номер провадження справи 34/109/25
15.09.2025 Справа № 908/1961/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без викликав сторін, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1961/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш», ідентифікаційний код юридичної особи 37385017 (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром», ідентифікаційний код юридичної особи 40873173 (просп. Соборний, буд. 189, м. Запоріжжя, 69006)
про стягнення 62 786 грн 88 коп.
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1961/25.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1961/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром», ідентифікаційний код юридичної особи 40873173 (просп. Соборний, буд. 189, м. Запоріжжя, 69006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш», ідентифікаційний код юридичної особи 37385017 (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060) 52 332 (п'ятдесят дві тисячі триста тридцять дві) грн 40 коп. грошових коштів, 10 464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 48 коп. штрафу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
03.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка визначена для розгляду судді Науменку А.О.
Згідно з Витягом з Протоколу авторозподілу заява 03.09.2025 передана на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 04.09.2025 оскільки справа № 908/1961/25 розглядалась у спрощеному провадженні, без виклику учасників справи, суд прийняв заяву до розгляду в письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
Сторонами отримано ухвалу суду в електронному кабінеті 04.09.2025.
Від відповідача заперечень на заяву не надходило.
15.09.2025 судом ухвалено додаткове рішення.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Статтею 124 ГПК України визначено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до статті 123 ГПК У країни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, право сторони, яка має намір отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як свідчать матеріали справи до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром» (перемейновано з ТОВ «ВКФ «Укрніхном» 62 786 грн 88 коп., з яких: 52 322 грн 40 коп. заборгованості та 10 464 грн 48 коп. штрафу за порушення строків поставки за Договором поставки № 29РМ08-19 від 29.08.2019.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1961/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» 52 332 грн 40 коп. грошових коштів, 10 464 грн 48 коп. штрафу та 3 028 грн 00 коп. судового збору.
У позові позивач посилався на Договір про надання правової допомоги та вказував орієнтовний розмір витрт на професійну правому допомогу - 20 000 грн 00 коп. та протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, подав дану заяву.
Так, у матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1630271 від 20.06.2025.
03.02.2025 року між адвокатом Мельник Оленою Володимирівною та ТОВ "НВФ «РОТОРМАШ" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №0302- 05.
Відповідно до п.1.1 договору, Адвокат бере на себе зобов'язання з надання правової інформації, консультацій з правових питань, складання процесуальних документів та представництво в суді інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги, передбаченої в п.1.2 цього Договору.
Згідно п.4.1 договору за надання правової допомоги Клієнт (або особа, якій доручено Клієнтом здійснити оплату правових послуг адвоката) зобов'язується виплатити Адвокату гонорар. Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
09.06.2025 року між адвокатом Мельник О.В. та ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» було укладено додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги №0303-5, яка визначає порядок оплати гонорару Адвокату за надання правової допомоги у веденні справи ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» про стягнення з ТОВ «ВКФ «УКРНІКЕЛЬХРОМ» (перейменовано з ТОВ «ВКФ « УКРНІХНОМ») (код ЕДРПОУ 40873173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче підприємство «Ротормаш» грошових коштів за непоставлений товар у розмірі 52 332,40 грн та штраф у за несвоєчасну поставку (п.1 додаткової угоди).
Пунктом 2 додаткової угоди №4 від 09.06.2025 року, Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за ведення справи ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» становить 20 000,00 грн.
В підтвердження надання послуг на правову допомогу у повному обсязі, між Сторонами 02.09.2025 року підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №0302-5 від 03.02.2025 року, про те, що Адвокатом надані Клієнту послуги з Господарському суді Запорізької області за позовом ТОВ "Науково-виробнича фірма «Ротормаш» до ТОВ «ВКФ «УКРНІКЕЛЬХРОМ» (перейменовано з ТОВ «ВКФ « УКРНІХНОМ») про стягнення передплати за непоставлений товар та штрафу за порушення строків поставки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ротормаш». Вартість 20 000,00 грн, у Клієнта претензій до якості наданих послуг немає. Оплата послуг здійснюється протягом 30 днів з моменту винесення рішення (п. 3.1. додаткової угоди №4 від 09.06.2025 року ).
Отже, позивач підтвердив відповідними доказами факт надання професійної правничої допомоги адвокатом у даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові від 31.05.2022 у справі №927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: «Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
За правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».
За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Надання правової допомоги відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема: Договором та актами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2685/19 від 08.04.2020.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 125 ГПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п'ятої статті 127 та частини п'ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що 10 000 грн 00 коп. становлять співмірні і розумні витрати відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі.
З урахуванням вищевикладеного, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 10000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу,
В іншій частині заяви суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1961/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром», ідентифікаційний код юридичної особи 40873173 (просп. Соборний, буд. 189, м. Запоріжжя, 69006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш», ідентифікаційний код юридичної особи 37385017 (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В іншій частині заяви відмовити.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя А.О. Науменко