Справа № 466/7175/25
Провадження № 2/466/3087/25
12 серпня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи- п'ятої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кісь Олену Романівну звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визначити їй додатковий строк 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого належну їй земельну ділянку площею 0,1048 га, призначену для ведення садівництва, що розташована на території Львівської міської ради в урочищі Клепарів в КСТ «Колос-сад» місто Львів та садовий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на вищевказаній земельній ділянці, заповіла позивачу ОСОБА_1 . Після спливу значного періоду часу під час розбирання документів бабусі позивач віднайшла документи на земельну ділянку та заповіт.
Після звернення позивача до нотаріуса з проханням відкрити спадкову справу та видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, нотаріус роз'яснила їй, що нею пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини і про її право на звернення до суду.
Поважність причини пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини обгрунтовують тим, щопозивачу не було відомо про наявність заповіту та майна, яке може належати спадкодавцю.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, від її представника - адвоката Кісь О.Р. 07.08.2025 року надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи проводити без участі позивача.
07 серпня 2025 року від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява, у якій вона зазначила, що їй відомо про наявність позову, даний позов підтримує і просить його задоволити, підтверджує той факт, що не має жодних претензій щодо визначення додаткового строку ОСОБА_1 на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Також просить розгляд справи проводити без її участі.
Представник п'ятої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши заяви учасників справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 100 років померла ОСОБА_3 . Цей факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 24 липня 2024 року було зроблено відповідний актовий запис №4369.
З архівної довідки від 22.07.2025, вбачається, що згідно з актовим записом №2106 від 25 серпня 1947 року ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 .
Відоповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00052488578 від 18.07.2025 прізвище ОСОБА_6 є дошлюбним прізвищем ОСОБА_7 .
Як зазначено у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 31.07.1971 року ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_8 .
Зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 19.07.2003 року вбачається, що ОСОБА_8 після одруження отримала прізвище « ОСОБА_9 ».
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 .
Відповідно до змісту статей 1216,1217Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої ст.1268 Цивільного кодексу Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1269, ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 Цивільного кодексу Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування'встановлено: особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Верховний суд у постанові від 04.12.2019 по справі №697/2052/17-ц зазначив, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину.
У постанові по справі №309/4235/21 від 13.02.2025 Верховний суд звернув увагу на те, що за змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем п'ятої черги спадкування, а матеріали справи не дають підстав для висновку щодо її обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набули право на спадкування за законом.
З огляду на зазначене вище, суд вважає за можливе визнати необізнаність позивача про наявність заповіту поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 76, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 273, 315, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 додатковий строк 2 (два) місяці, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок додаткового строку для прийняття спадщини відраховувати з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Г. Б. Білінська