Номер провадження: 33/813/1573/25
Номер справи місцевого суду: 522/22959/24
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Кравець Ю. І.
25.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Губар Д.В., за участю представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Нікітіної Г.Е., представника потерпілого ОСОБА_2 , - адвоката Кім М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кім М.М., діючої в інтересах ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одесивід 03.07.2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 17.12.2024 року об 20 годині 35 хвилин в м. Одесі на перехресті вилиць Фонтанська дорога / Каманіна водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофору та виконуючи поворот ліворуч не дала дорогу автомобілю «BMW» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напряму прямо, в результаті чого здійснила зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам чим ОСОБА_1 , порушила п.16.6 ПДР, а саме: порушення водіями ТЗ умов повороту/розвороту при зеленому сигналі основного світлофора.
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат Кім М.М. зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:
- суд не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_1 перед поворотом ліворуч не зупинялась, про що вона особисто повідомила в судовому засіданні суду першої інстанції;
- основна частина обґрунтувань суду зводиться до посилань на постанову суду відносно ОСОБА_2 , що суперечить принципу особистої відповідальності;
- судом не надана оцінка висновку експерта №1223-34-25 від 26.05.2025 року;
- суд безпідставно поклав в основу постанови твердження адвоката Нікітіної Г.Е. про те, що автомобіль «BMW» рухався із перевищенням швидкості, а тому дії водія цього автомобіля є причиною ДТП;
- суд уникнув правового аналізу дій ОСОБА_1 , щодо якої вирішується питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення;
Посилаючись на наведені доводи, адвокат Кім М.М. просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду, представник ОСОБА_2 , - адвокат Кім М.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Нікітіна Г.Е. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила постанову суду залишити без змін.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в місцевому суді не були виконані, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Так, зі змісту оскарженої постанови убачається, що в ході судового розгляду були досліджені: протокол про адміністративне правопорушення від 18.12.2024 року; схема місця ДТП від 17.12.2024 року; письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди; висновок експерта №1223-34-25 від 26.05.2025; висновок експертного дослідження від 07.02.2025 року №КЕД-19/116-25/1622.
Однак, всупереч вимогам ст.280 КУпАП, суд не в повній мірі з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України, та прийняв необґрунтоване рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №199040 від 18.12.2024 року, 17.12.2024 року об 20 годині 35 хвилин в м. Одесі на перехресті вилиць Фонтанська дорога / Каманіна водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофору та виконуючи поворот ліворуч не дала дорогу автомобілю «BMW» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напряму прямо, в результаті чого здійснила зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам чим ОСОБА_1 , порушила п.16.6 ПДР, а саме: порушення водіями ТЗ умов повороту/розвороту при зеленому сигналі основного світлофора, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В місцевому Захисник ОСОБА_1 - адвокат Нікітіна Г.Е., у ході судового розгляду зазначила на неповноту проведеного експертного дослідження, що подане стороною потерпілого у якості доказу, зокрема, акцентувавши увагу на тому, що експертом не було у повному обсязі досліджено обставини дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, адвокат звернула увагу суду, що у матеріалах справи міститься інформація щодо швидкості руху автомобіля BMW на рівні 102-103 км/год, однак експертом не було надано належної оцінки, чи мала ОСОБА_1 технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді за умов зазначеної швидкості. Крім того, адвокат наголосила, що захистом було надано схему дорожньої обстановки, відповідно до якої оглядовість для водія на місці події складала не менше 300 метрів. За висновками захисту, у разі, якщо автомобіль BMW рухався б зі швидкістю 40 км/год, ОСОБА_1 мала б можливість уникнути зіткнення, а дорожньо-транспортна пригода взагалі б не відбулася. Разом з тим, оскільки водій автомобіля BMW перевищив встановлену правилами дорожнього руху швидкість, дії ОСОБА_1 були позбавлені реальної можливості уникнути аварії.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Кім М.М., у судовому засіданні зазначила, що експертне дослідження проводилось за двома версіями розвитку подій. Водночас, причинно-наслідковий зв'язок між діями водія автомобіля BMW та настанням наслідків дорожньо-транспортної пригоди встановлено не було. Крім того, адвокат Кім М.М. звернула увагу суду, що у межах експертного дослідження також аналізувалася версія із забезпеченням видимості у 300 метрів. Представник потерпілого вважає дії ОСОБА_1 протиправними, оскільки, на її переконання, саме вона мала можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, однак не вжила для цього необхідних заходів.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції, з урахуванням позиції сторони захисту, щодо обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не дав належної оцінки доказам, не перевірив їх достовірність та поклав їх в основу оскарженої постанови щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, відповідно до матеріалів справи, а саме схеми дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) подія мала місце в населеному пункті, на проїзній частині вул. Фонтанська дорога/Каманіна, на регульованому перехресті, та полягала у зіткненні автомобіля «Hyundai Tucson», водій якого виконувала поворот ліворуч на перехресті, з автомобілем марки «BMW», водій якого рухався назустріч у прямому напрямку.
Світлофорний об'єкт на момент скоєння даної ДТП працював в автоматичному режимі.
В письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 від 17.12.2024 року, вказував, що рухався на перехресті Фонтанської дороги та вулиці Каманіна по лівій смузі на зелений сигнал світлофора та побачив як транспортний засіб «Hyundai Tucson» д/з НОМЕР_1 повертає ліворуч, він почав пригальмовувати, але не встиг так як «Hyundai Tucson», не надав йому перевагу в русі, оскільки він рухався по головній дорозі на зелений сигнал світлофора, після чого сталось зіткнення з даним транспортним засобом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що складена працівниками патрульної поліції схема місця ДТП, містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Ставити під сумнів достовірність зазначених в ній даних підстав у суду немає.
Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не підтверджується через визнання іншої особи винуватцем ДТП, оскільки під час апеляційного розгляду встановлено порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , які також є у причинно-наслідковому зв'язку з подією ДТП.
Так, відповідно до 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пункт 16.6 ПДР визначає, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку або повертають праворуч.
Апеляційний суд звертає увагу, що в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказувала, що розпочала здійснювати маневр лівого повороту на вул. Каманіна на зелений сигнал світлофору та побачила транспортний засіб «BMW» який рухався її назустріч прямо на великій швидкості, після чого вона загальмувала та «BMW» в'їхав в передню частину її автомобіля.
Більш того, в дорожній ситуації, яка мала місце в даній справі, водій ОСОБА_1 мала беззаперечно виконати вимоги п.16.6 ПДР, які є імперативними, тобто повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку або повертають праворуч, що нею не було виконано.
Апеляційний суд відхиляє твердження сторони захисту, про те що причиною ДТП є порушення правил дорожнього потерпілим ОСОБА_2 , з огляду на те, що предметом даного судового розгляду є перевірка правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , тоді як згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушила вимоги п.16.6 ПДР України, що стало причиною пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, сукупність досліджених апеляційним судом доказів, є достатньою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Водночас, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП мало місце 17.12.2024 року, тобто на день розгляду справи апеляційним судом з дня вчинення правопорушення пройшло більш ніж три місяці.
За таких обставин адміністративне стягнення за порушення ОСОБА_1 , Правил дорожнього руху не може бути накладено на останню, а тому з урахуванням вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга адвоката Кім М.М. діючої в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню, із закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, з мотивів, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу адвоката Кім М.М., діючої в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м.Одесивід 03.07.2025 року, відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець