Справа № 386/1192/25
15.09.2025м. Благовіщенське
Суддя Благовіщенського районного суду Кіровоградської області Ясінський Л.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 302956 від 16.06.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 16.06.2025 року 12 год. 50 хв. за адресою: Кіровоградська область с.Данилова Балка автодорога Київ-Одеса 261 км+400 м здійснювала реалізацію паливо-мастильних матеріалів а саме: бензину без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушив порядок господарської діяльності, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з"явилась, про день у час розгляду справи була повідомлена.
Суддя дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 302956 від 16.06.2025 р., та інші докази, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16.06.2025 року 12 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 км+400 м здійснювала реалізацію паливо-мастильних матеріалів а саме: бензину без ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі пальним, чим порушила ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
За ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
За ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Згідно вимог закону, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
В наданих суду матеріалах відсутні дані про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Крім того, будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що гр. ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних його ознак, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, тому він не може отримати ліцензію на даний вид діяльності, у зв'язку з цим не може бути суб'єктом даного адміністративного правопорушення, що полягає у здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності та підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган, який законом уповноважений виявляти та фіксувати адміністративні правопорушення у встановленому законом порядку, не надав достатніх, належних і достовірних доказів учинення собою правопорушення, яке зазначено в протоколі.
Суд не уповноважений законом збирати докази винуватості особи. Обов'язком суду є перевірити та оцінити докази, їх достатність та достовірність, які зібрані посадовою особою, яка склала протокол, а також докази сторони захисту для ствердження своєї позиції.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Враховуючи вказані обставини, суддя приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, тобто у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 164 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.Ю.Ясінський