допомоги замовнику адвокатське об'єднання залучає своїх старших партнерів, партнерів, та адвокатів.
Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє один рік.
Відповідно до п. 2.2 договору якщо жодна із сторін за два календарних тижня до терміну, визначеного в п. 2.1. договору, не повідомила іншу про намір завершити дію договору, то договір вважається укладеним на той самий період.
Відповідно до п. 4.1 договору за правову допомогу, передбачену зазначеним договором, замовник сплачує адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар), розмір якого врегульований додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до п. 4.2 договору замовник здійснює оплату за цим договором, а також витрати адвокатів адвокатського об'єднання, понесені останніми, протягом 3 днів з моменту одержання звіту про виконання доручення та акту прийомки-передачі послуг (робіт).
12.11.2024 між Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» в особі Голови Маковецької Н.В. (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою «МАРКОНІ» (замовник) укладено додаткову угоду № 14 до договору про надання правової допомоги від 19.01.2023.
Умовами додаткової угоди сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди на виконання умов договору про надання правової допомоги від 19.01.2023 адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки надати замовнику правову допомогу з представництва інтересів замовника в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі № 915/1346/24.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди зміст правової допомоги, зазначеної в п. 1 цієї Додаткової угоди, включає в себе наступне:
2.1. підготовку та подачу відзиву на позов;
2.2. супровід справи в суді першої інстанції (підготовка та подача пояснень, заперечень, клопотань та інших процесуальних документів (за необхідності), участь у судових засіданнях.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди за надання послуг, визначених у пп. 2.1-2.2 п. 2 цієї додаткової угоди, замовник зобов'язується сплатити адвокатському об'єднанню плату в еквіваленті 5000 (п'ять тисяч) доларів США у гривнях за курсом продажу долару США, встановленим ПАТ «ПУМБ» на дату виставлення рахунку адвокатського об'єднання.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди замовник зобов'язується здійснити оплату за послуги, визначені в пп. 2.1- 2.2 п. 2 цієї додаткової угоди, в розмірі 100% (сто відсотків) від суми, вказаної в п. 3 цієї додаткової угоди, протягом трьох днів з моменту отримання рахунку.
Договір та додаткову угоду підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів розірвання договору та додаткової угоди або визнання їх недійсними.
Як вбачається з детального опису виконаних робіт (наданих послуг) АО «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ» при розгляді Господарським судом Миколаївської області позовної заяви Державного підприємства «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКОНІ» у справі № 915/1346/24 розмір гонорару згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 14 від 12.11.2024 року до Договору від 19.01.2023 року по даній справі становить 209 500, 00 грн. і включає наступні роботи:
- Ознайомлення з матеріалами справи № 915/1346/24;
- Аналіз позовної заяви та доданих до неї доказів;
- Дослідження документації (доказової бази), наданої клієнтом;
- Дослідження судової практики в подібних правовідносинах;
- Підготовка відзиву на позовну заяву;
- Підготовка заперечень на відповідь на відзив;
- Участь у судових засіданнях 03.12.2024 року, 30.01.2025 року, 14.03.2025 року, 08.05.2025 року, 19.05.2025 року.
Всього витрати, понесені ТОВ «МАРКОНІ» на послуги правничої допомоги в Господарському суді Миколаївської області по справі № 915/1346/24, становлять 209 500, 00 грн.
АО «ЛІГАЛ ГРАН. ТТ» виконано, а ТОВ «МАРКОНІ» (замовник) прийнято роботи (послуги) з представництва інтересів замовника в рамках спору з ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» у справі № 915/1346/24 на суму 209 500, 00 грн., про що між сторонами складено акт надання послуг № АО-01/05 від 20.05.2025.
Акт підписано та скріплено печатками сторін.
20.05.2025 АО «ЛІГАЛ ГРАН. ТТ» виставлено ТОВ «МАРКОНІ» рахунок на оплату № 13 від 20.05.2025 на суму 209 500, 00 грн.
В судовому засіданні 08.05.2025 представник відповідача подав усну заяву про розподіл судових витрат до судових дебатів у порядку ст. 129 ГПК України, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 08.05.2025.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова КГС ВС від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
Верховний Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Матеріалами справи підтверджено понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 209 500, 00 грн.
Розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру вищевказаних витрат з огляду на наступне. Так, розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору (державного підприємства). Розмір заявлених відповідачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 209 500, 00 грн. не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та є неспіврозмірним зі складністю справи, оскільки вже були предметом розгляду в Господарському суді Миколаївської області аналогічні спори між ДП «ММТП» та ТОВ «МАРКОНІ» щодо стягнення заборгованості за Договорами № 12-П, № 15-П, № 16-П від 07.06.2013 у справах № 915/418/23, № 915/436/23. № 915/458/23, а представництво інтересів Товариства здійснювалось адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ ГРАН.ТТ" на підставі договору про надання правової допомоги від 19.01.2023. Крім того, розмір гонорару є завищеним порівняно з ціною позову. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на конкретні обставини справи та враховуючи кількість справ між сторонами з однаковим предметом позову, які розглянуті судами у всіх інстанціях та по яким прийнято рішення про відмову в позові, а також враховуючи обсяг виконаної адвокатом відповідача роботи (надані послуги), зважаючи на сформовану судову практику, а також оскільки стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, невідповідність заявлених ТОВ "МАРКОНІ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 209 500, 00 грн. вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, суд дійшов висновку про зменшення цих сум до 25 000, 00 грн.
Щодо посилань позивача на те, що відповідач не надав доказів оплати рахунку № 13 від 20.05.2025 на суму 209 500, 00 грн., то суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00 грн. слід відшкодувати відповідачу з позивача, у зв'язку з відмовою в позові. В решті заяви відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу та інших судових витрат судом відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з позивача Державного підприємства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608) на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ", вул. Громадянський узвіз, буд. № 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020 (код ЄДРПОУ 31883013):
- 25 000, 00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну (правничу) допомогу.
2. Наказ видати відповідачу після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 15.09.2025
Суддя Е.М. Олейняш