ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 вересня 2025 року Справа № 902/1052/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Дуб Л.Ю. представника відповідно до витягу з ЄДР
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі № 902/1052/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги", м.Овруч Коростенського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл", м.Вінниця
про стягнення 239 600,15 грн попередньої оплати, 35 677,45 грн пені та 23 960,02 грн штрафу за договорами поставки
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі №902/1052/25 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" б/н від 29.07.2025 і додані до неї документи в справі №902/1052/25 повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із винесеною ухвалою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області про повернення позовної заяви від 04.08.2025 у справі № 902/1052/25, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Скаржник не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає повернення позовної заяви Господарським судом Вінницької області неправомірним, на підтвердження своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 24.12.2021 у справі 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вказала, що помилково сформульовано прохальну частину своєї апеляційної скарги та просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції на стадію відкриття.
Відповідач не з'явився, ухвала про відкриття апеляційного провадження була направлена до його електронного кабінету.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
До Господарського суду Вінницької області звернулося Комунальне некомерційне підприємство "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 239 600,15 грн, 35 677,45 грн пені та 23 960,02 грн штрафу за договорами №СК03/00409 від 16.09.2024, №СК03/00490 від 28.10.2024, №СК03/00510 від 11.11.2024, №СК03/00530 від 14.11.2024 з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товару за укладеними правочинами.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі №902/1052/25 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" б/н від 29.07.2025 і додані до неї документи в справі №902/1052/25 повернуто заявнику без розгляду.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, з огляду на таке.
Як убачається із матеріалів справи, предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення позивачеві позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Частиною 1 статті 173 зазначеного Кодексу унормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У розумінні положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Отже, положення частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням конкретних обставин має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.
Як свідчать матеріали справи, Комунальне некомерційне підприємство "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 239 600,15 грн, 35 677,45 грн пені та 23 960,02 грн штрафу за договорами №СК03/00409 від 16.09.2024, №СК03/00490 від 28.10.2024, №СК03/00510 від 11.11.2024, №СК03/00530 від 14.11.2024 з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товару за укладеними правочинами.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо заправки бензину та дизельного пального за талонами згідно укладених договорів №СК03/00409 від 16.09.2024, №СК03/00490 від 28.10.2024, № СК03/00510 від 11.11.2024, №СК03/00530 від 14.11.2024.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що цивільні права та обов'язки між сторонами у справі виникли на підставі зазначених договорів №СК03/00409 від 16.09.2024, №СК03/00490 від 28.10.2024, №СК03/00510 від 11.11.2024, № СК03/00530 від 14.11.2024 стосуються одного й того самого предмету спору, унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за такими договорами, що і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі; укладені з одним і тим самим відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМЕРІЯ ОЙЛ», ЄДРПОУ 44618933). А тому сприятиме можливості досягти процесуальної економії, ефективнішому використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також запобіганню можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Таким чином на переконання суду апеляційної інстанції неправильно вважати, в даному випадку, що у позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли із різних правових підстав та не пов'язані між собою поданими доказами, що є порушеннями положень процесуального законодавства про пов'язаність вимог.
Отже, позовні вимоги, заявлені у цій справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак зазначені обмеження не можуть перешкоджати реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а також слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між застосованими засобами та визначеними цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями процесуального законодавства не передбачено повернення позовної заяви з тієї підстави, що об'єднання позовних вимог перешкоджає з'ясування прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору, на що послалися суди попередніх інстанцій на обґрунтування підстав для повернення позовної заяви. Крім того, за змістом частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою вправі самостійно роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Таким чином, ухвалюючи оскаржене у справі судове рішення, суд першої інстанції не врахував правил об'єднання позовних вимог, передбачених частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, та підстав виникнення зазначених у позові вимог, тому дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи для розгляду суду першої інстанції.
Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 10.04.2029 у справі №905/2043/18, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 15.03.2021 у справі №910/16077/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 24.12.2021 у справі 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 12.09.2023 у cправі №904/1513/22, від 20.01.2025 у справі №910/10759/24.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі № 902/1052/25 скасуванню.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Разом з тим, відповідно до норм ст.ст. 129, 233 ГПК України, колегія суддів зауважує, що розподіл судових витрат в даному випадку при оскарженні такого виду ухвал має вирішуватися за результатом розгляду спору по суті.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі № 902/1052/25 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.08.2025 у справі № 902/1052/25 скасувати.
3. Матеріали справи №902/1052/25 передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області на стадію відкриття.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складений "15" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.