Справа № 215/5504/25
3/215/1976/25
08 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденко Ю.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №736068 від 16.06.2025, водій ОСОБА_1 03.07.2024 о 10.00 год. керуючи автомобілем Daewoo Lanos н/з НОМЕР_1 на перехресті вул. Сергія Колачевського та вул. Небесної Сотні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, під час появи перешкоди негайно не зменшила швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, не вчинила заходів для безпечного об'їзду перешкоди в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.3 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Захисник правопорушника адвокат Малиця Ю.М. пояснив, що ДТП сталась виключно з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_2 на підтвердження чого надав копію постанови судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2025, якою останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши думку захисника правопорушника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Як слідує з висновку експерта №СЕ-19/112-25/2285-ІТ від 24.02.2025, ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти ДТП з застосуванням своєчасного гальмування (а.с.20-29).
Водночас, суддею враховується і положення п.1.4 ПДР України, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила.
Отже, ОСОБА_1 , наближаючись до перехрестя на зелений сигнал світлофора, тобто маючи перевагу у його перетинанні, була вправі розраховувати, що водій автомобіля ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який виїжджав на перехрестя та зобов'язаний був зупинитись, у зв'язку із вимкненою додатковою секцією світлофора, що дозволяла йому здійснювати рух, виконає вимоги ПДР України і дасть дорогу її автомобілю.
Постановою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2025, було встановлено, що 03.07.2024 о 10.00 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101 н/з НОМЕР_2 на перехресті вул. Сергія Колачевського та вул. Небесної сотні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, а саме вимкнений сигнал додаткової секції в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos н/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В наслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3б, 8.7.3б, 8.7.3з ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 15.07.2025.
Таким чином, суддя вважає, що саме дії ОСОБА_2 перебувають з правового погляду у причинному зв'язку з наслідками, що настали, а не виконання ОСОБА_1 вимог п.12.3 ПДР України не є достатнім для формування складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за вказаних обставин.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ Надточій проти України (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У своїх рішеннях Ірландія проти Сполученого Королівства від 18 січня 1978 року, та Коробов проти України від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на вищевикладене, у судді відсутні достовірні дані, на підставі яких можливо встановити факти та обставини, що вказували б на наявність в діях особи, відносно якої складено адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з ч.3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суддя приходить до висновку щодо недоведеності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.ст.245, 247 п.1, 280 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.