Справа №443/1449/25
Провадження №2-о/443/89/25
про повернення заяви
15 вересня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,-
встановив:
Представник заявниці ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , адвокат Телішевський І.Д., звернувся до суду із заявою в якій просить оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який загинув під час бойових дій в Куп'янському районі Харківської області.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 27.08.2025 заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Підставами для залишення заяви без руху було подання з порушенням приписів ст. 175 ЦПК, а саме:
заявниці слід сплатити судовий збір за подання заяви про оголошення фізичної особи померлою або надати докази, які були б підставою для звільнення останньої від сплати судового збору,
надіслати заінтересованим особам копії заяви та додані до неї документи у паперовій формі листом з описом вкладення та надати суду доказ їх надсилання.
01.09.2025 представник заявниці ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , адвокат Телішевський І.Д., в порядку усунення недоліків подав заяву, у якій зазначає, що відповідно до п. 7 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю.
Відповідно до п. 14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до загибелі внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
В даній справі розглядається заява на підставі ст. 305-308, 315 ч.1 п.9, ЦПК України про оголошення особи померлою та встановлення факту, що має юридичне значення- смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю в умовах бойових дій.
Вважає, що заявниця ОСОБА_1 не має обовязку сплачувати судовий збір.
Щодо надання доказів направлення заяви з додатками зацікавленим особам, зазначає, що згідно ст. 306 ЦПК України, не передбачено обовязку долучення до поданої суду заяви доказів її направлення заінтересованим особам, оскільки відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Відтак вважає, що обовязок надання доказу надсилання матеріалів іншим учасникам справи не стосується випадку подання заяви в порядку окремого провадження, а стосується лише позовного провадження.
Суд відхиляє доводи представника заявниці ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 виходячи з наступного.
Як розяснено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'' судам необхідно відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
На підставі п. 7 ч.2 ст. 3, п. 14 ч.2 ст. 3 та п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»
заявники звільняються від сплати судового збору виключно в справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розгляд яких відбувається в порядку, передбаченому гл.6 Розділ IVЦПК України.
В даному випадку заявниця звернулася з заявою про оголошення фізичної особи померлою (оголошення фізичної особи померлою -це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті) в порядку ч.2 ст. 46 ЦК України (гл. 4 Розділ IV ЦПК України), що свідчить про відмінність процедури оголошення фізичної особи померлою, від встановлення фактів, що мають юридичне значення, а отже суд констатує, що судовий збір підлягає сплаті.
Про необхідність сплати судового збору заявником про подачі заяви про оголошення фізичної особи померлою свідчить і практика Верховного суду, зокрема у справі №691/236/24 від 27.05.2024.
Також суддя відхиляє доводи представника заявниці про те, що обовязок надання доказу надсилання матеріалів іншим учасникам справи не стосується випадку подання заяви в порядку окремого провадження, а стосується лише позовного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Абзацом 1 ч.7 ст.43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно абзацу другого цієї статті Кодексу такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз.3 ч.7 ст.43 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З врахуванням вимог статті приписів ч. 3 ст. 294 ЦПК України заявниця зобовязана виконати вимоги ст. 43 та абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України та надати суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів , що заявницею зроблено не було.
Станом на 15.09.2025 заявницею та її представником недоліки заяви не усунуто.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
За наведених обставин приходжу до висновку, що оскільки недоліки заяви у встановлений судом строк заявницею ОСОБА_1 та її представником адвокатом Телішевським І.Д. не усунуто, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, слід повернути заявниці, що не позбавляє її права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - вважати неподаною та повернути заявниці.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (складення).
Суддя Р.Г. Равлінко