79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
09.09.2025 Справа № 914/2101/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Кравець О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Ідея Банк», місто Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Боднараша Степана Олександровича, село Остриця, Герцаївський район, Чернівецька область
про стягнення 199 326,95 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Ідея Банк» до Фізичної особи-підприємця Боднараша Степана Олександровича про стягнення 199 326,95 грн заборгованості за кредитним договором №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023, з яких 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62 175,26 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Ухвалою від 14.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження та призначив розгляд справи по суті на 26.08.2025 на 09:30 год.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 про відкриття провадження у справі тапризначення розгляду справи по суті на 26.08.2025 на 09:30 год, була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 16.07.2025.
Ухвала суду від 14.07.2025 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на дві адреси:
- вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та зазначену у кредитному договорі №КБ03.00118.0105826606 від 04.12.2023, а саме: 60520, Чернівецька область, Герцаївський район, село Остриця, вулиця Посольська, будинок 1.
- та зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 60520, Чернівецька область, Герцаївський район, село Остриця, вулиця Посольська, будинок 35.
31.07.2025 на адресу суду повернулися поштові конверти (штрихкодовий ідентифікатор 0601171962645, 0601171958370) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 14.07.2025 про відкриття провадження у справі за вищезазначеними адресами, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення відсутність адресата за вказаною адресою.
Протокольною ухвалою від 26.08.2025 суд відклав судове засідання на 09.09.2025 на 09:45 год, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою.
Протокольна ухвала суду від 26.08.2025 про відкладення судового засідання на 09.09.2025 на 09:45 год також надсилалась відповідачу на дві вищевказані адреси.
08.09.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 0601186847257) з рекомендованим відправленням відповідачу протокольної ухвали суду від 26.08.2025 про відкладення судового засідання на 09.09.2025 на 09:45 год за адресою: 60520, Чернівецька область, Герцаївський район, село Остриця, вулиця Посольська, будинок 1з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є відсутність адресата за вказаною адресою.
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, на офіційному веб-порталі судової влади України 27.08.2025 судом розміщено оголошення.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 09.09.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, у позовній заяві позивач просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства “Ідея Банк».
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 09.09.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив, особисто не з'явився. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 26.08.2025 явка представників сторін в судове засідання 09.09.2025 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов'язковою.
Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про хід розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представника відповідача в засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи подане позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, суд дійшов висновку вирішення спору по суті.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 09.09.2025 ухвалено рішення у справі.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 04.12.2023 сторони у справі уклали кредитний договір №КБ03.00118.010582606, згідно із яким позивач (кредитор) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) кредит в розмірі 149 600,00 грн із процентною ставкою 0,01% річних з кінцевою датою повернення по 28.02.2026 (включно).
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму кредиту. Однак, відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, у результаті чого станом на 28.05.2025 утворилася заборгованість на загальну суму 199 326,95 грн, з яких 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62175,26 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Таким чином, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 199 326,95грн заборгованості за кредитним договором № КБ03.00118.010582606, від 04.12.2023, з яких 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62 175,26 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
04.12.2023 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - кредитор) та фізичною особою-підприємцем Боднараш Степаном Олександровичем, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України (пластик) серія та номер 006971102, виданий 7310 28.10.2021, адреса за реєстрацією: АДРЕСА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - позичальник) укладено кредитний договір № КБ03.00118.010582606 (надалі - договір), відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти (надалі кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Своїм підписом у даному договорі клієнт засвідчує, що до укладання цього договору він ознайомлений з інформацією про банк, як надавача платіжних послуг, умовами та тарифами банку на офіційному веб-сайті банку www.ideabank.ua.
Згідно з п. 2.1. договору, банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 149 600,00 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок); ціль кредиту - поповнення обігових коштів; процентна ставка - фіксована, 0,01 % річних; комісія за видачу кредитних коштів - 1,1% від суми кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99 %від суми кредиту; термін кредиту - по 04.12.2026 (включно); порядок видачі кредиту - перерахунок коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 ; графік повернення кредиту - додаток №1 до договору кредиту.
У додатку 1 до договору № КБ03.00118.010582606, від 04.12.2023 сторонами узгоджено та підписано графік щомісячних платежів за кредитним договором.
Пунктами 2.4. та 2.5. договору сторони погодили, що кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку позичальника.
Відповідно до п. 3.1. договору позичальник сплачує банку вказані у п, 2.1. комісії в наступному порядку: 3.1.1. комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів; 3.1.2. комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до даного договору (далі - «графік»). Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Згідно з пунктами 3.2.-3.4. договору проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід'ємною частиною договору кредиту. Нарахування процентів за п.2.1.3. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості за п. 2.1.5 припиняється з настанням терміну повернення кредиту.
Згідно з пунктами 4.1.- 4.3. договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором. Позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком. Якщо будь-який термін здійснення платежів за графіком припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у попередній робочий день.
Відповідно до п. 4.4. договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку НОМЕР_2 грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку.
Згідно з п. 4.5. договору сторони погодили, що сплата заборгованості за цим договором здійснюється у такій черговості:
- 4.5.1. Позичальник забезпечує наявність коштів згідно п.4.4. договору для забезпечення виконання вимог п.4.2. договору. Погашення заборгованості за договором кредиту здійснюється банком через транзитний рахунок та, у разі недостатності на поточному рахунку коштів для виконання зобов'язання за договором кредиту у повному обсязі, ця сума направляється на погашення заборгованості у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості за основним боргом по кредиту; 2) для оплати прострочених процентів, простроченої комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором кредиту; 3) для погашення строкової заборгованості за основним боргом по кредиту; 4) для погашення строкових процентів, строкової комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором кредиту, строк сплати яких не минув; 5) для сплати, неустойки (штрафу, пені), передбачених цим договором за невиконання грошових та інших зобов'язань згідно даного договору; б) для погашення іншої заборгованості (в тому числі дострокове погашення заборгованості за кредитом).
- 4.5.2. Погашення простроченої заборгованості за договором кредиту (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на транзитний рахунок. Погашення строкової заборгованості, штрафних санкцій та іншої заборгованості (в тому числі дострокове погашення заборгованості за кредитом) здійснюється в найближчу дату платежу, визначену графіком.
Відповідно до п. 4.6. договору з укладенням цього договору, позичальник доручає банку здійснювати договірне списання коштів з власного поточного рахунку НОМЕР_2 та з усіх інших рахунків позичальника, (в тому числі рахунків позичальника як фізичної особи), відкритих в АТ «Ідея Банк» для виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором, строк виконання яких настав. При цьому договірне списання строкових платежів за договором здійснюється банком в день настання терміну сплати, якщо така сплата не була здійснена позичальником в інший спосіб. Таке договірне списання може здійснюватися банком на підставі цього договору будь-яку кількість разів, Також, підписанням цього договору, позичальник не заперечує, що на виконання рішень судів (рішень інших органів), що були ухвалені про стягнення коштів (у тому числі з АТ «Ідея Банк») на його користь, зазначені кошти зараховуються (сплачуються) на його банківський поточний рахунок в АТ «Ідея Банк» з дотриманням вимог податкового законодавства.
Відповідно до п. 5.1.1. договору банк зобов'язаний, зокрема, за умови беззастережного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, надати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.
Згідно з п. 5.2.5. договору банк має право, зокрема, вимагати дострокового повернення позичальником кредиту за цим договором у випадках:
- надання позичальником для отримання кредиту документів/інформації, що виявились недостовірними;
- виявлення обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором;
- невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором;
- наявності арешту грошових коштів позичальника на його поточних рахунках в банку;
- порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію;
- в інших випадках, передбачених Законом. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п.5.2.5. цього договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно п.5.2.5. цього договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов'язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому п.11.1. цього договору. В разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов'язань за договором є таким, що настав.
Відповідно до п. 5.3. договору позичальник зобов'язаний, зокрема, одержати і використати кредитні кошти за цільовим призначенням, вказаним в п. 2.1.2. даного договору. Повернути кредит та сплатити проценти та комісію за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком. Негайно повідомити банк у письмовій формі про зміну адреси реєстрації, фактичної адреси, електронної адреси (пошти), номерів контактних телефонів та про інші обставини, які можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором.
Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що позовна давність за цим договором, встановлюється сторонами тривалістю у 20 (двадцять) років.
У додатку 1 до договору №КБ03.00118.010582606, від 04.12.2023 сторонами узгоджено та підписано графік щомісячних платежів за кредитним договором.
ФОП Боднараш Степан Олександрович отримав кредит на суму 149 600,00 грн.
Станом на дату подання позовної заяви до суду, вказану суму повністю не повернув, останній платіж, за договором здійснено ним 04.03.2024.
Згідно довідки-розрахунку заборгованість ФОП Боднараша Степана Олександровича за кредитним договором №КБ03.00118.010582606від 04.12.2023 станом на 28.05.2025 становить 137 135,74 грн - прострочений борг, 15,95 грн - прострочені проценти, 69 175 ,26 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору, 04.12.2023 позивач направив на дві адреси ФОП Боднараша Степана Олександровичавимогу про дострокове виконання зобов'язань за вих. №12.4.2/КБ03.00118.010582606 від 03.04.2025, у якій зазначив про існування заборгованості за договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги, однак відповіді на вказані вимоги позивач не отримав.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 199 326,95 грн заборгованості за кредитним договором №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023, з яких 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62 175,26грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Висновки суду.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Тобто нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов вибирати між господарськими судами, яким підсудна справа.
Водночас відповідно до частини 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Правила статті 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.
У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
У п. 8.1.1. та п. 8.3. кредитного договору №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023сторони погодили, що вимоги, які виникають при виконанні цього договору, або у зв'язку з ним, або випливають з нього, та становлять предмет спору, можуть розглядатись на вибір сторони цього договору у господарському суді (іншому місцевому суді згідно вимог закону, зокрема процесуального, на дату подачі позову), в тому числі, але не виключно за місцем виконання цього договору. Сторони підтверджують, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, місто Львів, Галицький район, вулиця Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання договору.
У позовній заяві АТ “Ідея Банк» при зверненні до суду із даним позовом, визначаючи територіальну підсудність справи у Господарському суду Львівської області, покликається на місце виконання кредитного договору - у Львівській області.
Відтак, спір у цій справі виник з договору, в якому визначено місце його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є кредитний договір №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу кредит за договором у розмірі 149 600,00 грн.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частинами 1, 3 статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Сторони досягли домовленості про те, що процента ставка за договором є фіксованою та становить 0,01%. Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для їх нарахування є залишок заборгованості за кредитом.
Крім цього, сторони домовились про встановлення у договорі комісії за видачу кредитних коштів, а саме 1,1% від суми кредиту, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту.
Умовами п. 3.1. договору позичальник сплачує банку вказані у п, 2.1. комісії в наступному порядку: 3.1.1. комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів; 3.1.2. комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни тал в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до даного договору (далі - «графік»). Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін по 28.02.2026 включно.
У додатку №1 до договору сторони погодили графік щомісячних платежів за кредитним договором, у якому визначено періоди та суми погашення кредиту, процентів і щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався виконання своїх обов'язків за договором та допустив прострочення по сплаті платежів, передбачених у графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку, з якої вбачається, що станом на момент подання позовної заяви, останній платіж за договором проведено відповідачем 04.03.2024.
У зв'язку із цим, позивач направив на дві адреси ФОП Боднараша Степана Олександровича вимогу про дострокове виконання зобов'язань за вих. №12.4.2/КБ03.00118.010582606 від 03.04.2025, у якій зазначив про існування заборгованості за договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги, а саме:
- адреса за реєстрацією: АДРЕСА_1 ;
- адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Факт надіслання вказаної вимоги на дві адреси відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи: описами вкладення в цінний лист від 11.04.2025; списками згрупованих відправлень (ф.103А) №0505287747939 від 11.04.2025 та №0505287757179 від 11.04.2025.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Слід зауважити, що сторони у договорі також передбачили право позивача вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів у разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Суд зазначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №916/1950/16 (916/4694/15).
У договорі сторони також передбачили, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за договором тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов'язань позичальника в строк або термін, що зазначений у відповідній вимозі банку. У випадку порушення позичальником встановленого у відповідній вимозі строку або терміну для погашення всієї заборгованості кінцевий термін погашення кредиту вважається таким, що настав, та позичальник зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня після закінчення такого строку або терміну, зазначеного у відповідній вимозі, погасити кредит, нараховані проценти, комісії та інші платежі, встановлені договором.
У вимозі від 03.04.2025, направленій відповідачу 11.04.2025, позивач встановив тридцятиденний строк від дня надіслання вимоги для дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за договором.
Такими діями позивач змінив строк виконання кредитного зобов'язання.
Зважаючи на викладене вище, відповідач зобов'язаний був виконати зобов'язання за договором у повному обсязі у строк до 12.05.2025 включно.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався обов'язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, що свідчить про прострочення ним виконання зобов'язань за договором.
Згідно із наданими позивачем розрахунками, станом на 28.05.2025, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023, а саме: 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти,62 175,26 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.
Кредитний договір укладений між сторонами недійсним не визнавався, відтак заборгованість, яка виникла згідно нього підлягає стягненню.
Відповідач наявності заборгованості зі сплати заборгованості за кредитним договором №КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023 не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62 175,26грн прострочена плата за обслуговування кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач не спростував позовних вимог належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №979542 від 03.06.2025.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Боднараша Степана Олександровича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України (пластик) серія та номер НОМЕР_4 , виданий 7310 28.10.2021) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Валова, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 19390819) 199 326,95 грн заборгованості за кредитним договором № КБ03.00118.010582606 від 04.12.2023, з яких 137 135,74 грн прострочений борг, 15,95 грн прострочені проценти, 62 175,26 грн прострочена плата за обслуговування кредиту та 3 028,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Рішення складено та підписано 15.09.2025
Суддя Сухович Ю.О.