Справа № 592/14580/25
Провадження № 1-кс/592/6036/25
10 вересня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , особи, яка звернулася зі скаргою ОСОБА_3 , представника-адвоката ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15.08.2025,
установив:
08.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми із скаргою на бездіяльність слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15.08.2025. Скаргу мотивує тим, що майор ДБР Гребенюк - слідчий Четвертого відділу ТУ ДБР (з дислокацією у м. Суми), отримав 19.08.2025 його заяву про злочин від 15.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вчинили завідоме неправдиве повідомлення суду, прокурору і слідчому про вчинення ним тяжкого злочину та штучно створюють докази обвинувачення у злочині, якого він не вчиняв. В заяві просив внести повідомлені ним відомості про вчинений щодо нього злочин ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ч. 2 ст. 383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення» та повідомити йому, надавши копію відповідного витягу з ЄРДР.
Відомості про скоєні правопорушення до ЄРДР не внесено, досудове розслідування не розпочато, відповідно витяг із ЄРДР не надано.
Просить постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу - слідчого Четвертого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Полтаві (з дислокацією в м. Суми) майора ДБР ОСОБА_5 внести відомості до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 від 15.08.2025 про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та організувати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 08.09.2025 відкрито провадження за скаргою та призначено до розгляду на 10.09.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали з зазначених у ній мотивів. Повідомила, що ОСОБА_3 поінформований про кримінальну відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про вчинене кримінального правопорушення. Представник ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до слідчого ДБР з заявою про вчинений злочин ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , оскільки слідчим ДБР ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170040000417 від 15.09.2023 за ч. 1 ст. 365 КК України де ОСОБА_3 визнано потерпілим. Раніше вже подавалась заява відносно ОСОБА_7 про завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, яка приєднана до вищенаведеного кримінального провадження. Розуміють, що ОСОБА_7 в силу дати свого народження раніше не була суб'єктом даного кримінального правопорушення, зараз є. На даний час подана заява відносно неповнолітньої та її матері, відносно матері раніше заява не подавалась. ОСОБА_6 звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинений злочин ОСОБА_3 зі слів своєї доньки, також зазначала про наявність щоденника з записами відносно вчинення дій ОСОБА_3 , якого не має. Відносно ОСОБА_3 в Ковпаківському районному суді м. Суми розглядається кримінальне провадження у справі № 592/12491/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, судові дебати у справі призначені на 23.09.2025.
У судове засідання слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_9 , не з'явився, що не є перешкодою для розгляду скарги, у відповідності до положень ч. 3 ст. 306 КПК України.
Розглянувши скаргу, перевіривши додані до скарги докази, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду у кримінальному провадженні, прихожу до такого висновку.
Судовим розглядом було встановлено, що як вбачається з матеріалів скарги та інформації наданій ОСОБА_3 та його представником - адвокатом ОСОБА_4 , в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадженні № 12023200480000968, яке внесене до ЄРДР 30.03.2023 (справа № 592/12491/23) по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, де однією з потерпілих визнана неповнолітня ОСОБА_7 , законний представник - ОСОБА_6 . Судові дебати у даній справі призначені на 23.09.2025.
СВ Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170040000417, яке внесене до ЄРДР 15.09.2023 за заявою ОСОБА_3 , який визнаний потерпілим, за ч. 1 ст. 365 КК України.
ОСОБА_3 раніше подавалась до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтаві заява про вчинений злочин неповнолітньою ОСОБА_7 про завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, яка була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 62023170040000417, яке внесене до ЄРДР 15.09.2023.
Поштою ОСОБА_3 направлено адресовану майору ДБР ОСОБА_10 - слідчому Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР у м. Полтаві по кримінальному провадженню № 62023170040000417, яке внесене до ЄРДР 15.09.2023 заяву про злочин стосовно від 15.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на його переконання вчинили завідоме неправдиве повідомлення суду, прокурору і слідчому про вчинення ним тяжкого злочину та штучно створюють докази обвинувачення у злочині, якого він не вчиняв. В заяві просив внести повідомлені ним відомості про вчинений щодо нього злочин ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ч. 2 ст. 383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення» за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України ним та повідомити йому, надавши копію відповідного витягу з ЄРДР.
Відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь- якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у статті 1 КПК України, згідно якої на території України цей порядок визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданням кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права; застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено; зміни до законодавства У країни про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1,4, 6 ст. 3 КК).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням, і для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ст. 1 КК).
Під час кримінального провадження слідчий суддя, прокурор, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 1,6 ст. 9 КПК).
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК, а судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді в порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК).
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на стадії досудового розслідування. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної процесуально функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК).
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику з ЄРДР, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з МВС України, СБУ, НАБУ, ДБР, органами БЕБ України; слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 1, 4, 7 ст. 214 КПК).
Приписи вказаної норми КПК дійсно носять імперативний характер, тобто не підлягають широкому тлумаченню та будь-які виключення з них не допускаються, але за певних умов, а саме, окрім того, що зміст зазначеної норми процесуального закону не передбачає обов'язку слідчого, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ним заяви, зокрема й ті, що фактично не містять у собі відомостей про склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого чинним законом України про кримінальну відповідальність, оскільки ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого КК. При цьому згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача, прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. При цьому необхідно враховувати, як зазначалось вище, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування чи прокуратури, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомлені про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
При цьому положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно яко підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139). Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілими, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто ключовим у заяві про вчинення кримінального правопорушення є вказівка про обставини, з яких може вбачатися вчинення кримінального правопорушення.
В органу досудового розслідування відсутній обов'язок попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК особу, яка звернулася із заявою у порядку ч. 1 ст. 214 КПК, на етапі подання заяви про вчинений злочин. Адже змісту цієї заяви надається оцінка відповідною посадовою особою, після чого вирішується питання про внесення відомостей до ЄРДР.
Такого висновку, викладеному в постанові від 12.08.2025, дійшов ВС у справі № 991/1710/22.
Верховний Суд у своїй постанові №761/20985/18 від 16 травня 2019 року наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 провадження № 51-4229км20, в якому зазначено, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, є цілком обґрунтованим, оскільки відповідно до п.п.5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах ВС, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Така правова позиція Верховного Суду кореспондується з положеннями ст. 214 КПК України, якою передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Слідчий суддя констатує, що інформація викладена в повідомленні ОСОБА_3 не містить інформації про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, адже звернення до органів поліції законного представника малолітньої (неповнолітньої) особи - матері, у випадку коли вона вважає, що відносно її дитини було вчинено кримінальне правопорушення, не є завідомо неправдивим повідомленням, а є фактично дією по реалізації громадянином права на звернення до правоохоронного органу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що заявник та його представник до своєї скарги, поданій до слідчого судді не надав будь-яких доказів про те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 взагалі зверталися до правоохоронних органів з заявою (повідомленням) про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.
Слідчим суддею також враховується і момент звернення ОСОБА_3 до правоохоронного органу з заявою про вчинені злочини за ст. 383 КК України, адже на даний час завершується судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 156 КК України, де ОСОБА_7 визнана потерпілою.
У даному випадку для висновку, що уповноваженими на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення особами допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР відсутні правові підстави.
Керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 15.08.2025 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1