Постанова від 04.09.2025 по справі 922/1930/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1930/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя

Мартюхіна Н.О.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" (вх. №3057 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/1930/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Жельне С.Ч., суддя Добреля Н.С., повний текст рішення складено 08.10.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор", с. Івашки, Золочівський район, Харківська область,

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, с. Елітне, Харківській район, Харківська область,

про зобов'язання виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства “Дослідне господарство “Елітне» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної Академії аграрних наук України», в якому просить зобов'язати останнього виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: здійснити пропорційно до розміру часток сторін у спільній діяльності розподіл спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо майно не може бути відокремлене в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.

01.10.2018 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 28555), в якій останній просить зобов'язати відповідача виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: визнати за позивачем право власності на цистерну, програмне забезпечення, подрібнювач деревини РL-120 загальною вартістю 140 736,50 грн; залишити відповідачу багаторічні рослини, огорожу та систему поливу, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмір 12 138 887,95 грн, як грошову компенсацію в розмірі вартості частки у спільній частковій власності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/1930/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено розмір ринкової вартості активів, які є спільною частковою власністю за договором про спільну діяльність від 29.02.2008 та неможливість відділення від земельної ділянки багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці і є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008. Матеріали справи також не містять доказів того, що сторони спору врегулювали свої відносини з приводу виділення майна в натурі або шляхом виплати грошової компенсації його вартості, якщо майно не можна відокремити в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів дійсної вартості майна, що перебуває у спільній частковій власності, його обґрунтованого розрахунку, доказів того, що він вніс у спільну власність речі, визначені індивідуальними ознаками, які має право у разі припинення договору простого товариства вимагати повернення йому цих речей за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів у судовому порядку. Окрім цього, як зазначено в рішенні, матеріали справи не містять доказів щодо відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, або за домовленістю сторін договору, або пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Позивачем також не надано до суду доказів того, що право власності на майно, яке просить визнати позивач, оспорюється або не визнається відповідачем, доказів того, що дане майно незаконно перебуває у володінні останнього, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що спосіб захисту, про застосування якого просить позивач, не є належним, адже не відповідає змісту прав сторони договору про спільну діяльність. Також, як зазначено судом, з аналізу позовної заяви вбачається, що у її прохальній частині містяться альтернативні вимоги: або зобов'язати відповідача здійснити пропорційно до розміру часток у спільній діяльності розподіл майна в натурі, або виплатити йому грошову компенсацію, якщо майно не можна відокремити в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення, що в свою чергу, свідчить про невизначеність позивача з предметом позову у цих позовних вимогах, що унеможливлює вирішити спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі № 922/1930/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- судом не правильно визначено предмет позовних вимог позивача, які були змінені у результаті прийняття заяви про збільшення позовних вимог (зміна предмету позову), у зв'язку з чим суд розглядав справу не за фактичними позовними вимогами позивача;

- суд необґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи у іншій експертній установі, яке було мотивовано неможливістю провести експертизу попередньою експертною установою (КНІСЕ);

- суд першої інстанції не контролював хід проведення призначеної експертизи, не звернув уваги на те, що повідомлення про неможливість проведення експертизи є необґрунтованим;

- суд першої інстанції закрив підготовче засідання без вирішення усіх завдань, визначених ст.177, 182 ГПК України. Закривши підготовче засідання без єдиного засобу доказування, яким позивач може довести свої позовні вимоги у цій справі (висновку експерта), суд фактично позбавив позивача права на справедливий судовий розгляд;

- суд дійшов до помилкових висновків про неналежність обраного позивачем способу захисту та про існування альтернативних позовних вимог позивача. Вважаючи, що позивачем застосовано неналежний спосіб захисту, суд повинен був самостійно визначити, яку правову норму необхідно застосовувати для вирішення даного спору.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що питання визначення вартості майна, що підлягає поділу, має вирішальне значення для правильного вирішення даного спору, належить до предмету доказування у даній справі, потребує спеціальних знань, а тому у зв'язку із неможливістю проведення КНДІСЕ експертизи, що була призначена ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 (зі змінами питань, що встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019), існує необхідність у призначенні експертизи судом апеляційної інстанції, про що подане відповідне клопотання про призначення експертизи (вх.№11046 від 12.11.2020), в якому просив суд призначити судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизу у справі №922/1930/18, з переліком питань, викладених у клопотанні.

29.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13086), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір про спільну діяльність від 29.02.2008 було розірвано за рішенням суду у зв'язку з недоцільністю ведення спільного господарювання, що свідчить про відсутність вини відповідача у припиненні дії договору, оскільки підставою його розірвання стали обставини, виникнення яких не залежало від волі ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН, що встановлено відповідними судовими рішеннями. Зазначає, що при винесенні рішення, спір розглядався з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог (вх.№28555 від 01.10.2018). Позивач не скористався своїм правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення та не здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

18.01.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи (уточнене) (вх.№504), в якому, беручи до уваги необхідність призначення експертизи та питання, які вже були попередньо визначені ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі №922/1390/18 зі змінами встановленими постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/1930/18, просив призначити комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Донецькому НДІСЕ та Київському НДІСЕ; визначити Донецький НДІСЕ провідною експертною установою при проведенні даної експертизи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 клопотання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" про призначення у справі №922/1930/18 судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 922/1930/18 судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, з наступним переліком питань:

1. Яка ринкова вартість багаторічних насаджень, які є спільною частковою власністю ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН та ТОВ “СП “Івашківський інкубатор» відповідно до укладеного між ними договору про спільну діяльність від 29.02.2008 та розташовані на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р, станом на 13.06.2018?

2. Яка ринкова вартість основних фондів (огорожа, система поливу, цистерна і програмне забезпечення ПЗ VS Windows 10 HOME 64-bit Russian 1 pk DSP OEI DVD (KW9-00132), подрібнювач деревини РL-120), які є спільною частковою власністю ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН та ТОВ “СП “Івашківський Інкубатор», які розташовані на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р, станом на 13.06.2018?

3. Чи можливо без нерозмірної шкоди для господарського призначення відділення від земельної ділянки багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р, які є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008?

4. Яка ринкова вартість багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р, які є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008, станом на 13.06.2018, які можливо відділити від земельної ділянки без заподіяння нерозмірної шкоди багаторічним рослинам?

5. Яка ринкова вартість багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р, які є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008, станом на 13.06.2018, які не можливо відокремити без заподіяння нерозмірної шкоди багаторічним рослинам?

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи, і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" провести оплату судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, докази оплати надати експерту та суду.

09.03.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№2876), яким скеровано рахунок сплати вартості експертизи №36 від 24.02.2021 у сумі 24 711,84 грн.

Крім того, у листі Донецький НДІСЕ повідомив, що у останнього відсутні атестовані судові експерти для проведення дослідження щодо визначення вартості багаторічних насаджень та рослин, зазначених у питанні 1, 4, 5. Отже, проведення дослідження з зазначених питань неможливо.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2021 провадження у справі №922/1930/18 поновлено. Запропоновано сторонам надати свої міркування стосовно доцільності проведення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, з урахуванням повідомлення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№2876).

12.04.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№4195), в яких останній просить залучити до проведення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, призначеної на підставі ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021, Київський НДІСЕ з визначенням провідної установи - Донецький НДІСЕ.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 клопотання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" про залучення до проведення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, призначеної на підставі ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з визначенням провідною експертною установою Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз, задоволено. Залучено до проведення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, призначеної на підставі ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз з визначенням провідною експертною установою Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз. На розгляд та вирішення експертів поставлено питання, призначені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18. Зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" провести оплату судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, докази оплати надати експерту та суду. Апеляційне провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

22.07.2021 до суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№8390), в якому експерт зазначив, що в результаті попереднього вивчення питання, поставленого на дослідження та наданих документів господарської справи, відповідно до ст.13 Закону України “Про судову експертизу», керуючись вимогами п. 2.1 “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що для висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №932 (929-933) та надання відповіді на питання №3 необхідно надати: інформацію щодо віднесення та врахування багаторічних насаджень в основних фондах виробництва підприємства; обмінний файл (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку, що розташована за адресою: с. Івашки, Золочівський район, Харківська область (за наявності). Зазначає, що після оплати рахунку та надання вищенаведених додаткових матеріалів для проведення дослідження, буде визначено дату та час огляду об'єкта експертизи, про що буде додатково повідомлено у вигляді клопотання. У разі незадоволення клопотання протягом 45 днів, відповідно до п.п. 1.13, 2.1, 4.10 “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», буде складено повідомлення про неможливість надання висновку або наданий висновок в межах наданих матеріалів.

Крім того, експертною установою було повідомлено суд, що у зв'язку з реорганізацією Донецького НДІСЕ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №52-р від 27.01.2021 та згідно з наказом Міністерства юстиції України №603/5 від 16.02.2021, назву установи змінено на Донецьке відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, що враховано судом при подальшому розгляді справи.

Ухвалою суду від 26.07.2021 постановлено учасникам провадження у справі надати суду документи, необхідні судовому експерту для проведення експертизи, а саме: інформацію щодо віднесення та врахування багаторічних насаджень в основних фондах виробництва підприємства; обмінний файл (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку, що розташована за адресою: с. Івашки, Золочівський район, Харківська область. У разі неможливості надання витребуваних судом документів, навести обґрунтовані пояснення щодо неможливості їх подання.

16.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№9404), до якого, на виконання ухвали суду від 26.07.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" додано копію бухгалтерської довідки ТОВ “СТ “Івашківський інкубатор» щодо віднесення та врахування багаторічних насаджень в основних фондах виробництва підприємства від 13.08.2021; копію фін. звіту по договору про спільну діяльність на 30.06.2018 (найближча дата до 13.06.2018 - день розірвання договору); копію акту внеску у спільну діяльність від 18 квітня 2008; копію Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001; копію Матеріалів підготовчого етапу щодо проекту землеустрою зі встановлення меж земельних ділянок ТОВ “СТ “Івашківський інкубатор» на землях ДП ДГ “Елітне» ІР УААН в межах Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області; скріншоти місцезнаходження земельної ділянки з Публічної кадастрової карти. Просив долучити вказані докази та визнати поважними причини неможливості подання ТОВ “СТ “Івашківський інкубатор» обмінного файлу (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку, що розташована за адресою: с.Івашки, Золочівський район, Харківська область.

Апелянт повідомив суд, що не має можливості надати обмінний файл (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку, що розташована за адресою: с.Івашки, Золочівський район, Харківська область, у зв'язку з тим, що такий файл - відсутній. Відомості про земельну ділянку, яка надана у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України і на якій розташовані багаторічні насадження, які є спільною частковою власністю позивача та відповідача відповідно до укладеного між ними договору про спільну діяльність від 29.02.2008 не внесені до Державного земельного кадастру, а тому обмінний файл (формату ХМL/іn4) не створювався і не може бути наданий Товариством до суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 долучено до матеріалів справи надані ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" додаткові документи. На розгляд та вирішення експертів поставлено питання призначені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18. Зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" провести оплату судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи, докази оплати надати експерту та суду. Провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

29.10.2021 до суду від Донецького відділення ННЦ “ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло клопотання №929-933 про надання додаткових матеріалів.

23.11.2021 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№13578), в яких ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН» заперечувало проти того, щоб інвентаризаційний опис частини майна №1 від 30.07.2019 використовувався в якості вихідних даних щодо об'єктів дослідження станом на 13.06.2018. Стосовно запитуваних судовим експертом інвентарних карт (типова форма №О3-6) із зазначенням повного найменування об'єкту, найменування заводу-виготовлювача, моделі (типу, марки) первісної (історичної) вартості, дати введення в експлуатацію, зазначив, що такі документи у відповідача відсутні.

25.11.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№13664) щодо клопотання №929-933 про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 клопотання судових експертів Донецького відділення ННЦ “ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» (№929-933) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження за матеріалами справи №922/1930/18 задоволено частково. Долучено до матеріалів справи надані ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" додаткові документи. На розгляд та вирішення експертів поставлено питання призначені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18. Провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

10.02.2022 до суду від Донецького відділення ННЦ “ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло клопотання №929-933 від 04.02.2022 про надання додаткових матеріалів та проведення обстеження об'єктів дослідження за матеріалами справи №922/1930/18 (вх.№1650). У зв'язку із неоднозначністю вихідних даних, що відображені в наданих матеріалах, судові експерти просили: забезпечити прибуття експертів та безперешкодне обстеження майна ТОВ “СП “Івашківський інкубатор» за адресою: с. Івашки, Золочівський район Харківської області на 21.04.2022; забезпечити повернення експертів до фактичного місця розташування інституту за адресою: вул. Аероклубна, 103а, м. Краматорськ, Донецька область; надати обмінний файл (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку (з кадастровим номером 6310138200:12:002:0001 у разі, якщо ці відомості стосуються спірної території).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 поновлено провадження у справі №922/1930/18 та призначено судове засідання на 24 лютого 2022 р. Ухвалено учасникам провадження у справі надати суду документи, необхідні судовому експерту для проведення експертизи, а саме: обмінний файл (формату ХМL/іn4) на спірну земельну ділянку (з кадастровим номером 6310138200:12:002:0001 у разі, якщо ці відомості стосуються спірної території). У разі неможливості надання витребуваних експертом документів, навести обґрунтування щодо неможливості їх подання.

Однак у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і понині.

02.03.2023 та 06.03.2023 до суду від Донецького відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України надійшли листи (вх.№2419, 2516), в яких експертна установа зазначає, що у зв'язку з початком 24.02.2022 воєнної агресії з боку російської федерації, експерти з Донецького відділення, яким доручено проведення експертизи по матеріалах справи №922/1930/18, були переведені до Київського відділення ННЦ ІСЕ. У зв'язку з чим у Донецькому відділенні на даний час відсутні відповідні фахівці, які б могли скласти висновок експерта та відповісти на поставлені в ухвалі питання. З огляду на дану обставину, просили суд прийняти рішення про витребування матеріалів від Донецького відділення ННЦ “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» та призначення експертизи експертам Київського відділення ННЦ “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» або іншим науково-дослідним установам Міністерства юстиції України.

02.03.2023 та 06.03.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли листи (вх.№2441, 2517), в яких експертна установа зазначає, що станом на 15.02.2023 в КНДІСЕ відсутні матеріали у господарській справі №922/1830/18, які необхідні для виконання комплексної експертизи згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, враховуючи те, що в Донецькому відділенні Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України на даний час відсутні відповідні фахівці, які б могли скласти висновок експерта та відповісти на поставлені в ухвалі питання, судом на розгляд та вирішення експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз поставлено питання, призначені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18. Провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

13.04.2023 до суду від Донецького відділення Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» надійшов лист (вх.№4189) про закриття наглядового провадження, в якому повідомлено суд, що на виконанні у вищенаведеному підрозділі перебуває ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №922/1930/18. У зв'язку з воєнним станом в Україні, для збереження життя та здоров'я, експерти Донецького відділення були евакуйовані до м.Полтава та м.Києва. На даний час більша частина експертного складу звільнена, або переведена до інших відділень. З огляду на дані обставини, у відділені відсутні експерти товарознавці. 27.03.2023 від завідувача сектору економічних та товарознавчих досліджень надійшла доповідна стосовно неможливості відповіді на поставлені в ухвалі питання у зв'язку з відсутністю фахівців.

18.05.2023 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження строків (вх.№ 5624), в якому КНДІСЕ зазначає, що у зв'язку зі поточною завантаженістю фахівців експертної установи з оціночно-будівельних досліджень різної категорії складності, провести призначену експертизу у визначені законодавством строки не вбачається за можливе. Таким чином, зазначена експертиза не може бути виконана у строк до 90 календарних днів, з огляду на що просило суд погодити більший розумний строк проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2023, зокрема, поновлено провадження у справі №922/1930/18, запропоновано учасникам справи надати письмове ставлення щодо клопотання КНДІСЕ про погодження строків проведення експертизи у справі №922/1930/18.

05.06.2023 до суду від ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" надійшли письмові пояснення (вх.№ 6388), в яких апелянт просив задовольнити клопотання експерта, розглянути зазначене питання без участі апелянта то його представника. Посилається на те, що апелянт, як ініціатор даної експертизи, у повному обсязі підтримує подане експертом клопотання про проведення експертизи у термін більше ніж 90 днів, оскільки, на думку ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор", тільки висновок експерта дозволить встановити істину у цій справі. Зазначив, що значна затримка у проведенні експертизи зумовлена об'єктивними чинниками (введенням воєнного стану в Україні, проведенням бойових дій на території Харківської області, у т.ч. в частині місцезнаходження об'єктів експертизи, переведенням експертів до інших експертних установ та відсутністю відповідних фахівців, лише 23.03.2023 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було відправлено матеріали справи № 922/1930/18), що є поважними причинами не проведення експертизи у строк до 90 днів.

Ухвалою суду від 08.06.2023 клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строків проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів задоволено та погоджено проведення призначеної у справі №922/1930/18 судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи у строк понад 90 календарних днів. Провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

26.03.2024 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (вх.№4352), в якому судовий експерт просив надати дозвіл вирішувати питання з урахуванням умов, наведених у клопотанні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 постановлено судовому експерту при проведенні експертизи врахувати роз'яснення надані в мотивувальній частині ухвали. Відмовлено у задоволенні клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх.№4352) про надання додаткових матеріалів. Провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

05.03.2025 Східним апеляційним господарським судом направлено лист на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням повідомити Східний апеляційний господарський суд про стан виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 про призначення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи у справі №922/1930/18, із урахуванням ухвали суду від 15.03.2023 та можливість проведення призначеної комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи.

01.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх.№5406), яким скеровано рахунок за проведення експертизи №1657 від 16.04.2025 у сумі 32 230, 08 грн. Крім того, у листі КНДІСЕ повідомив, що після оплати рахунку експерти зможуть приступити до виконання своїх обов'язків в межах своєї компетенції. У разі несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів, ухвала буде залишена без виконання з подальшим поверненням матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" провести оплату судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи згідно рахунку 1657 від 16.04.2025 на суму 32 230,08 грн; рахунок 1657 від 16.04.2025 на суму 32 230,08 грн направлено на адресу ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" для здійснення оплати, постановлено докази оплати надати експерту та суду; провадження у справі №922/1930/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

08.07.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про залишення ухвали без виконання (вх.№8398) в якому зазначено, що 18.04.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду направлено рахунок від 16.04.2025 №1657. Станом на сьогоднішній день оплата за виконання експертизи відсутня, з урахуванням наданих матеріалів можливо було б провести дослідження по питанням, поставленим на вирішення експертизи, в межах компетенції експертів. Оскільки до цього часу попередня оплата за проведення експертизи не виконана, ухвала суду від 15.03.2023 залишається без виконання, а матеріали справи повертаються на адресу суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 провадження у справі №922/1930/18 поновлено.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи №922/1930/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 07.08.2025.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду від 07.08.2025 направлялася учасникам справи рекомендованою кореспонденцією на адреси, вказані в апеляційній скарзі, проте ухвали повернулись до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З наведеного слідує, що суд не зобов'язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2025 у cправі № 910/13511/22).

Крім того, за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Так, ухвала суду від 07.08.2025 про відкладення розгляду справи була надіслана у Єдиний державний реєстр судових рішень для оприлюднення 11.08.2025 та 13.08.2025 була оприлюднена для загального доступу.

Також, 12.08.2025 Східним апеляційним господарським судом було здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор» (сторона-1) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. Юр'єва Української академії аграрних наук (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, в рамках чинного законодавства України, у відповідності до Статутів сторін, та за згодою Української академії аграрних наук, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети без створення окремої юридичної особи, в тому числі, як то: розробка унікальної методики з ефективного використання сільськогосподарських земель при вирощуванні різноманітних зелених насаджень та багаторічних рослин; вирощування та реалізація декоративних багаторічних рослин, а також рідкісних цінних вічнозелених та багаторічних рослин та дерев, з ціллю дослідження, розробки методик поліпшення якісних показників рослин, удосконалення технологічних та агрономічних властивостей, а також виробництво та реалізація додаткової товарної рослинницької продукції, що зумовлено технологічними та агрономічними особливостями виробництва основної продукції; вирощування та реалізація культур тривалого циклу: багаторічних насаджень типу садів, плантацій тощо; отримання прибутку.

Відповідно до п.3.1 договору сторона-1 зобов'язується після підписання даного договору, зокрема: вести бухгалтерській облік майна, цінностей, зобов'язань, в т.ч. платіжних та інших операцій, пов'язаних з виконанням цього договору, а також відображати на окремому балансі фінансові та інші результати спільної діяльності і не включати їх в баланс сторони-1, на яку покладено ведення спільних справ.

У п.5.1 договору передбачено, що керівництво спільною діяльністю (прийом на роботу спеціалістів, працівників, виконання програми робіт, тощо), а також ведення спільних справ (ведення бухгалтерського обліку спільного майна та податкового обліку результатів спільної діяльності окремо від бухгалтерського та податкового обліку своєї господарської діяльності) в межах цього договору покладається на сторону-1.

Всі фінансові та платіжні операції по спільній діяльності сторін здійснюються через окремий поточний рахунок сторони-1, який відкривається нею в банку для розрахунків, пов'язаних з операціями по спільній діяльності (п.5.4 договору).

Відповідно до п.6.2.1 договору внесок сторони-1, наведений у Програмі робіт - 1 024 473,00 грн (додаток №2).

Згідно з п.6.2.2 договору внеском сторони 2 є послуги та право користування земельною ділянкою площею 50,1 га (додаток №3), що дорівнює у 2008 році 27 355 грн.

Земельна ділянка площею 50,1 га належить ДП ДГ ЕлітнеНААН на праві постійного користування землею на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 001202.

У п.6.3 договору передбачено, що переоцінка та додаткові внески сторін у спільну діяльність згідно Програми робіт проводяться за згодою сторін щорічно до 01 лютого.

Згідно з п.7.1. договору грошові та інші майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності становить їх спільну власність.

У п.7.5. договору визначено, що після завершення спільної діяльності або у випадку припинення дії цього договору, сторони мають право на повернення своєї частки спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо відокремлення майна в натурі неможливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.

За змістом п.10.1 договору договір діє з моменту його підписання до 28.02.2038.

Відповідно до п.10.3. договору сторони усвідомлюють, що їхня спільні діяльність здійснюється в складних економічних умовах нестабільного ринку, яка підвищує ступінь ризику їхньої діяльності, тому сторони залишають за собою право на дострокове розірвання даного договору з мотивів змін економічної ситуації в країні, безперспективності та недоцільності ведення спільного господарювання, а також у разі неможливості здійснення цієї діяльності на принципах самоокупності та самофінансування.

Згідно з п. 10.4. договору у разі припинення дії цього договору після сплати сторонами у встановленому порядку боргів, кошти та майно, набуті в результаті спільної діяльності, які залишились, розподіляються між сторонами пропорційно їхнім часткам у загальному майні.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони проводили спільну діяльність на земельній ділянці відповідача площею 50,1 га. Результатами спільної діяльності сторін є майно, що розташоване на вищезазначеній земельній ділянці, багаторічні рослини та основні фонди (огорожа, система поливу та інше).

Додатковою угодою №3 від 14.06.2013 сторони встановили вартість права користування земельною ділянкою площею 50,1 га на рівні 650 грн за 1 га.

Додатковою угодою №4 від 03.02.2014 погоджено внески сторін у спільну діяльність за 2008-2013 роки, відповідно до якої частки учасників складають: ТОВ "СП "Івашківський інкубатор" - 98,47%, ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН" - 1,53%.

В подальшому було укладено ряд додаткових угод, якими визначались вартість права користування земельною ділянкою та частки сторін у спільній діяльності.

Так, додатковою угодою №7 від 27.02.2015 сторони встановили вартість права користування земельною ділянкою площею 50,1 га на рівні 1000 грн за 1 га.

Згідно з додатковою угодою № 12 від 10.01.2018 до договору про спільну діяльність від 29.02.2008, частки учасників складають: ТОВ "СП "Івашківський інкубатор" - 94,90%, ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН" - 5,10%.

Відповідно до додаткової угоди № 13 від 26.03.2018 до договору про спільну діяльність від 29.02.2008, віднесено до витрат ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН" на проведення спільної діяльності сплату єдиного податку 4-ї групи площі ріллі, що задіяна у спільній діяльності, тобто 15 491,79 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2017 у справі №922/2654/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13.06.2018, за позовом ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Національна академія аграрних наук України, до ТОВ "СП "Івашківський інкубатор" про розірвання договору про спільну діяльність, розірвано договір про спільну діяльність від 29.02.2008, укладений між Державним підприємством "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України" та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство" "Івашківський інкубатор" (правонаступником якого у правовідносинах за договором про спільну діяльність від 29.02.2008 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство" "Івашківський інкубатор".

Як вказує позивач, за період здійснення спільної діяльності сторонами набуте, зокрема, спільне майно, склад якого визначений розділом 7 (пункти 7.1 - 7.6 включно) договору про спільну діяльність. Майно, набуте в результаті спільної діяльності фактично являє собою розташоване на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування ДП “ДГ “Елітне» IP НААН», відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ХР № 001202, нерухоме майно, а саме: багаторічні рослини та основні фонди (огорожа, система поливу, цистерна, подрібнювач деревини PL-120, програмне забезпечення).

Позивач зазначає, що реальна вартість майна та майнових прав, набутих від спільної діяльності на момент розірвання договору, складає 13 083 848,36 грн (без врахування ПДВ), в тому числі вартість рослин 12 752 874,30 грн, вартість основних фондів 265 525,48 грн (огорожа - 100 488,98 грн, система поливу - 24 300,00 грн, цистерна - 68 500,00 грн, програмне забезпечення - 236,5 грн, подрібнювач деревини РL - 120 - 72 000,00 грн); вартість користування земельною ділянкою 65 448,59 грн.

Відповідач 09.07.2018 направив ТОВ “СП “Івашківський інкубатор» вимогу за №252, в якій просив повернути займану земельну ділянку площею 50,1 га.

11.07.2018 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату грошових коштів за №16 від 10.07.2018, в якій вимагав сплатити протягом семи днів з моменту отримання вимоги грошові кошти в сумі 12 276 305,40 грн в якості компенсації частки майна, яке неможливо відокремити в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.

Як вказує позивач, між позивачем і відповідачем не було досягнуто згоди з приводу добровільного поділу майна, що є спільною частковою власністю сторін, а також не було вирішено питання щодо виплати грошової компенсації вартості спільного майна.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

14.08.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№23453), в якому останній просив призначити судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизу, на вирішення експерта поставити питання, викладені в клопотанні.

27.09.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№28182), в якому останній просив призначити судову товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання, викладені в клопотанні.

01.10.2018 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 28555), в якій останній зазначив, що під час розподілу майна згідно з частками у спільній діяльності вартість частки ДП “ДГ “Елітне» IP НААН» складає 804 223,91 грн (без врахування ПДВ), вартість частки ТОВ "СП "Івашківський інкубатор" складає 12 279 624,45 грн (без врахування ПДВ), в зв'язку з чим просив зобов'язати відповідача виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: визнати за позивачем право власності на цистерну, програмне забезпечення, подрібнювач деревини РL-120 загальною вартістю 140 736,50 грн; залишити відповідачу багаторічні рослини, огорожу та систему поливу, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмір 12 138 887,95 грн, як грошову компенсацію в розмірі вартості частки у спільній частковій власності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 призначено судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизи, доручено її проведення за наявними матеріалами справи Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- Яка ринкова вартість багаторічних насаджень, які є спільною частковою власністю ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН та ТОВ “СП “Івашківський інкубатор» відповідно до укладеного між ними договору про спільну діяльність від 29.02.2008 та розташовані на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001 р?

- Яка ринкова вартість основних фондів (огорожа, система поливу, цистерна і програмне забезпечення, подрібнювач деревини РЕ-120), які є спільною частковою власністю ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН та ТОВ “СП “Івашківський Інкубатор», які розташовані на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001р?

- Чи можливо без нерозмірної шкоди для господарського призначення відділення від земельної ділянки багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці наданій у постійне користування ДП “ДГ “Елітне» ІР НААН України на підставі Державного акту на право постійного користування І-ХР №001202 від 31 грудня 2001р, які є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008? Якщо можливо, то вказати в якій частині та кількості можливе відділення від земельної ділянки багаторічних рослин та вартість таких багаторічних рослин? У випадку можливості відділення лише певної частки багаторічних рослин без заподіяння нерозмірної шкоди земельній ділянці, вказати в якій частині та кількості можливе відділення від земельної ділянки багаторічних рослин, вартість таких багаторічних рослин та вказати кількість та вартість багаторічних рослин, які не можливо відокремити.

28.01.2019 до Господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання (вх. № 2523) про проведення експертизи в термін понад 90 днів, оплату вартості експертизи та надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи № 305/306 від 23.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2019 прийнято до розгляду заяву ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор» про збільшення позовних вимог (вх. № 28555 від 01.10.2018) та ухвалено спір вирішувати відповідно до викладених в заяві позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 у задоволенні клопотання судового експерта (вих. № 452/05-21/13/13-19 від 23.01.2019) про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи №305/306 від 23.01.2019, проведення експертизи в термін понад 90 днів та оплату вартості експертизи - відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про уточнення формулювань питань та про призначення оціночно-земельної експертизи від 27.02.2018. Доручено проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі №922/1930/18, за наявними матеріалами справи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. На розгляд та вирішення експерта поставлено питання, визначені ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 у справі № 922/1930/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2019 уточнено питання експерту, викладені у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2018, вказавши дату на яку потрібно визначити вартість об'єктів дослідження (дату оцінки), а саме: “станом на дату складання висновку експерта».

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.07.2019 змінено, а саме викладено п.1. резолютивної частини ухвали в такій редакції: “Уточнити питання експерту, викладені у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2018, вказавши дату на яку потрібно визначити вартість об'єктів дослідження (дату оцінки), а саме: станом на дату набрання законної сили судовим рішенням про розірвання договору про спільну діяльність від 29.02.2008, тобто станом на 13.06.2018.»

15.06.2020 від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз повернуто матеріали справи № 922/1930/18, разом з повідомленням експерта про неможливість надати висновок комплексної експертизи (вх. № 857).

03.09.2020 відповідачем надано до суду клопотання (вх. № 20253), в якому останній просив суд проведення судової експертизи у справі №922/1930/18 доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бюро судових експертиз "Надія" (01103, м. Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 1-5,оф. 706). На вирішення судових експертів поставити питання визначені в ухвалі Господарського суду Харківської області від 18.10.2018, з урахуванням змін внесених постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 справі № 922/1930/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2020 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, с. Елітне, про проведення судової експертизи у справі № 922/1930/18 з дорученням її проведення ТОВ "Бюро судових експертиз "Надія", м. Київ (вх. № 20253 від 03.09.2020) - відмовлено.

30.09.2020 Господарським судом Харківської області постановлено оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяльність регулюються главою 77 ЦК України та загальними положеннями про зобов'язання.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без об'єднання вкладів учасників.

У ст.1131 ЦК України унормовано, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно зі ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

За приписами ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Тобто, учасники мають можливість за своїм бажанням встановлювати суму, яку кожен з учасників вносить у спільну діяльність, а також форму та вартість майнових внесків учасників. Строки здійснення учасниками вкладів узгоджуються у договорі.

Відповідно до ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п.4 ч.1 ст.1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що закривши підготовче засідання без єдиного засобу доказування, яким позивач може довести свої позовні вимоги у цій справі (висновку експерта), суд фактично позбавив позивача права на справедливий судовий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: визнання за позивачем права власності на цистерну, програмне забезпечення, подрібнювач деревини РL-120 загальною вартістю 140 736,50 грн; залишення відповідачу багаторічних рослин, огорожі та системи поливу, а також стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмір 12 138 887,95 грн, як грошової компенсації в розмірі вартості частки у спільній частковій власності.

Питання визначення вартості активів, яке є результатом спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність від 29.02.2008 та підлягає поділу, має вирішальне значення для правильного та об'єктивного вирішення даної справи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За змістом ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01 червня 2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

У ч.1 ст.100 ГПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та й доказів, поданих сторонами.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (п.30 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Колегія суддів зазначає, що питання визначення вартості активів, яке є у спільній діяльності відповідно до договору про спільну діяльність від 29.02.2008 та підлягає поділу, входить до предмету доказування в даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 призначено судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизи, доручено її проведення за наявними матеріалами справи Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

15.06.2020 від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз повернуто матеріали справи № 922/1930/18 разом з повідомленням експерта про неможливість надати висновок комплексної експертизи за вих.№ 8987/19-53-10287/19-42 від 05.06.2020.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.06.2020 №8987/19-53-10287/19-42, підставою для неможливості надати висновок комплексної товарознавчої та оціночно-будівельної експертизи, стало ненадання в розпорядження експертів запитуваної ними інформації та технічної документації, яка необхідна для проведення комплексної експертизи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 клопотання судового експерта №8987/19-53/10287/19-42 (вх. № 10556 від 26.04.2019) про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, було задоволено та витребувано у сторін докази зазначені в ухвалі суду.

22.07.2019 до суду першої інстанції від позивача надходило клопотання про долучення (вх.№17664 від 22.07.2019), в якому останній на виконання ухвали від 09.07.2019 просив долучити до матеріалів справи: копію видаткової накладної № 913 від 22 серпня 2016 року, копію декларації про відповідність UА 054.D 00162-15, копію Інструкції з експлуатації деревоподрібнюючої машини РL-120, копію паспорта подрібнювана лісоматеріалів № 37204601.001.01 ПС, копію сертифіката перевірки типу, копію сертифіката відповідності, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 17 липня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 10 жовтня 2012 року, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 15 жовтня 2012 року, копію накладної № 3 від 17 липня 2008 року, копію накладної № 5 від 15 жовтня 2012 року, копію накладної № 4 від 10 жовтня 2012 року, копію видаткової накладної № 298082 від 12 жовтня 2016 року, копію акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ПЗ VS Windows 10 HOME 64-bit Russian 1 pk DSP OEI DVD (kw9-00132) № 1 від 12 жовтня 2016 року, копію ліцензійного листа на програму, копію накладної № 6 від 15 грудня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію системи поливу від 15 грудня 2008 року, копію накладної № 3 від 01 вересня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію цистерни від 01 вересня 2008 року, копію наказу № 14 від 12.07.2019 та пояснення директора позивача.

23.07.2019 позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про долучення (вх.17818 від 23.07.2019), в якому просив долучити копію акта перевірки технічного стану подрібнювача деревини PL-120, цистерни, огорожі, системи поливу від 22.07.2019 та копію акту введення в експлуатацію подрібнювача деревини PL-120 від 22.08.2016.

Крім того, позивачем 31.07.2019 до суду надано клопотання про долучення диску із записом електронного каталогу рослин, Інвентаризаційного опису частини майна №1 від 30.07.2019, наказу №15 від 13.07.2019 та прайс-листа (орієнтовного на декоративні та хвойні рослини станом на 30.07.2019).

Поряд з тим, станом на момент складення повідомлення експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про неможливість надати висновок судової комплексної експертизи, експерти не звернули увагу на те, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №922/1930/18 було змінено питання експертизи.

Також, у повідомленні КНДІСЕ зазначалось, що питання поставлене на вирішення експертизи, а саме: “Чи можливо без нерозмірної шкоди для господарського призначення відділення від земельної ділянки багаторічних рослин?» не відноситься до компетенції експертів КНДІСЕ.

Крім того, судом першої інстанції було допущено описку в ухвалі від 18.10.2018 про призначення судової комплексної експертизи стосовно назви подрібнювача деревини, замість “PL-120» помилково зазначено “PE-120», що призвело до того, що КНДІСЕ не зміг відповісти на 3-е питання поставлене на вирішення експерта. Крім того, в ухвалі суду від 18.10.2018 була відсутня повна назва програмного забезпечення, що вказане в 3-му питанні.

Вищевказані обставини зумовили неможливість проведення експертизи під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції були враховані дані обставини та задоволено клопотання позивача про призначення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи у даній справі, оскільки дані обставини, які підлягають з'ясуванню, не пов'язані зі сферою права і потребують спеціальних знань.

Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 клопотання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" про призначення у справі №922/1930/18 судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі № 922/1930/18 судову комплексну земельно-технічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

В подальшому розгляд справи неодноразово поновлювався та зупинявся у зв'язку з необхідністю вирішення питань, які виникали при проведенні експертизи.

Зокрема, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 було зобов'язано ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" провести оплату судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи згідно рахунку 1657 від 16.04.2025 на суму 32 230,08 грн; рахунок 1657 від 16.04.2025 на суму 32 230,08 грн направлено на адресу ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" для здійснення оплати.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що учасникам справи, зокрема позивачу, була надана можливість вирішення питання визначення вартості майна, яке є результатом спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність від 29.02.2008.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що суд першої інстанції закрив підготовче засідання без вирішення усіх завдань, визначених ст.177, 182 ГПК України, з огляду на те, що як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2018. Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті була постановлена судом першої інстанції 09.09.2020. Таким чином, у позивача було достатньо часу для подання доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з ч.2, 4 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Харківської області в ухвалі від 11.03.2019 звертав увагу позивача, що відповідно до ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, а відтак позивач не був позбавлений права самостійно звернутись до експертної установи для проведення експертизи та подати висновок експерта під час розгляду справи у суді першої інстанції.

01.02.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№1266), в якому ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" просило долучити до матеріалів справи Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості насаджень (вічнозелені та декоративні рослини), які є спільною частковою власністю ДП ДГ Елітне ІН НААН та ТОВ "Івашківський інкубатор" та розташовані на земельній ділянці за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с.Елітне від 29 січня 2021 року.

Однак, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у задоволенні вказаного клопотання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" було відмовлено, з огляду на те, що у позивача було достатньо часу для подання вказаних доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що позивач не скористався своїм правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення та не здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу саме у суді першої інстанції.

Щодо твердження апелянта про те, що суд не обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи у іншій експертній установі, яке було мотивовано неможливістю провести експертизу попередньою експертною установою (КНІСЕ), колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що дане клопотання було заявлено відповідачем, а не позивачем. Позивач не звертався до суду з клопотанням про проведення експертизи.

09.09.2020 судом першої інстанції було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті.

Разом з цим, як вже було наведено вище, судом апеляційної інстанції було прийнято до уваги доводи позивача та задоволено клопотання позивача про призначення судової комплексної земельно-технічної та товарознавчої експертизи у даній справі у іншій експертній установі, ніж було призначено судом першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, 29.02.2008 між ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор» та ДП “Дослідне господарство “Елітне» Інституту рослинництва ім. Юр'єва Української академії аграрних наук укладено договір про спільну діяльність, відповідно умов якого сторони визначили предмет договору - вирощування та реалізація декоративних багаторічних рослин.

Відповідно до п.6.2.1 договору внесок ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор», наведений у Програмі робіт - 1 024 473,00 грн (додаток №2).

Згідно з п.6.2.2 договору внеском ДП “Дослідне господарство “Елітне» Інституту рослинництва ім. Юр'єва Української академії аграрних наук є послуги та право користування земельною ділянкою площею 50,1 га (додаток №3), що дорівнює у 2008 році 27 355 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 13 від 26.03.2018 до договору про спільну діяльність від 29.02.2008, внесено до витрат ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН" на проведення спільної діяльності сплату єдиного податку 4-ї групи площі ріллі, що задіяна у спільній діяльності, тобто 15 491,79 грн.

Таким чином, сторони договору фактично об'єднали вклади для досягнення мети діяльності, визначили частки, які вони об'єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України, є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов'язаннями.

Таким чином, договір про спільну діяльність від 29.02.2008 є розірваним з 13.06.2018.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч.2 ст.1141 ЦК України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Згідно з п.10.4. договору у разі припинення дії цього договору після сплати сторонами у встановленому порядку боргів, кошти та майно, набуті в результаті спільної діяльності, які залишились, розподіляються між сторонами пропорційно їхнім часткам у загальному майні.

Звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати вимоги п.7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: визнати за позивачем право власності на цистерну, програмне забезпечення, подрібнювач деревини РL-120 загальною вартістю 140 736,50 грн; залишити відповідачу багаторічні рослини, огорожу та систему поливу, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмір 12 138 887,95 грн, як грошову компенсацію в розмірі вартості частки у спільній частковій власності.

За змістом ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У ч.1. ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частинах 1, 2 ст. 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК України).

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

У ч.2 ст.356 ЦК України визначено, що суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч.1 ст. 357 ЦК України).

За змістом ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Положення ч. 1 ст. 365 ЦК України передбачають, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При вирішені питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, слід виходити з вартості спірного майна, яке визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Відповідно до ст. 1137 ЦК України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Документи про визначення розміру часток учасників на момент розірвання договору (13.06.2018) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.3.1 договору позивач зобов'язався після підписання даного договору, зокрема: вести бухгалтерській облік майна, цінностей, зобов'язань, в т.ч. платіжних та інших операцій, пов'язаних з виконанням цього договору, а також відображати на окремому балансі фінансові та інші результати спільної діяльності і не включати їх в баланс ТОВ "СП "Івашківський інкубатор", на яке покладено ведення спільних справ.

На підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано, зокрема: копію видаткової накладної № 913 від 22 серпня 2016 року, копію декларації про відповідність UА 054.D 00162-15, копію Інструкції з експлуатації деревоподрібнюючої машини РL-120, копію паспорта подрібнювана лісоматеріалів № 37204601.001.01 ПС, копію сертифіката перевірки типу, копію сертифіката відповідності, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 17 липня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 10 жовтня 2012 року, копію акта введення в експлуатацію огорожі від 15 жовтня 2012 року, копію накладної № 3 від 17 липня 2008 року, копію накладної № 5 від 15 жовтня 2012 року, копію накладної № 4 від 10 жовтня 2012 року, копію видаткової накладної № 298082 від 12 жовтня 2016 року, копію акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ПЗ VS Windows 10 HOME 64-bit Russian 1 pk DSP OEI DVD (kw9-00132) № 1 від 12 жовтня 2016 року, копію ліцензійного листа на програму, копію накладної № 6 від 15 грудня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію системи поливу від 15 грудня 2008 року, копію накладної № 3 від 01 вересня 2008 року, копію акта введення в експлуатацію цистерни від 01 вересня 2008 року, копію наказу № 14 від 12.07.2019 про проведення вибіркової інвентаризації та пояснення директора позивача зі змісту яких вбачається, що у зв'язку із значним обсягом рослин закінчити проведення інвентаризації 19.07.2019 об'єктивно неможливо.

Так, відповідно до видаткової накладної № 913 від 22.08.2016 вартість подрібнювача деревини PL-120 становить 69 000,00 грн, ніж подрібнювача PL-120 - 1500,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №298082 від 12.10.2016 вартість програмного забезпечення становить 2874,90 грн.

Відповідно до видаткової накладної №3 від 01.09.2008 вартість цистерни становить 70000,00 грн.

Таким чином, майно, на яке позивач просить визнати право власності, було придбано під час спільної діяльності з відповідачем та є сумісною власністю сторін.

Також позивачем надано: копію акту введення в експлуатацію подрібнювача деревини PL-120 від 22.08.2016; копію акта перевірки технічного стану подрібнювача деревини PL-120, цистерни, огорожі, системи поливу від 22.07.2019, зі змісту якого вбачається, що:

-подрібнювач деревини машини РL-120 2016 року випуску - є в наявності, придатний до використання, має дуже добрий стан, відсутні дефекти та пошкодження;

- цистерна (50 т) 2008 року - є в наявності, пуста, придатна до використання, має задовільний стан, відсутні суттєві дефекти, що позбавляють використовувати її за призначенням;

- огорожа (сітка рабиця на дерев'яних стовпах та колюча сітка), 3503,46 м.кв якої 2008 року виготовлення, та 1430 м.кв - 2012 року виготовлення, є в наявності, придатна до використання, має задовільний стан;

- система полива (пластикові труби) 2008 року випуску - є в наявності, придатна до використання, має задовільний стан.

В матеріалах справи містяться, зокрема, інвентаризаційні описи за 2017, 2018 роки, в яких вказано лише найменування (рід, вид) рослин та їх кількість. Вартість рослин на зазначається.

Крім того, позивачем до суду надано диск із записом електронного каталогу рослин, Інвентаризаційного опису частини майна №1 від 30.07.2019, наказу №15 від 13.07.2019 та прайс-листа (орієнтовного на декоративні та хвойні рослини станом на 30.07.2019).

Разом з цим, позивачем не доведено загальний розмір ринкової вартості активів, які є спільною частковою власністю за договором про спільну діяльність від 29.02.2008 станом на момент розірвання договору, з визначенням суми пропорційно розміру його частки, яка заявлена ним до стягнення та неможливість відділення від земельної ділянки багаторічних рослин, що знаходяться на земельній ділянці і є спільним майном сторін згідно договору про спільну діяльність від 29.02.2008.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору (7.5. договору) визначено право сторін на повернення своєї частки спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо відокремлення майна в натурі неможливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що сторони спору врегулювали свої відносини з приводу виділення майна, як то передбачено умовами договору.

Позивачем також не надано суду належних та допустимих доказів дійсної вартості майна, що перебуває у спільній частковій власності, його обґрунтованого розрахунку, доказів того, що він вніс у спільну власність речі, визначені індивідуальними ознаками, повернення яких він має право вимагати у разі припинення договору простого товариства відповідно до положень ч.2 ст. 1141 Цивільного кодексу України.

Окрім цього, матеріали справи не містять доказів щодо відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, або за домовленістю сторін договору, або пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що із наданих позивачем документів неможливо без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, встановити дійсну вартість рослин та іншого спільного майна учасників справи.

Експертний висновок щодо вартості спільного майна в матеріалах справи відсутній.

Позивачем не наведено та не обґрунтовано яким чином він визначив загальну вартість цистерни, програмного забезпечення, подрібнювача деревини РL-120 у розмірі 140 736,50 грн та 12 138 887,95 грн грошової компенсації у розмірі вартості частки у спільній частковій власності станом на момент розірвання договору. Як не доведено і те, яку суму або яке майно позивач вніс у спільну діяльність.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже зазначалось, позивач не скористався своїм правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення та не здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу в суді першої інстанції.

Щодо твердження апелянта про те, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про неналежність обраного позивачем способу захисту, колегія суддів зазначає, що абз.3 ч.2 ст.1141 ЦК України передбачено, що учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Умовами договору також передбачено право сторони на повернення своєї частки у разі, зокрема, припинення дії договору.

Разом з цим, позивач просить визнати за ним право власності на цистерну, програмне забезпечення та подрібнювач деревини, які були придбані вже під час спільної діяльності, тоді як позов про визнання права власності, відповідно до ст.392 ЦК України, може бути подано саме власником цього майна.

Щодо посилання апелянта на те, що судом не правильно вказано предмет позовних вимог позивача, які були змінені у результаті прийняття заяви про збільшення позовних вимог (зміна предмету позову), у зв'язку з чим суд розглядав справу не за фактичними позовними вимогами позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, в липні 2018 року ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Івашківський інкубатор» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ДП “Дослідне господарство “Елітне» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної Академії аграрних наук України», в якому просило зобов'язати відповідача виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: здійснити пропорційно до розміру часток сторін у спільній діяльності розподіл спільного майна в натурі або шляхом грошової компенсації, якщо майно не може бути відокремлене в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення.

01.10.2018 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 28555), в якій останній просив зобов'язати відповідача виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008, а саме: визнати за позивачем право власності на цистерну, програмне забезпечення, подрібнювач деревини РL-120 загальною вартістю 140 736,50 грн; залишити відповідачу багаторічні рослини, огорожу та систему поливу, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмір 12 138 887,95 грн, як грошову компенсацію в розмірі вартості частки у спільній частковій власності.

При цьому, судом було встановлено, що заява позивача (вх. № 28555 від 01.10.2018) за своєю суті є заявою про зміну предмету позову.

В оскаржуваному рішенні судом вказано, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). З аналізу позовної заяви вбачається, що у прохальній частині позовної заяви містяться альтернативні вимоги: або зобов'язати відповідача здійснити пропорційно до розміру часток у спільній діяльності розподіл майна в натурі, або виплатити йому грошову компенсацію, якщо майно не можна відокремити в натурі без нерозмірної шкоди для його господарського призначення, що в свою чергу, свідчить про невизначеність позивача з предметом позову у цих позовних вимогах, що унеможливлює вирішити спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає слушними твердження апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без урахування заяви про зміну предмету спору.

Відповідно до ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що допущені судом порушення норм процесуального права не призвели до прийняття неправильного рішення у даній справі та не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції відповідно до положень ч.3 ст.277 ГПК України. В той же час, судом було надано оцінку всім доводам учасників справи, оскільки підстави позову не змінились, та надано оцінку доказам, доданим до матеріалів справи.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/1930/18 без змін.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Івашківський інкубатор" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/1930/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 15.09.2025.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Попередній документ

130190544

Наступний документ

130190546

Інформація про рішення:

№ рішення:	130190545
№ справи:	922/1930/18
Дата рішення:	04.09.2025
Дата публікації:	16.09.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; спільної діяльності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (11.11.2020)
Дата надходження:	13.07.2018
Предмет позову:	зобов’язання виконати пункти 7.5 та 10.4 договору про спільну діяльність від 29.02.2008

Розклад засідань:

Минулі засідання (18)

24.11.2025 18:05	Східний апеляційний господарський суд
09.09.2020 14:30	Господарський суд Харківської області
14.09.2020 10:30	Східний апеляційний господарський суд
18.01.2021 10:00	Східний апеляційний господарський суд
01.02.2021 14:15	Східний апеляційний господарський суд
04.02.2021 09:15	Східний апеляційний господарський суд
12.04.2021 10:00	Східний апеляційний господарський суд
16.08.2021 10:45	Східний апеляційний господарський суд
18.11.2021 09:20	Східний апеляційний господарський суд
25.11.2021 09:00	Східний апеляційний господарський суд
24.02.2022 09:30	Східний апеляційний господарський суд
15.02.2023 10:00	Східний апеляційний господарський суд
15.03.2023 12:00	Східний апеляційний господарський суд
08.06.2023 11:00	Східний апеляційний господарський суд
25.04.2024 11:00	Східний апеляційний господарський суд
05.06.2025 14:00	Східний апеляційний господарський суд
07.08.2025 12:00	Східний апеляційний господарський суд
04.09.2025 15:30	Східний апеляційний господарський суд