ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/7368/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Диліжанс ЖД" від 23 серпня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/7368/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Диліжанс ЖД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-транс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - фізичної особи - підприємця Даценко Наталії Олексіївни; на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" та фізичної особи ОСОБА_1 , про стягнення 151 827,37 грн,
за участю представників:
позивача: Мінченка Я.В.;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явилися;
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Диліжанс ЖД" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-транс" (далі - Підприємство), як власника транспортного засобу "MAN TGX 26.470", державний номерний знак НОМЕР_1 , 151 827,37 грн майнової шкоди, завданої транспортному засобу "Volvo FH 13 440", державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_3 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
17 червня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 червня 2025 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7368/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - фізичну особу - підприємця Даценко Наталію Олексіївну; на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "ВУСО" та фізичну особу ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 серпня 2025 року позов Товариства задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 151 827,37 грн основної заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.
25 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 23 серпня 2025 року, у якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача 20 000,00 грн витрат, понесених Товариством на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом даної справи, а також 12 000,00 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2025 року вказану заяву Товариства призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 вересня 2025 року.
4 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про його участь в засіданнях по справі в режимі відеоконференції із застосуванням мережі "Easycon", яку ухвалою суду від 8 вересня 2025 року задоволено частково.
У судовому засіданні 11 вересня 2025 року представник Товариства підтримав заяву від 23 серпня 2025 року, просив суд її задовольнити.
Відповідач та треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2022 року між Товариством та Адвокатським бюро "Мінченко та партнери" (далі - Бюро) було укладено договір про надання правової допомоги № 11-01/8/22, предметом якого є надання послуг клієнту в справах, які пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів останнього.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їх печатками.
За умовами пункту 1.2. договору склад, обсяг та вартість надання правової допомоги визначаються на підставі замовлення, що є невід'ємною частиною цієї угоди.
Умовами пункту 5.1. вказаного правочину встановлено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро, визначається за домовленістю сторін і зазначається у відповідних додатках до цього договору, виходячи зі складності правового питання, справи, її тривалості, важливості питання що вирішується для клієнта, фінансових можливостей та матеріального стану клієнта.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного врегулювання питань, пов'язаних із захистом інтересів клієнта, визначених в замовленні (пункт 8.1. вказаного правочину).
У замовленні від 3 червня 2025 року № 03-06/25 (додаток № 03-06/25 до договору від 11 січня 2022 року № 11-01/8/22) зазначено, що правовою (правничою) допомогою є судовий захист інтересів клієнта у справі за позовом Товариства до Підприємства про стягнення збитків, які завдані внаслідок ДТП, що мала місце 12 квітня 2025 року, за участю автомобіля "МАN ТGХ 26.470'', державний номерний знак: НОМЕР_1 , та в результаті якої були пошкодженні транспортні засоби: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки "Volvo FH 13 440", державний номерний знак НОМЕР_2 , і спеціалізований напівпричіп н/пр-фургон рефрижератор, державний номерний знак НОМЕР_3 .
У пунктах 2-4 вказаного замовлення сторони погодили, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правових (правничих) послуг визначено сторонами з урахуванням статті 126 ГПК України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання, такий гонорар складає 20 000,00 грн, які включають у себе, але не обмежуються: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, пошук актуальної судової практики; надання юридичної консультації; підготовка та складання позовної заяви; формування доказів, підготовка та складання усіх необхідних клопотань, заяв, пояснень та інших процесуальних документів, які необхідні для захисту прав та законних інтересів клієнта, в судах усіх інстанцій; участь у судових засіданнях - за потреби; супровід виконання судового рішення. Крім гонорару, передбаченого пунктом 2 даного замовлення, клієнт сплачує Бюро участь у судових засіданнях (у тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) у розмірі 3 000,00 грн за одне таке засідання, - незалежно від його тривалості. Розрахунок за надані послуги здійснюється клієнтом на користь Бюро протягом 5-ти днів з моменту складання акта надання послуг (який складається Бюром протягом 5-ти днів з моменту ухвалення судового рішення в суді першої інстанції).
22 серпня 2025 року між сторонами без жодних заперечень і зауважень підписано й скріплено печатками акт надання послуг від вказаної дати № 192 на загальну суму 20 000,00 грн. Копія цього акта міститься в матеріалах справи.
На підтвердження того, що Мінченко Я.В. є адвокатом позивача, останнім було долучено до матеріалів справи копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 18 липня 2019 серії КС № 8045/10; виданої позивачем на ім'я адвоката Мінченка Я.В. довіреності від 22 квітня 2025 № 22-04/7/25.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред'явлених Товариством позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги позивача у зв'язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства про покладення на відповідача 20 000,00 грн витрат, понесених позивачем на правову допомогу.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача 12 000,00 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведення експертизи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 4 статті 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою вартості експертних послуг, позивачем надано копії: договору про надання експертних послуг від 8 травня 2025 року, укладеного між Товариством та фізичною особою - підприємцем Ковалем Ігорем Миколайовичем, платіжну інструкцію від 27 травня 2025 року № 3740 на суму 12 000,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за проведення транспортно-товарознавчої експертизи ТЗ зг. рах. № 124/25 від 26.05.2025р., без ПДВ", а також копії висновків суб'єкта оціночної діяльності - судового експерта Коваля І.М. (свідоцтво від 28 березня 2023 року № 20-23/11, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) від 30 травня 2025 року №№ 124/25, 123/25.
Разом із цим, судом враховано, що звіт про оцінку транспортного засобу - це лише попередній оціночний документ, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 6 липня 2018 року в справі № 924/675/17, від 13 березня 2018 року в справі № 910/9396/17, від 28 січня 2020 року в справі № 917/500/18, від 21 грудня 2020 року в справі № 911/286/20 та від 4 березня 2021 року в справі № 910/4720/20.
Норма частини 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV (норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін), яка передбачає відшкодування саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 21 серпня 2025 року, розмір завданої транспортним засобам (спеціалізованому вантажному сідловому тягачу марки "Volvo FH 13 440", державний номерний знак НОМЕР_2 , та спеціалізованому напівпричіпу н/пр-фургон рефрижератор, державний номерний знак НОМЕР_3 ) шкоди внаслідок спірної ДТП був визначений страховиком винної у вказаній ДТП особи - ПрАТ "СК "ВУСО", на підставі: ремонтної калькуляції з системи "Audatex" від 28 квітня 2025 року № 2440364 (за якою вартість ремонту транспортного засобу марки "Vоlvо", державний номерний знак: НОМЕР_2 , склала 334 579,22 грн без урахування ПДВ) та звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 2 травня 2025 року № 86171 (відповідно до якого вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження спеціалізованого напівпричепу "Sснміtz", державний номерний знак: НОМЕР_4 , склала 156 929,66 грн).
Відтак, витрати позивача на проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки вартості пошкоджених транспортних засобів не мали характеру необхідних.
Разом із цим, визначення суми майнової шкоди у розмірі 151 827,37 грн було здійснене позивачем саме з метою виконання покладених на нього зобов'язань за укладеним з фізичною особою - підприємцем Даценко Н.О. договором оренди транспортних засобів від 2 серпня 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округи Барківським А.В. за реєстровим № 1358, а також подальшою оплатою вказаної суми грошових коштів на рахунок власника пошкоджених транспортних засобів.
Отже, 12 000,00 грн не є сумою понесених позивачем судових витрат, передбачених статтями 123, 127 ГПК України, а є витратами Товариства для визначення розміру шкоди, яку він мав сплатити ФОП Даценко Н.О. в рамках виконання зобов'язань за цивільно-правовим договором оренди транспортних засобів від 2 серпня 2024 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем витрати, сплачені останнім на виготовлення висновків експерта від 30 травня 2025 року №№ 124/25, 123/25, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі статті 123 ГПК України в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Керуючись статтями 80, 123, 126, 127, 129, 244 ГПК України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-транс" (36039, місто Полтава, вулиця Європейська, будинок 57; ідентифікаційний код 35868601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Диліжанс ЖД" (01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 6А; ідентифікаційний код 41121825) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту додаткового рішення: 15 вересня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко