Справа № 444/1170/25
Провадження № 2/444/995/2025
07 липня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.,
при секретарі Садовій І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 18.12.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області (юридична адреса: 80337, село Добросин, пл. Свободи, будинок № 3А, Львівського району Львівської області; ЄДРПОУ 04371727), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівсь кої області (м. Рава-Руська, вул. Я. Мудрого, 3, Львівського району Львівської області, індекс: 80316) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
Позивач звернувся в суд про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (додається).
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну частку (пай) площею 1,47 га на підставі сертифікату (додається), яка належала померлій.
Позивач звернувся в Рава-Руську ДНК з заявою про прийняття спадщини.
Державний нотаріус відкрив спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (додається). Проте відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, оскільки Позивачем не подано сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно форми, затвердженої Постановою КМУ від 12.10.1995 р. № 801.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
У зв'язку з чим, Позивач звернувся до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, щодо обміну сертифікатів встановленого зразка, однак там йому відмовлено та усно роз'яснено, що сертифікат не може бути наданий Позивачу у зв'язку із смертю спадкодавця, так як відповідно до п. 4 ст. 25 ЦК України спадкодавцем втрачено цивільну правоздатність та вказано, що визнати право на земельну частку (пай) можливо лише за рішенням суду.
Позивач не може пред'явити для оформлення спадщини сертифікат на ім'я спадкодавця нового зразка, оскільки Спадкодавець помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкоємець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до Державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720-95 ( 720-95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм Державних актів на право власності на землю.
Враховуючи вищенаведене, Позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району, Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, представник відповідача - Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району, Львівської області надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.
Представник третьої особи Рава - Руської ДНК в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином. Однак надіслала на адресу суду спадкову справу та клопотання про розгляд справи у її відсутності. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (додається).
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну частку (пай) площею 1,47 га на підставі сертифікату (додається), яка належала померлій.
Позивач звернувся в Рава-Руську ДНК з заявою про прийняття спадщини.
Державний нотаріус відкрив спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (додається). Проте відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, оскільки Позивачем не подано сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно форми, затвердженої Постановою КМУ від 12.10.1995 р. № 801.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
У зв'язку з чим, Позивач звернувся до Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, щодо обміну сертифікатів встановленого зразка, однак там йому відмовлено та усно роз'яснено, що сертифікат не може бути наданий Позивачу у зв'язку із смертю спадкодавця, так як відповідно до п. 4 ст. 25 ЦК України спадкодавцем втрачено цивільну правоздатність та вказано, що визнати право на земельну частку (пай) можливо лише за рішенням суду.
Позивач не може пред'явити для оформлення спадщини сертифікат на ім'я спадкодавця нового зразка, оскільки Спадкодавець помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкоємець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до Державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720-95 ( 720-95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм Державних актів на право власності на землю.
Враховуючи вищенаведене, Позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із положеннями п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вищенаведене свідчить про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст., ст. 23, 247, 258, 259, 264, 265, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 . виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 18.12.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1.47 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, право на яку мала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серія ЛВ № 160827 та яке фактично успадковане ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне рішення складене 07.07.2025 року.
Суддя: Мікула В. Є.