Рішення від 04.09.2025 по справі 914/466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2025 Справа № 914/466/23(914/1551/25)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

про:стягнення 48362 грн. 32 коп. (з яких: 38547,80 грн. - основний борг; 5227,00 грн. - пеня; 763,53 грн. - 3% річних; 3823,99 грн. - інфляційні втрати)

в межах справи:№ 914/466/23

про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Андріюк В. М.

Представники:

Позивача:Андреєв А. Е. - представник

Відповідача:Сокол О. Ю. - розпорядник майна/керівник

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» провадження в якій відкрито ухвалою суду від 15.02.2023 р. Вказана справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. у справі № 914/466/23 припинено повноваження керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Марченка В. Г.; виконання обов'язків керівника боржника - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О. Ю.

20.05.2025 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 1735 надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р. у розмірі 48362 грн. 32 коп. (з яких: 38547,80 грн. - основний борг; 5227,00 грн. - пеня; 763,53 грн. - 3% річних; 3823,99 грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.05.2025 р. позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі № 914/466/23(914/1551/25); постановлено справу № 914/466/23(914/1551/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл»; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.07.2025 р.

30.06.2025 р. до суду за вх. № 17332/25 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.07.2025 р. до суду за вх. № 17500/25 від представника відповідача надійшло пояснення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 01.07.2025 р. розгляд справи відкладено на 15.07.2025 р.

Ухвалою суду від 11.07.2025 р. розгляд справи призначено на 04.09.2025 р.

17.07.2025 р. до суду за вх. № 19099/25 від представника позивача надійшло заперечення на письмові пояснення відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

15.07.2014 р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Підприємство за договором, відповідач у справі) укладено Договір № 757-П-ОДФ-14 (надалі - Договір) який регулює взаємовідносини Адміністрації та Підприємства, розташованого на території Одеського морського порту, у питаннях сплати збору за скиди в акваторію та виконання моніторингових досліджень на границі санітарно-захисної зони та акваторії порту (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Адміністрація здійснює на своїй території та акваторії єдину технічну та організаційну політику в галузі охорони навколишнього середовища, а саме:

- отримує єдиний (з урахуванням об'єктів Підприємства) дозвіл на спецводокористування (п. 2.1.1. Договору);

- організовує виконання регулярних моніторингових досліджень на границі санітарно-захисної зони та в акваторії порту з урахуванням впливу об'єктів Підприємства у відповідності до узгодженої з державними органами «Програми щорічних моніторингових досліджень впливу на навколишнє природне середовище» (п. 2.1.2. Договору);

- виконує єдину (з урахуванням Підприємства) держстатзвітність за формою « 2ТП-водогосп» (п. 2.1.3. Договору);

- щоквартально передає до державної податкової інспекції розрахунок та сплачує платежі за скиди забруднюючих речовин в водні об'єкти (з урахуванням скидів Підприємства);

- щокварталу виставляє рахунки Підприємству на покриття всіх витрат Адміністрації, пов'язаних з наданням вищевказаних послуг і з відповідними відрахуваннями зборів. При цьому, оплата екологічних послуг Адміністрації проводиться відповідно до діючих в Адміністрації тарифів.

Періодичність надання вказаних послуг встановлена Додатком № 1 до Договору. Зокрема, щоквартально Адміністрацією здійснюється проведення моніторингових досліджень з визначення впливу діяльності підприємства на стан повітряного середовища і акваторії та надання екологічних послуг: проведення розрахунків за скиди забруднюючих речовин, оформлення розрахунку та оплата екологічного податку за скиди, організація проведення моніторингових досліджень. Раз на рік здійснюється оформлення єдиного Звіту про проведення комплексного моніторингу за станом навколишнього природного середовища від діяльності ОФ ДП «АМПУ», в т.ч. і від діяльності Підприємства, з узгодженням його в Інспекції з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря.

Згідно з п. 2.2.4. Договору, до обов'язків Підприємства, крім іншого, належить своєчасне підписання 2 примірників акта прийому-передачі наданих послуг і їх повернення Адміністрації, а також своєчасна оплата наданих Адміністрацією рахунків відповідно до вимог п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за фактично надані Адміністрацією послуги, а саме: розрахунок та оплата екологічного податку за скиди, а також виконання моніторингових досліджень, контрольних замірів та надання інших екологічних послуг, виходячи з фактично виконаних обсягів цих послуг, Підприємство оплачує не пізніше 20 календарних днів після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг. Акти прийому-передачі, що надаються Адміністрацією, підлягають підписанню і поверненню Адміністрації протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання.

Згідно умов Договору, на підтвердження наданих за період з січня 2024 року по червень 2024 року послуг, Адміністрацією було надано Підприємству для підписання акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та виставлено відповідні рахунки, а саме: акт від 31.03.2024 р. та рахунок № 330020 від 02.04.2024 р. на суму 1251,34 грн.; акт від 30.04.2024 р. та рахунок № 330032 від 30.04.2024 р. на суму 17522,86 грн.; акт від 31.05.2024 р. та рахунок № 330038 від 31.05.2024 р. на суму 910,06 грн.; акт від 30.06.2024 р. та рахунок № 330054 від 30.06.2024 р. на суму 1251,34 грн.; акт від 31.07.2024 р. та рахунок № 330066 від 31.07.2024 р. на суму 17612,20 грн.

Акт від 31.03.2024 р. разом з рахунком № 330020 від 02.04.2024 р. на суму 1251,34 грн. отримані представником відповідача повернуто на адресу позивача з підписом керівника відповідача.

Акти від 30.04.2024 р. (з розрахунком суми екологічного податку за 1 квартал 2024 року), від 31.05.2024 р., від 30.06.2024 р. разом з відповідними рахунками № 330032 від 30.04.2024 р. на суму 17522,86 грн., № 330038 від 31.05.2024 р. на суму 910,06 грн., № 330054 від 30.06.2024 р. на суму 1251,34 грн. направлені на адресу відповідача листом № 1316/19-03-15/Вих від 19.07.2024 р. (відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, даний лист з додатками вручено 30.07.2024 р.).

Акт від 31.07.2024 р. (з розрахунком суми екологічного податку за 2 квартал 2024 року) та рахунок № 330066 від 31.07.2024 р. на суму 17612,20 грн. надіслані на адресу відповідача листом №1411/19-03-15/Вих від 30.07.2024 р. (відповідно до даних з сайту «Укрпошта» та довідки на поштовому конверті даний лист 29.08.2024р. не був вручений та повернувся з відміткою про відмову адресата від одержання).

Таким чином, позивачем вжито усіх можливих заходів для інформування відповідача про наявність та розмір існуючої заборгованості за Договором шляхом направлення йому вказаних рахунків та актів.

Зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг від відповідача не надходило.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплату позивачу за надані послуги, в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем згідно актів здачі-прийняття робіт та рахунків за надані послуги за період з січня 2024 року по червень 2024 року у розмірі 38547,80 грн.

З метою погашення вказаної заборгованості, позивач звертався до відповідача з претензією № 2088/19-03-15/Вих від 28.10.2024 р., в якій вказав про необхідності оплати за надані послуги, однак відповідач не сплатив заборгованості.

Відповідно до п. 3.4. Договору, за прострочення платежу, Підприємство сплачує Адміністрації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 3.4. Договору, позивачем нараховано 5227,00 грн. пені, 763,53 грн. 3% річних та 3823,99 грн. інфляційних втрати.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за надані послуги за Договором № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р. за період з січня 2024 року по червень 2024 року у розмірі 38547,80 грн. Зазначена заборгованість підтверджується Актами надання послуг за вказаний період та відповідними рахунками, виставленим позивачем.

Щодо непідписання відповідачем Актів від 30.04.2024 р., від 31.05.2024 р., від 30.06.2024 р. та від 31.07.2024 р., суд зазначає таке.

В матеріалах справи містяться належні докази отримання відповідачем Актів від 30.04.2024 р., від 31.05.2024 р., від 30.06.2024 р., а також відмови відповідача від отримання поштового відправлення з Актом від 31.07.2024 р.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем своїх зауважень щодо вказаних Актів.

Непідписання актів наданих послуг без надання вмотивованої відмови від їх підписання може свідчити про недобросовісність поведінки відповідача, який таким чином намагається уникнути оплати цих послуг. Ігнорування відповідачем підписання актів не може бути підставою, яка звільняє його від обов'язку оплатити надані послуги.

У поясненнях на позовну заяву, відповідач зазначає, що для виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство, розпорядник майна з метою проведення інвентаризації, 26.04.2024 р. прибув на територію позивача за місцем розташування майна відповідача (боржника). Але, за місцезнаходженням майна боржника, невідомими особами, які представились як представники ТзОВ «Аттолло Гранум», було вчинено дії, направлені на перешкоджання розпоряднику майна та уповноваженим ним особам у доступі до майна боржника, шляхом застосування до них фізичного насильства, погроз та обмежень у вільному переміщені. Факт перешкоджання розпоряднику майна у вільному доступі до майна ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та супротив виконанню ним передбачених Кодексом України з процедур банкрутства обов'язків підтверджується протоколом від 26.04.2024 р. прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями від 26.04.2024 р. та відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників Національної поліції, що прибули на виклик розпорядника майна для фіксації протиправних дій. Недопуск розпорядника майна здійснено саме та виключно у зв'язку із наявністю Договору послуг та укладеного на його виконання Договору №2401202-Ф0 від 24.01.2024 р. про надання охоронних послуг. З огляду на зазначене, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», через неправомірні дії ТзОВ «Аттолло Гранум», не здійснюється господарська діяльність, за результатом чого відповідачем не отримуються послуги визначені Договором. Також, у поясненнях зазначається про відсутність у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» трудового колективу. Отже, на думку відповідача, враховуючи недопуск розпорядника майна до майна боржника, наявність Договору послуг, яким фактично передано нерухоме майно та рухоме майно відповідача у користування ТзОВ «Аттолло Гранум», фактичну відсутність працівників ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», відповідачем не використовуються послуги визначені Договором № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р., а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Суд зазначає, що Договір № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р., стягнення заборгованості по якому є предметом даного спору, не розірваний, дія такого Договору не припинена.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача (розпорядника майна) до позивача щодо розірвання чи припинення Договору № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р.

Крім того, характер послуг, що надаються за умовами Договору № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р., не передбачає безпосереднього їх споживання працівниками відповідача на робочих місцях. Надання таких послуг пов'язано з існуванням підприємства на території Одеського морського порту та необхідністю дотримання норм екологічного законодавства.

Зазначене спростовує твердження розпорядника майна, наведені у поясненнях.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4. укладеного між сторонами Договору № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р. встановлено, що за прострочення платежу, Підприємство сплачує Адміністрації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 3.4. Договору, позивачем нараховано 5227,00 грн. пені, 763,53 грн. 3% річних та 3823,99 грн. інфляційних втрати.

Розрахунок пені здійснений позивачем за період з 21.04.2024 р. по 22.03.2025 р. по кожному рахунку окремо, а саме: за період з 21.04.2024 р. по 21.10.2024 р. на заборгованість у розмірі 1251,34 грн. згідно рахунку № 330020 від 02.04.2024 р.; за період з 23.08.2024 р. по 23.02.2025 р. на заборгованість у розмірі 17522,86 грн. згідно рахунку № 330032 від 30.04.2024 р.; за період з 23.08.2024 р. по 23.02.2025 р. на заборгованість у розмірі 910,06 грн. згідно рахунку № 330038 від 31.05.2024 р.; за період з 23.08.2024 р. по 23.02.2025 р. на заборгованість у розмірі 1251,34 грн. згідно рахунку № 330054 від 30.06.2025 р.; за період з 22.09.2024 р. по 22.03.2025 р. на заборгованість у розмірі 17612,20 грн. згідно рахунку № 330066 від 31.07.2024 р.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем за період з 21.04.2024 р. по 30.04.2025 р. по кожному рахунку окремо.

Розглянувши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійсненні позивачем, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є правильними.

Заборгованість відповідача перед позивачем, стягнення якої є предметом даного спору, виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, отже, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, така заборгованість є поточною.

Частино п'ятою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р. за період з січня 2024 року по червень 2024 року у розмірі 48362 грн. 32 коп. (з яких: 38547,80 грн. - основний борг; 5227,00 грн. - пеня; 763,53 грн. - 3% річних; 3823,99 грн. - інфляційні втрати) обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

За подання до суду даної позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 878 від 14.05.2025 р.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про стягнення заборгованості за договором № 757-П-ОДФ-14 від 15.07.2014 р. у розмірі 48362 грн. 32 коп. (з яких: 38547,80 грн. - основний борг; 5227,00 грн. - пеня; 763,53 грн.- 3% річних; 3823,99 грн. - інфляційні втрати) - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (вул. Головатого отамана, буд. 67/69, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 20005502) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м.Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 38728457) заборгованість у розмірі 48362 грн. 32 коп. (з яких: 38547,80 грн. - основний борг; 5227,00 грн. - пеня; 763,53 грн. - 3% річних; 3823,99 грн. - інфляційні втрати) та 3028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 вересня 2025 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.