вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" вересня 2025 р. Справа№ 910/6383/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Персей Техно»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025
у справі № 910/6383/25 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Приватного підприємства «Персей Техно»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти»
про стягнення 2 215 373,76 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
У травні 2025 року Приватне підприємство «Персей Техно» (далі також - Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» (далі також - Товариство) про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №15/11/2024-ПТ від 15.11.2024 у розмірі 2 215 373,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 позовну заяву Приватного підприємства «Персей Техно» разом із доданими до неї документами передано за встановленою підсудністю на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.06.2025 позовну заяву Приватного підприємства «Персей Техно» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 08.07.2025. Цією ж ухвалою (п.6 ухвали) суд роз'яснив сторонам про їх обов'язок повідомити суд про причини неявки у підготовче засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи без поважних причин не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 позовну заяву Приватного підприємства «Персей Техно» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» про стягнення 2 215 373,76 грн залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована нормами ст. ст. 196, 202, 226, 242 Господарського процесуального кодексу України, встановленими судом обставинами неявки позивача у судове засідання та відсутності від нього заяви про розгляд справи за його відсутності та висновками суду першої інстанції про те, що норми ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Приватне підприємство «Персей Техно» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі №910/6383/25 скасувати та постановити ухвалу про передачу справи Господарському суду Черкаської області для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою, Товариство вказує на неправильне застосування судом першої інстанції приписів ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник апеляційної скарги зауважує, що за змістом ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача у судове засідання суд може залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору.
Також, Товариство вважає, що залишення позову без розгляду, на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, якщо позивач або його представники не з'явилися на виклик у засідання суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Персей Техно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі № 910/6383/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.
Службовою запискою секретаря судової палати та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/393/25 від 13.08.2025 у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07.08.2025 про звільнення судді Іоннікової І.А., яка є головуючим суддею у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6383/25.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/6383/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Персей Техно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі № 910/6383/25 та призначено розгляд скарги на 11.09.2025. Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 03.09.2025.
03.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти», у якому Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Товариство вважає, що суд першої інстанції, правильно встановив, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак ні позивач, ні його повноважний представник у судове засідання, призначене на 08.07.2025, не з'явилися. При цьому позивач чи його представник не повідомили суд про причини своєї неявки в суд, а також не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Товариство наполягає, що саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст. ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Товариство також зауважило, що посилання заявника апеляційної скарги на постанову Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №908/104/18 та на постанову Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №910/16157/14 є недоречним, оскільки Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 відійшла від висновків, викладених у вищезгаданих апелянтом постановах.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, а ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для судового розгляду.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вказуючи на необґрунтованість доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
11.09.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Персей Техно», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №908/104/18 викладений висновок щодо застосування вказаної норми права, згідно з яким у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Відповідні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 904/10074/17.
У постановах від 16.08.2018 у справі № 910/23344/17, від 15.01.2019 у справі №914/794/18, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 Верховний Суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 ГПК України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та одночасно якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на те, що суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Так, у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. У зв'язку з викладеним, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі №904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищевказаній постанові зауважила, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Підприємством, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не було подано до суду відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, враховуючи неявку позивача у судове засідання без поважних причин, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування імперативних приписів процесуального закону та залишення позову ПП «Персей Техно» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Колегія суддів зауважує, що саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення позову Приватного підприємства «Персей Техно» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» про стягнення 2 215 373,76 грн без розгляду.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Персей Техно», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Колегія суддів також відхиляє доводи Підприємства про неправильне застосування судом першої інстанції ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для врахування правових висновків, сформованих судом касаційної інстанції у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №908/104/18 та від 08.10.2018 у справі №910/16157/14, оскільки Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 відійшла від висновків, зроблених Касаційним господарським судом у постановах від 20.11.2018 у справі № 908/104/18 та від 08.10.2018 у справі № 910/16157/14.
Отже, доводи Підприємства не підтвердились під час апеляційного перегляду спору.
Колегія суддів враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду, зробленими за наслідками апеляційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Приватне підприємство «Персей Техно».
Керуючись статтями 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Персей Техно» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі №910/6383/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі №910/6383/25 залишити без змін.
3.Матеріали справи №910/6383/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.09.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська