Справа № 461/7658/25
Провадження № 1-кс/461/5710/25
13.09.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025140000001042 від 10.09.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , -
13.09.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025140000001042 від 10.09.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно до витягу із наказу начальника Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України №150 від 22.05.2025 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України.
Разом з тим, згідно до витягу із наказу начальника Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України №192 від 14.07.2025 старшого сержанта ОСОБА_4 , скеровано з військової частини НОМЕР_1 для проходження фахового курсу тактичного рівня (L-1B) з підготовки офіцерського складу зі ступенем вищої освіти не нижче «бакалавр».
Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до положень ст. ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, додержуватися Конституції України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, дотримуватись вимог безпеки.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, молодший лейтенант ОСОБА_7 та старший сержант ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили умисний корупційний злочин за наступних обставин.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №208 від 19.07.2025 майора ОСОБА_9 призначено на посаду начальника відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ).
Відповідно до посадової інструкції начальника відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ОСОБА_9 серед інших обов'язків передбачено право викликати осіб, для дачі пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в провадженні Відділення; ініціювати проведення перевірок організації та стану виконання підрозділами Служби правопорядку завдань щодо протидії обігу наркотичних засобів; отримувати від структурних підрозділів Міноборони, підприємств, установ та організацій, що належать де сфери управління Міноборони та військових частин відомості, документи, довідки, розрахунки, матеріали службових розслідувань, перевірок, акти аудитів, інспекційних та інших контрольних заходів, матеріали необхідні для виконання покладених на Відділення завдань; у межах своєї компетенції та в установленому законом порядку складати протоколи про адміністративні правопорушення та військові адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів; ініціювати призначення перевірок з питань дотримання законодавства у сфері обігу наркотичних засобів у військових частинах, у тому числі за отриманими заявами і повідомленнями про правопорушення, а також залучати за необхідності, у встановленому порядку до їх проведення відповідних фахівців для з'ясування питань, які потребують спеціальних знань; перевіряти у військовослужбовців і військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, а на території військових частин (військових об'єктів) також в інших осіб документи, що посвідчують їх особу, та інші документи, необхідні для з'ясування питань, що належать до компетенції Відділення, а також у разі підозри їх у вчиненні кримінальних чи інших правопорушень; у встановленому порядку входити на територію та в приміщення військових частин та оглядати їх у межах своєї компетенції та у встановленому законом порядку вилучати у військовослужбовців та інших осіб, які незаконно перебувають на території військової частини або військового об'єкта чи здійснюють протиправні дії, предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки і передавати їх відповідним органам виконавчої влади.
Начальник відділення зобов'язаний організовувати індивідуальну підготовку військовослужбовців, аналізувати та контролювати стан військової трудової та виконавської дисципліни, організовувати та особисто проводити роботу щодо виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, контролювати дотримання особовим складом вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері службової діяльності, вживати відповідних антикорупційних заходів, здійснювати інші повноваження за напрямом діяльності.
Таким чином, ОСОБА_9 перебуваючи на посаді начальника відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ), наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку із чим є службовою особою.
Крім цього 10.09.2025 згідно припису ОСОБА_10 був уповноважений на проведення профілактичних заходів військовослужбовців (курсантів) ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема на території інженерного містечка, що дислокується у селищі Старичі Львівської області, щодо запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів у військових частинах зони діяльності.
За результатами проведеної перевірки, 10.09.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, на виконання вимог припису щодо запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів у військових частинах зони діяльності, ОСОБА_9 , перебуваючи на території розташування інженерного містечка, що у селищі Старичі Львівської області, було виявлено курсантів ІНФОРМАЦІЯ_2 у стані наркотичного сп'яніння, якими виявились молодший лейтенант ОСОБА_7 та старший сержант ОСОБА_4
10.09.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 скеровано до відділення наркологічного диспансеру Комунальне Некомерційне Підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», що за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, для проходження огляду на стан наркологічного сп'яніння, відповідно до результатів якого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 перебували в стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим відносно останній складено протоколи про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливі наслідки притягнення останніх до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а також майбутні наслідки, які в подальшому матимуть вплив на проходження ними військової служби, з метою уникнення адміністративної відповідальності шляхом не складання ОСОБА_9 протоколів про вчинення військового адміністративного правопорушення, в останніх виник спільний злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ).
З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, 10.09.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи на території відділення наркологічного диспансеру, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільної розмови з ОСОБА_9 , висловили пропозицію в наданні останньому неправомірної вигоди в розмірі 40 000 (сорока тисяч) гривень за не складання ним протоколів про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_4 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП і в результаті уникнення останніми адміністративної відповідальності за скоєне.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 10.09.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), що за адресою: АДРЕСА_2 , куди були доставленні після проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння для складання протоколів про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повторно висловили ОСОБА_9 пропозицію в наданні останньому неправомірної вигоди в розмірі 40 000 (сорока тисяч) гривень за не скерування на розгляд до суду протоколу про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_4 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП і в результаті уникнення останніми адміністративної відповідальності за скоєне.
В подальшому, завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи за попередньою змовою групою осіб, 12.09.2025 о 15 год. 25 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зустрівшись із ОСОБА_9 в попередньо обумовленому місці, а саме у лісовій місцевості неподалік інженерного містечка, що у селищі Старичі Львівської області, надали службовій особі - начальнику відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 40 000 гривень за не скерування на розгляд суду протоколів про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_4 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП і в результаті уникнення останніми адміністративної відповідальності за скоєне.
Після чого протиправна діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 40 000 гривень вилучено.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українець, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий, не депутат, не адвокат, обґрунтовано підозрюється у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зважаючи на особу обвинуваченого, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що ризики, зазначені у клопотанні слідчим, відсутні та недоведені. Підозрюваний є військовослужбовцем, з ідеальною характеристикою, є сиротою, раніше не судимий. Просила обрати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001042 від 10.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, від 10.09.2025; матеріалами оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення від 10.09.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 11.09.2025 та від 12.09.2025; протоколом огляду від 12.09.2025; протоколами затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 12.09.2025, речовими доказами.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжкими, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, передбачає те, що ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являється фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз.
Відтак, обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення останнім конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.
Встановлено, що підозрюваний, ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий, є військовослужбовцем, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваною, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м'який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 60560 грн.
Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 60560 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому підозрюваному роз'яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
Також підозрюваному і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задоволити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 10.11.2025 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 60560 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави на строк до 10.11.2025 року покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (Львівська область, с. Старичі), в якому він проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, місця несення військової служби;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні та свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1