Рішення від 04.09.2025 по справі 914/466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2025 Справа № 914/466/23(914/1769/25)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

про:стягнення 294666 грн. 49 коп. (з яких: 235909,08 грн. - основний борг; 36373,43 грн. - пеня; 3853,53 грн. - 3% річних; 18530,45 грн.- інфляційні втрати)

в межах справи:№ 914/466/23

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:Бернатович О. О. - представник

Відповідача:Сокол О. Ю. - розпорядник майна/керівник

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» провадження в якій відкрито ухвалою суду від 15.02.2023 р. Вказана справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. у справі № 914/466/23 припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Марченка В. Г.; виконання обов'язків керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

04.06.2025 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 1974 надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого державного майна № КД-4521 від 31.10.2003 р. у розмірі 294666 грн. 49 коп. (з яких: 235909,08 грн. - основний борг; 36373,43 грн. - пеня; 3853,53 грн. - 3% річних; 18530,45 грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/466/23(914/1769/25); постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.07.2025 р.

24.06.2025 р. до суду за вх. № 16781/25 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.06.2025 р. до суду за вх. № 17247/25 від позивача надійшло клопотання про продовження строку на підготовку та подання відповіді на відзив.

09.07.2025 р. до суду за вх. № 18432/25 від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.07.2025 р. до суду за вх. № 18473/25 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.07.2025 р. продовжено ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) строк для подання відповіді на відзив; розгляд справи відкладено на 04.09.2025 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

31.10.2003 р. між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого державного майна № КД-4521.

06.09.2013 р. між Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (Балансоутримувач 1), Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Балансоутримувач 2), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Орендар) укладено Договір № КД-4521/12 про внесення змін до Договору оренди від 31.10.2003 р. державного нерухомого майна, що належить до Державної власності зі змінами та доповненнями.

Відповідно до умов Договір оренди нерухомого державного майна № КД-4521 від 31.10.2003 р. (в редакції Договору про внесення змін № КД-4521/12 від 06.09.2013 р., Договору про внесення змін № КД-4521/14 від 17.07.2015 р.) (надалі - Договір) Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» передано в строкове цільове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі в тому числі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а саме: залізничні колії № 15, № 16, інв. № 060017; залізнична колія № 19, інв. № 060148; залізнична колія № 2, інв. № 060149; стрілочне переведення № 319, інв. № 060150; стрілочне переведення № 333, інв. № 060151; стрілочне переведення № 335, інв. № 060152.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями), та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2015 р.): - 27158,61 гривень.

Відповідно до п. 3.2. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12-го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За користування державним нерухомим майном в період з березня 2024 року по квітень 2025 року відповідно до умов Договору, Орендар (ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл») повинен був сплатити орендну плату Балансоутримувачу (Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України») у розмірі 235909,08 грн. з ПДВ, а саме: за березень 2024 року - рахунок № 400046 від 10.04.2024 р. на суму 15753,59 грн. з ПДВ; за квітень 2024 року - рахунок № 400064 від 11.05.2024 р. на суму 15785,09 грн. з ПДВ; за травень 2024 року - рахунок № 400079 від 10.06.2024 р. на суму 15879,80 грн. з ПДВ; за червень 2024 року - рахунок № 400094 від 10.07.2024 р. на суму 16229,16 грн. з ПДВ; за липень 2024 року - рахунок № 400109 від 11.08.2024р. на суму 16229,16 грн. з ПДВ; за серпень 2024 року - рахунок № 400124 від 11.09.2024 р. на суму 16326,53 грн. з ПДВ; за вересень 2024 року - рахунок № 400138 від 10.10.2024 р. на суму 16571,43 грн. з ПДВ; за жовтень 2024 року - рахунок № 400152 від 09.11.2024 р. на суму 16869,72 грн. з ПДВ; за листопад 2024 року - рахунок № 400166 від 10.12.2024 р. на суму 17190,24 грн. з ПДВ; за грудень 2024 року - рахунок № 400178 від 31.12.2024 р. на суму 17430,91 грн. з ПДВ; за січень 2025 року - рахунок № 400017 від 10.02.2025 р. на суму 17640,08 грн. з ПДВ; за лютий 2025 року - рахунок № 400033 від 10.03.2025 р. на суму 17781,20 грн. з ПДВ; за березень 2025 року - рахунок № 400048 від 08.04.2025 р. на суму 18047,92 грн. з ПДВ; за квітень 2025 року - рахунок № 400063 від 11.05.2025 р. на суму - 18174,25 грн. з ПДВ.

Позивачем рекомендованими листами з повідомленнями про вручення № 864/19-06-01/Вих від 02.05.2024 р., № 1038/19-06-01/Вих від 03.06.2024 р., № 1115/19-06- 01/Вих від 18.06.2024 р., № 1257/19-06-01/Вих від 11.07.2024 р., № 1539/19-06-01/Вих від 16.08.2024 р., № 1817/19-06-01/Вих від 20.09.2024 р., № 2033/19-06-01/Вих від 22.10.2024 р., № 2303/19-06-01/Вих від 22.11.2024 р., № 2652/19-06-01/Вих від 24.12.2024 р., № 163/19-06-01/Вих від 20.01.2025 р., № 447/19-06-01/Вих від 24.02.2025 р., № 579/19-06-01/Вих від 20.03.2025 р., № 760/19-06-01/Вих від 15.04.2025 р. надсилались на адресу відповідача вказані рахунки на оплату.

Порушуючи умови Договору, відповідачем не сплачено вказані рахунки.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості на кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 3.7. Договору, позивачем нараховано 36373,43 грн. пені, 3853,53 грн. - 3% річних та 18530,45 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по орендній платі за Договором за період з березня 2024 року по квітень 2025 року у розмірі 235909,08 грн.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що для виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство, розпорядник майна з метою проведення інвентаризації, 26.04.2024 р. прибув на територію позивача за місцем розташування майна відповідача (боржника). Але, за місцезнаходженням майна боржника, невідомими особами, які представились як представники ТзОВ «Аттолло Гранум», було вчинено дії, направлені на перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, шляхом застосування до них фізичного насильства, погроз та обмежень у вільному переміщені. Факт перешкоджання розпоряднику майна у вільному доступі до майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та супротив виконанню ним передбачених Кодексом України з процедур банкрутства обов'язків підтверджується протоколом від 26.04.2024 р. прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями від 26.04.2024 р. та відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників Національної поліції, що прибули на виклик розпорядника майна для фіксації протиправних дій. Недопуск розпорядника майна здійснено саме та виключно у зв'язку із наявністю Договору послуг та укладеного на його виконання Договору №2401202-Ф0 від 24.01.2024 р. про надання охоронних послуг. З огляду на зазначене, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», через неправомірні дії ТзОВ «Аттолло Гранум», не здійснюється господарська діяльність, за результатом чого відповідачем не використовуються нерухоме майно, визначене Договором. Також, у відзиві зазначається про відсутність у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» трудового колективу. Отже, на думку відповідача, враховуючи недопуск розпорядника майна до майна боржника, наявність Договору послуг, яким фактично передано нерухоме майно та рухоме майно відповідача у користування ТзОВ «Аттолло Гранум», фактичну відсутність працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», відповідачем не використовуються нерухоме майно визначене Договором оренди № КД-4521/12 від 06.09.2013 р., а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Суд зазначає, що Договір оренди № КД-4521 від 06.09.2013 р., стягнення заборгованості по якому є предметом даного спору, не розірваний, дія такого Договору не припинена.

Розділом 10 Договору оренди № КД-4521 від 06.09.2013 р. передбачено умови щодо строку чинності, зміни та розірвання Договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача (розпорядника майна) до Орендодавця чи позивача щодо розірвання чи припинення Договору.

Натомість, у матеріалах справи наявне повідомлення розпорядника майна від 19.06.2023 р. № 01-32/18-06, в якому розпорядник майна повідомляє про те, що господарська діяльність ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» не припинена та просить позивача утриматись від розірвання/припинення дії будь-яких договорів, укладених між відповідачем та позивачем. Також, у матеріалах справи наявне зверненням розпорядника майна від 20.11.2024 р. № 01-32/59-11, адресоване голові ДП «Адміністрація морських портів України», у якому розпорядник майна просить про проведення спільної зустрічі задля обговорення питань збереження та продовження дії договорів, стороною яких є ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Крім того, у матеріалах справи міститься Договір забезпечення № 3 від 25.08.2023 р., укладений між ДП «Одеський морський торговельний порт», ДП «Адміністрація морських портів України», ACP I Trading LLC та Pathfinder Strategic Credit II LP, однією з умов якого є зобов'язання ДП «Одеський морський торговельний порт» та ДП «Адміністрація морських портів України» не ініціювати та не застосовувати дострокове припинення Договорів.

Зазначене спростовує твердження розпорядника майна, наведені у відзиві, про те, що відповідачем не використовує майно згідно Договору оренди № КД-4521 від 06.09.2013 р.

Вчинення третіми особами дій щодо недопуску розпорядника майна до майна боржника та не встановлення розпорядником майна наявності у боржника трудового колективу не свідчить про невикористання відповідачем орендованого майна.

При цьому, суд зазначає, що у разі не використання орендованого майна у спірний період, відповідач (розпорядник майна) не позбавлений був права та можливості звернутись до Орендодавця чи позивача щодо зміни Договору оренди чи припинення його дії чого зроблено не було.

Отже, розпорядником майна не спростовано належними та допустимими доказами наявності заборгованості за по орендній платі за період з березня 2024 року по квітень 2025 року у розмірі 235909,08 грн. відповідно до умов Договору оренди № КД-4521 від 06.09.2013 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.7. укладеного між сторонами Договору встановлено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості на кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 3.7. Договору, позивачем нараховано 36373,43 грн. пені, 3853,53 грн. - 3% річних та 18530,45 грн. інфляційних втрат.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 р. у справі № 922/3782/17 викладено висновок, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Розрахунок 3% річних здійснений позивачем за період 13.04.2024 р. - 20.05.2025 р., а розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем за період квітень 2024 року - квітень 2025 року по кожному рахунку.

Розглянувши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, здійсненні позивачем, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є правильними.

Розрахунок пені здійснений позивачем за період 13.04.2024 р. - 20.05.2025 р. по кожному рахунку окремо, а саме: за період 13.04.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість у розмірі 15753,59 грн. за березень 2024 року згідно рахунку № 400046 від 10.04.2024 р., за період 13.05.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 400064 від 11.05.2024 р., за період 13.06.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 400079 від 10.06.2024 р., за період 13.07.2024 р.- 20.05.2025 р. на заборгованість за червень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400094 від 10.07.2024 р., за період 13.08.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за липень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400109 від 11.08.2024 р., за період 13.09.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за серпень 2024 року у розмірі 16326,53 грн. згідно рахунку № 400124 від 11.09.2024 р., за період 13.10.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за вересень 2024 року у розмірі 16571,43 грн. згідно рахунку № 400138 від 10.10.2024 р., за період 13.11.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за жовтень 2024 року у розмірі 16869,72 грн. згідно рахунку № 400152 від 09.11.2024 р., за період 13.12.2024 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за листопад 2024 року у розмірі 17190,24 грн. згідно рахунку № 400166 від 10.12.2024 р., за період 13.01.2025 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за грудень 2024 року у розмірі 17430,91 грн. згідно рахунку № 400178 від 31.12.2024 р., за період 13.02.2025 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за січень 2025 року у розмірі 17640,08 грн. згідно рахунку № 400017 від 10.02.2025 р., за період 13.03.2025 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за лютий 2025 року у розмірі 17781,20 грн. згідно рахунку № 400033 від 10.03.2025 р., за період 13.04.2025 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за березень 2025 року у розмірі 18047,92 грн. згідно рахунку № 400048 від 08.04.2025 р., за період 13.05.2025 р. - 20.05.2025 р. на заборгованість за квітень 2025 року у розмірі 18174,25 грн. згідно рахунку № 400063 від 11.05.2025 р.

Суд зазначає, що позивачем при розрахунку пені не враховано положення частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, а отже невірно визначено період закінчення нарахування пені на заборгованість за період березень - жовтень 2024 року.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 3.2. Договору оренди № КД-4521 від 06.09.2013 р. встановлено, що орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним.

Отже, за період березень - жовтень 2024 року, відповідач зобов'язаний оплатити орендні платежі до 12.04.2024 р., 12.05.2024 р., 12.06.204 р., 12.07.2024 р., 12.08.2024 р., 12.09.2024 р., 12.10.2024 р., 12.11.2024 р. відповідно.

Тобто, прострочення виконання зобов'язань щодо орендної оплати за період березень - жовтень 2024 року почалось з 13.04.2024 р., 13.05.2024 р., 13.06.204 р., 13.07.2024 р., 13.08.2024 р., 13.09.2024 р., 13.10.2024 р., 13.11.2024 р. відповідно. Тому саме із зазначених дат підлягає нарахування пеня за несплату відповідачем орендної плати за вказаний період, як правильно зазначено позивачем у розрахунках пені.

Враховуючи шестимісячний період, за який нараховується пеня, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, пеню на заборгованість з орендної плати за період березень - жовтень 2024 року, слід нараховувати наступним чином: за період 13.04.2024 р. - 13.10.2024 р. на заборгованість у розмірі 15753,59 грн. за березень 2024 року згідно рахунку № 400046 від 10.04.2024 р., за період 13.05.2024 р. - 13.11.2024 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 400064 від 11.05.2024 р., за період 13.06.2024 р. - 13.12.2024 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 400079 від 10.06.2024 р., за період 13.07.2024 р. - 13.01.2025 р. на заборгованість за червень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400094 від 10.07.2024 р., за період 13.08.2024 р. - 13.02.2025 р. на заборгованість за липень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400109 від 11.08.2024 р., за період 13.09.2024 р. - 13.03.2025 р. на заборгованість за серпень 2024 року у розмірі 16326,53 грн. згідно рахунку № 400124 від 11.09.2024 р., за період 13.10.2024 р. - 13.04.2025 р. на заборгованість за вересень 2024 року у розмірі 16571,43 грн. згідно рахунку № 400138 від 10.10.2024 р., за період 13.11.2024 р. - 13.05.2025 р. на заборгованість за жовтень 2024 року у розмірі 16869,72 грн. згідно рахунку № 400152 від 09.11.2024 р.

Здійснивши власні розрахунки пені, суд зазначає, що загальний розмір пені на заборгованість за послуги, надані за період березень - жовтень 2024 року становить 17522,08 грн., а саме: за період 13.04.2024 р. - 13.10.2024 р. на заборгованість у розмірі 15753,59 грн. за березень 2024 року згідно рахунку № 400046 від 10.04.2024р.- 2097,04 грн., за період 13.05.2024 р. - 13.11.2024 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за квітень 2024 року згідно рахунку № 400064 від 11.05.2024р.- 2088,29 грн., за період 13.06.2024 р. - 13.12.2024 р. на заборгованість у розмірі 15785,09 грн. за травень 2024 року згідно рахунку № 400079 від 10.06.2024 р. - 2064,14 грн., за період 13.07.2024 р. - 13.01.2025 р. на заборгованість за червень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400094 від 10.07.2024 р. - 2147,46 грн., за період 13.08.2024 р. - 13.02.2025 р. на заборгованість за липень 2024 року у розмірі 16229,16 грн. згідно рахунку № 400109 від 11.08.2024 р. - 2180,90 грн., за період 13.09.2024 р. - 13.03.2025 р. на заборгованість за серпень 2024 року у розмірі 16326,53 грн. згідно рахунку № 400124 від 11.09.2024 р. - 2203,92 грн., за період 13.10.2024 р. - 13.04.2025 р. на заборгованість за вересень 2024 року у розмірі 16571,43 грн. згідно рахунку № 400138 від 10.10.2024 р. - 2320,12 грн., за період 13.11.2024 р. - 13.05.2025 р. на заборгованість за жовтень 2024 року у розмірі 16869,72 грн. згідно рахунку № 400152 від 09.11.2024 р. - 2420,21 грн.

Розрахунок пені за період листопад 2024 року - квітень 2025 року здійснено позивачем правильно.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 11635,48 грн. пені задоволенню не підлягає.

Заборгованість відповідача перед позивачем, стягнення якої є предметом даного спору, виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, отже, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, така заборгованість є поточною.

Частино п'ятою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого державного майна № КД-4521 від 31.10.2003 р. за період березень 2024 року - квітень 2025 року підлягають задоволенню в частині стягнення 283031 грн. 01 коп. (з яких: 235909,08 грн. - основний борг; 24737,95 грн. - пеня; 3853,53 грн. - 3% річних; 18530,45 грн. - інфляційні втрати).

Позовні вимоги в частині стягнення 11635,48 грн. пені задоволенню не підлягають.

За подання до суду даної позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4420,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 973 від 30.05.2025 р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого державного майна № КД-4521 від 31.10.2003 р. у розмірі 294666 грн. 49 коп. (з яких: 235909,08 грн. - основний борг; 36373,43 грн. - пеня; 3853,53 грн. - 3% річних; 18530,45 грн. - інфляційні втрати) - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 20005502) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 38728457) заборгованість у розмірі 283031 грн. 01 коп. (з яких: 235909,08 грн. - основний борг; 24737,95 грн. - пеня; 3853,53 грн. - 3% річних; 18530,45 грн. - інфляційні втрати) та 4245 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 11635 грн. 48 коп. пені - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 вересня 2025 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.