ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 вересня 2025 року Справа № 903/405/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 09.06.2025 суддею Слободян О.Г. у м. Луцьк (повний текст рішення складено 09.06.2025) у справі № 903/405/25
за позовом фізичної особи-підприємця Стахіва Андрія Григоровича
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 16000 грн
ФОП Стахів А.Г. звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ДСГП "Ліси України" 16000 грн заборгованості по оплаті отриманих послуг.
В обґрунтування позовних вимог підприємець вказав про невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору № 18/24 на виконання робіт (надання послуг) від 02.06.2024, в частині оплати наданих позивачем послуг.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у даній справі позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів скарги підприємство вказало про те, що позивачем не було пред'явлено вимоги в якості кредитора, що фактично може свідчити про відсутність заборгованості. Також відповідач вважає, що відсутність заборгованості у передавальному акті та факт порушення договірних зобов'язань позивачем можуть свідчити про односторонню відмову філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" від договору та фактичну відсутність заборгованості.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у справі № 903/405/25; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Від позивача до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого ФОП Стахів А.Г. просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, аргументи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2024 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на виконання робіт (надання послуг) № 18/24 щодо проведення технічної інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення, згідно пп. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з технічної інвентаризації майна за адресою: автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) Філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"), автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10, 4, 5, 6, 12, 13) філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України" на умовах та в строки, передбачені договором. Згідно пп. 2.2, 2.3 договору, загальна вартість робіт становить 16000 грн. в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Відповідно до підпункту 4.1. договору, по завершенні робіт виконавець передає замовнику в 5-ти (п'яти) денний термін акт здачі - прийняття робіт. Згідно з пп. 4.2.-4.3 договору, замовник підписує акт прийому-передачі робіт або мотивує відмову його підписання на протягом 10 (десяти) днів. Одночасно з передачею виготовленої документації виконавець подає всю наявну інформацію щодо об'єкту, яка буде зібрана ним в процесі виконання робіт. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 (п. 9.3. договору).
Судами встановлено, що визначені у договорі роботи були виконані позивачем без зауважень та заперечень, що підтверджується актом № 18/24 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2024 на суму 16000 грн. Акт підписаний замовником - директором філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" та скріплений печаткою. Сторони засвідчили, що роботи (надані послуги) за договором від 02.06.2024 № 18/24 виконані в повному обсязі з належною якістю, сторони претензій одна до одної не мають.
На виконання умов договору позивачем було виготовлено відповідні технічні паспорти, які зареєстровані в Реєстрі будівельної діяльності, а саме: TI01:9713-3399-3942-4067 (автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10, 4, 5, 6, 12, 13) філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"); TI01:5512-0846-7320-2099 (автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"). Вказані технічні паспорти зареєстровані у Реєстрі будівельної діяльності, що підтверджується Витягами з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, дата створення 19.07.2024.
Згідно даних Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Технічний паспорт TI01:9713-3399-3942-4067 виготовлений 11.06.2024, а Технічний паспорт TI01:5512-0846-7320-2099 - 12.07.2024. Статус вказаних технічних паспортів "діючий", отже клопотань чи інших заяв щодо їх відкликання чи скасування не надходило.
Однак, замовником не було здійснено оплату вартості вказаних послуг за виконання робіт з технічної інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10, 4, 5, 6, 12, 13) філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"), в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України" в порядку та на умовах, визначених у договорі № 18/24 на виконання робіт (надання послуг) щодо проведення технічно ї інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення від 02.06.2024.
18.10.2024 ДСГП "Ліси України" прийнято рішення № 1913 "Про припинення філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", а наказом ДСГП "Ліси України" від 31.12.2024 № 2338 затверджено передавальний акт філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", і усі права, обов'язки, майно передані до філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2025 позивач звернувся до філії "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України" із претензією щодо оплати заборгованості, у відповідь на яку філія зазначила, що відповідно до наказу ДСГП "Ліси України" від 31.12.2024 № 2338, заборгованість від філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" до філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" не передавалась та у бухгалтерському обліку відсутня, у зв'язку з чим задовольнити претензію не вбачається за можливе.
Судова колегія зазначає, що згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначено вище, між сторонами даного господарського спору було укладено договір на виконання робіт (надання послуг) № 18/24 від 02.06.2024.
Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. ст. 853, 854 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.
Приписами ст. ст. 202-204 ЦК України обумовлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
Згідно ст. ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ст. 631 ЦК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Припинення строку договору не свідчить про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.
При вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Якщо замовник, в порушення вимог ст. ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України. Разом з цим, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Апеляційний господарський суд, враховуючи усе вищезазначене та встановлені обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої підприємцем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 16000 грн.
Стосовно аргументів скаржника про відсутність заборгованості у передавальному акті філії "Любомльське лісове господарство" та факту порушення договірних зобов'язань позивачем, судова колегія зазначає, що згідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників.
Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника. У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється. При відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21).
Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17).
Апеляційний господарський суд констатує, що відповідачем, як правонаступником, не заперечується факт прийняття усіх прав та обов'язків, а відтак, не зазначення кредиторської заборгованості у передавальному акті не є підставою де-факто вважати таку заборгованість відсутньою.
Окрім того, суд відмічає, що роботи на суму 16000 грн виконані згідно договору № 18/24 на виконання робіт (надання послуг) від 02.06.2024, відповідачем були прийняті, акт підписаний директором філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України", жодних претензій чи зауважень щодо виконаних робіт відповідач не заявив, відмови від підписання акту на протязі 10 днів, як це передбачено п. 4.3 договору, не висловив, а відтак, аргументи скаржника про те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний 31.07.2025, тобто з порушенням строку, є безпідставними.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтованих підстав, які б спростовували аргументи, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, а також не надано жодних аргументованих доказів, які б підтверджувались нормативними документами, матеріалами справи, будь-якими іншими допустимими способами та могли б свідчити про імовірні порушення норм матеріального чи процесуального права судом при постановлені рішення у даній справі, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у справі № 903/405/25 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2025 у справі № 903/405/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 903/405/25 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Миханюк М.В.