11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №340/7614/24
адміністративне провадження № К/990/25931/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (судді: Білак С.В., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- ЄРПН) Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 11858621/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 30.09.2023 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858622/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 31.10.2023 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858623/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 30.11.2023 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858624/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 31.12.2023 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858625/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 29.02.2024 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858626/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 31.01.2024 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858627/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 31.03.2024 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); № 11858628/2285810852 від 03.10.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 2 від 30.04.2024 складеної ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН, податкові накладні, що складені ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.09.2023 № 1; від 31.10.2023 № 1; від 30.11.2023 № 1; від 31.12.2023 № 1; від 29.02.2024 № 1; від 31.01.2024 № 1; від 31.03.2024 № 2; від 30.04.2024 № 2 датою їх подання.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до цього ж суду. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження й обставинам, які унеможливлювали звернення до апеляційного суду в установлений процесуальним законом строк, як і не взято до уваги факт надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Своєю чергою, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 04 лютого 2025 року, а згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа в електронному вигляді через систему "Електронний суд" відповідач отримав його 06 лютого 2025 року об 22:05.
Вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції відповідачем була подана 03 березня 2025 року, однак в подальшому ухвалою від 07 березня 2025 року була залишена без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Апелянту було запропоновано виправити недоліки апеляційної скарги та у визначений судом строк надати докази сплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року повернуто апеляційну скаргу заявнику.
Вдруге з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду апеляційної інстанції 27 березня 2025 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року залишено без руху апеляційну скаргу відповідача та надано строк на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, яка є предметом даного касаційного перегляду, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року. Приймаючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги.
У доводах касаційної скарги її заявник зазначає, що одразу після сплати судового збору в установленому законом розмірі, відповідач, не зловживаючи своїм процесуальним правом та не допускаючи необ'єктивного зволікання, повторно подав апеляційну скаргу, й подання скарги після отримання ухвали про повернення попередньої відбулося у строк менше місяця, що свідчить про дійсний намір відповідача реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Надаючи оцінку означеним доводам податкового органу, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження, прийняття апеляційної скарги можливе лише у випадку наявності поважних причин, підтверджених належними доказами, а заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об'єктивної можливості.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Не заперечуючи дійсний намір відповідача реалізувати своє право на апеляційне оскарження, в даному випадку, звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції із апеляційної скаргою на рішення суду першої інстанції, суд зауважив, що податковий орган не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що такі ж доводи відповідач наводив в апеляційній скарзі і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні судом цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.
Отже, враховуючи, що в даному випадку скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними у встановленому процесуальним законом порядку.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 340/7614/24 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не оскаржується.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська