Справа № 405/5706/25
провадження № 1-кс/405/2304/25
11.09.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Олександрія, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, немаючого утриманців, військовослужбовця - водія військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, (з 07.07.2025 перебуває в категорії, як військовослужбовець, який самовільно залишив частину), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 06 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025120000000541 від 08.09.2025,-
встановив:
До Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що дане кримінальне провадження є спровокованим; просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання слідчого про застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 06 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025120000000541 від 08.09.2025 за ч. 3 ст. 369 КК України
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, 10 вересня 2025 року о 15 год. 48 хв., затримано ОСОБА_4 на підстав ст. 208 КПК України.
Цього ж дня слідчим, у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 10.09.2025, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: капітана поліції ОСОБА_7 , відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі ГУНП в Кіровоградській області) № 90о/с від 01.03.2021 призначено на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції ВП (№1 м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з 01.03.2021.
Також полковника поліції ОСОБА_8 , відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі ГУНП в Кіровоградській області) № 536о/с від 12.08.2024 призначено на посаду начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з 15.08.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Приміткою 2 до ст. 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно із статтею Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Таким чином, ОСОБА_8 перебуваючи на посаді начальника сектору Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, фактично перебуває на посаді керівника структурного підрозділу органу державної влади та має статус службової особи, посада якої відноситься до категорії посад, які займають відповідальне становище.
Громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка є військовим формуванням, а саме проходить військову службу на посаді водія у військовому званні «солдат».
Перебуваючи на вказаній посаді, солдат ОСОБА_4 , знав та розумів, що він, у тому числі, зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України.
Однак, солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні умисного корупційного кримінального правопорушення, а саме у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Так, 05.09.2025 приблизно о 14:03 годині ОСОБА_4 під час руху по автодорозі Т1703 в м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область керував транспортним засобом ЗАЗ Таврія д/з НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
05.09.2025 о 14.25 годині, за вказаним фактом поліцейським ВП (№1 м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 щодо ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У подальшому 05.09.2025 у другій половині дня, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , після складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, прибув до відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області), який розташований за адресою: вул. Віталія Куцевича, 8, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, де в приміщенні кабінету №9 зустрівся з начальником сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_7 , якому повідомив, що він прибув до ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з метою проведення розмови щодо не направлення ОСОБА_7 та начальником Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 матеріалів про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, з метою подальшого уникнення адміністративної відповідальності, за грошовому винагороду в сумі 20000 гривень.
У свою чергу, ОСОБА_7 , були відомі обставини даного адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_4 05.09.2025 в м. Світловодськ. В ході бесіди ОСОБА_4 висловив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_10 та начальнику Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення останніми дій в інтересах ОСОБА_4 , а саме не направлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, а також в ході бесіди висловив обіцянку надати таку неправомірну вигоду 10.09.2025.
Надалі, 10.09.2025, в обумовлений ОСОБА_4 день, останній діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є службовою особою та ОСОБА_8 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи негативні наслідки для себе за порушення ним норм закону, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, діючи в особистих інтересах з метою уникнення адміністративної відповідальності, 10.09.2025 о 15:40 год. прибув до ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, який розташований за адресою: вул. Віталія Куцевича, 8, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, та в службовому кабінеті №9, який розташований на першому поверсі ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, де знаходиться робоче місце начальника сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 надав службовій особі, яка займає відповідальне становище - начальнику сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, капітану поліції ОСОБА_7 , та начальнику Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 10000 гривень за не вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, хто пропонує, та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме за не направлення до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, матеріалів адміністративної справи про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У результаті невчинення дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з використанням наданого їм службового становища ОСОБА_4 мав на меті уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після надання начальнику сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 та начальнику Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 10000 гривень, ОСОБА_4 о 15:48 год. затриманий працівниками правоохоронного органу на місці вчинення кримінального правопорушення та під час проведення обшуку у невідкладних випадках в службовому кабінеті № 9 ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 10000 гривень.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту свідків: ОСОБА_7 від 08.09.2025, 10.09.2025, ОСОБА_11 від 08.09.2025, ОСОБА_12 від 10.09.2025, ОСОБА_13 від 10.09.2025, протокол обшуку від 10.09.2025 службового кабінету №9 начальнику сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , який знаходиться в адміністративній будівлі за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, вул. Віталія Куцевича, 8, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком від чотирьох до восьми років, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - протоколи допиту свідків, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, які дають викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту
Наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 т. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, є військовослужбовцем, однак з 07.07.2025 є таким, що самовільно залишив військову частину, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваного сторонами не надавались, міцність соціальних зв'язків, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не наведено відомостей про міцність соціальних зв'язків підозрюваного за місцем проживання; житла, де він зможе відбувати цей домашній арешт та відомостей про право власності на нього; наявність інформації, що підозрюваний є таким, що самовільно залишив військову частину; існування встановлених ризиків. Наведені вище обставини не свідчать, що потенційну протиправну поведінку підозрюваного можна уникнути шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи серйозність повідомленої ОСОБА_14 підозри, його особи та матеріального стану, вважає за можливе визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 грн.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити часткового.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 вересня 2025 року 15 год. 48 хв. по 08 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 11.09.2025 по справі №12025120000000541 від 08.09.2025.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 08.11.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Кропивницького, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні, за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5) здати на зберігання до територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_15