12 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1750/24 пров. № А/857/725/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із врахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідного відсотку грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром (суддя суду І інстанції: Дорошенко Н.О., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 23.12.2024р., м.Рівне; дата складання повного рішення суду І інстанції: 23.12.2024р.),-
15.02.2024р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Рівненській обл. щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 73 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01.01.2016р. на виконання постанови Кабінету Міністрів /КМ/ № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
зобов'язати відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку та розмірах, визначених постановою КМ № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахування раніше виплачених сум, з 01.01.2016р.;
визнати протиправними дії відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., виданої Державною установою /ДУ/ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області»;
зобов'язати відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019р. відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» без обмеження максимальним (граничним) її розміром, із обов'язковим врахуванням, як основних так i щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», обчислюючи таку пенсію, виходячи з розміру 73 % від загальної суми грошового забезпечення, вказаного в зазначеній довідці, урахування раніше проведених виплат;
визнати протиправними дії відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови в проведенні виплати пенсії без обмеження граничним її розміром при перерахунку пенсії відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2022р. у справі № 460/14994/22;
зобов'язати відповідача ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 15.08.2023р., без обмеження граничним розміром її виплати відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2022р. у справі № 460/14994/22 (а.с.1-15).
Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.30 і на звороті).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 73 % до 70 % сум грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 73 % відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2016р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016р., із врахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо відмови в проведенні перерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р.; зобов'язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою КМ України № 45 від 13.02.2008р., на підставі довідки, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.12.2019р., без обмеження максимальним (граничним) її розміром; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 її максимальним розміром при її перерахунку на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2022р. у справі № 460/14994/22; зобов'язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 15.08.2023р., з урахуванням рішення суду в справі № 460/14994/22 та раніше проведених виплат (а.с.47-56).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Рівненській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити у повному обсязі (а.с.57-62).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання щомісячної суми перерахованої йому пенсії, а саме з 01.01.2016р.
Водночас, позивач порушив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом та не обґрунтував причини його пропуску, через що заявлений позов не підлягає до розгляду.
Окрім цього, норма Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення була неодноразово змінена. Зокрема, з 2014 року діє редакція ч.2 ст.13 Закону № 2262-XII, яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Також оскільки КМ України після визнання протиправними та нечинними п.п.1, 2 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою КМ України № 103, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки, виданої силовою структурою.
Окрім цього, згідно діючого законодавства максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України № 1774-VIII від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017р., внесені зміни у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при цьому слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Закон України № 1774-VIII не було визнано неконституційним.
Отже, відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні вказане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати.
Звідси, відповідач не вбачає у своїх діях будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Рівненській обл. та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 05.01.2000р.
Пенсія позивачу була призначена в основному розмірі 73 % грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем (а.с.25, 45).
Згідно із протоколом за пенсійною справою від 01.1.2.2018р. ОСОБА_1 з 01.01.2016р. здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення 70 % (а.с.43).
08.09.2021р. відповідно до вимог постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» сформовано довідку № 1656 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року за прирівняною посадою поліцейського старший оперуповноважений (управління, відділи (відділення) поліції), згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача становить 15351 грн. 24 коп., з яких: посадовий оклад - 2500 грн.; оклад за спеціальним званням «капітан поліції» - 1800 грн.; надбавка за стаж служби в поліції (40 %) - 1720 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (44,92 %) - 2704 грн. 18 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 %) - 250 грн.; премія (71,06 %) - 6377 грн. 06 коп. (а.с.23).
Вказана довідка була направлена у вересні 2021 року до ГУ ПФ України в Рівненській обл. для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019р.
Також встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2022р. у справі № 460/14994/22, яке набрало законної сили 06.09.2022р., зобов'язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.11.2021р. підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.03.2023р. у справі № 460/14994/22 визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Рівненській обл. на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/14994/22 в частині застосування при нарахуванні доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахункової величини - прожиткові мінімуми, а не мінімальні заробітні плати; зобов'язано ГУ ПФ України в Рівненській обл. вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
На підставі вказаних судових рішень ГУ ПФ України в Рівненській обл. здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2023р., виходячи з грошового забезпечення в сумі 6328 грн. 94 коп.; основний розмір пенсії складає 70 % грошового забезпечення - 4430 грн. 26 коп., з урахуванням індексації - 6449 грн. 25 коп., а з урахуванням доплат - 7556 грн. 82 коп.; підсумок пенсії ОСОБА_1 (з надбавками; в тому числі підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 13400 грн.) - 21634 грн. 72 коп., а з урахуванням максимального розміру - 20930 грн. (а.с.27).
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України в Рівненській обл. із запитом про надання інформації щодо розміру пенсії, у якому просив здійснити її перерахунок та виплату, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення довідки, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., без обмеження граничним розміром її виплати відповідно до рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2022р. у справі № 460/14994/22 (а.с.24 і на звороті).
ГУ ПФ України в Рівненській обл. листом № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р. повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії у вказаному ним розмірі, а також зазначено, що величина розміру пенсії за вислугу років за пенсійною справою позивача з 01.01.2016р. встановлена як 70 % відповідних сум грошового забезпечення і підстав для збільшення її розміру немає, оскільки пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Окрім цього, відсутні підстави для проведення перерахунку його пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., оскільки КМ України після визнання протиправними та нечинними п.п.1, 2 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою КМ України № 103.
Крім того, на виконання судового рішення та окремої ухвали суду в справі № 460/14994/22 проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.39 Закону України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 02.11.2021р. по 31.03.2023р. нараховано доплату в сумі 156031 грн. 60 коп.; починаючи з 01.04.2023р. пенсія заявника виплачується у максимальному розмірі, визначеному з урахуванням судового рішення, а саме: 20930 грн., у тому числі 13000 грн. - підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також зазначено, що згідно діючого законодавства максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні вказане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати (а.с.24-26).
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії, виходячи з розрахунку 73 % від суми місячного грошового забезпечення з 01.01.2016р. та починаючи з 01.12.2019р. на підставі довідки, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним (граничним) розміром, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких умов у відповідача не було підстав для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача під час здійснення її перерахунку з 01.01.2016р.
Окрім цього, з 19.11.2019р., тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 п.3 постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні, а тому з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 988, та відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 988, відповідно до ст.ст.43, 63 Закону № 2262-ХІІ. Отже, відповідач протиправно відмовив позивачу в здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.12.2019р. на підставі відповідної довідки.
Також протягом спірного періоду норми ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачали положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Враховуючи те, що ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. за № 7-рп/2016, тому дії органу ПФ України щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром у спірний період є протиправними.
Також суд вказав, що шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав щодо задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.13 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» /Закон № 2262-XII/ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч.2 ст.13 вказаного Закону загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Частиною 4 ст.63 наведеного Закону (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до вказаного Закону, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002р. внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, які набрали чинності з 01.01.2003р., згідно з якими загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, якими цифри « 90» замінено цифрами « 80» (максимальний розмір пенсії).
У подальшому, Законом України № 1166-VII від 27.03.2014р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності 19.04.2014р., внесено зміни у ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими цифрове значення « 80» замінено цифрами « 70» (максимальний розмір пенсії).
Отже, відповідно до змін, внесених згідно п.8 розділу ІІ Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що набрав чинності з 01.10.2011р., та згідно п.23 розділу ІІ Закону України № 1166-VII від 27.03.2014р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», що вступив у дію з 01.05.2014р., в частині 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» - цифрами « 70» відповідно.
Постановою КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» визначено умови та порядок проведення перерахунку вказаній категорії осіб.
Так, згідно п.1 цієї постанови підлягають перерахунку пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року (п.2 цієї постанови).
Спірним питанням у розглядуваному випадку є правомірність обмеження з 01.01.2016р. розміру пенсії позивача 70 відсотками від суми грошового забезпечення, а не 73 відсотками, що були визначені під час призначення спірної пенсії.
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
За своїм змістом положення ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із врахуванням змін, внесених згідно п.8 розділу ІІ Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що набрав чинності з 01.10.2011р., та згідно п.23 розділу ІІ Закону України № 1166-VII від 27.03.2014р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», що вступив у дію з 01.05.2014р.) не можуть поширюватися на спірні правовідносини, які виникли з приводу перерахунку, оскільки останні врегульовані ст.63 названого Закону, яка є спеціальною нормою в даному випадку і підлягає до застосування при проведенні перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках (процентах), яка діяла на момент призначення пенсії, колегія суддів приходить до висновку про те, що відмова відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії в розмірі 73 процентів суми грошового забезпечення, із врахуванням редакції ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинної станом на дату призначення пенсії, не ґрунтується на вимогах закону.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 16.10.2019р. у зразковій справі № 240/5401/18, згідно якої касаційний суд дійшов висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення основного розміру пенсії до 70 % від суми грошового забезпечення, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016р. в розмірі 73 % відповідних сум грошового забезпечення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (пп.4.1 п.4 мотивувальної частини Рішення № 15-рп/2004 від 02.11.2004р.).
Конституційний Суд України в абз.2 п.4 мотивувальної частини Рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Щодо проведення перерахунку та невиплати з 01.12.2019р. ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області», про розмір грошового забезпечення № 1656 від 08.09.2021р., апеляційний суд зазначає наступне.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Отже, КМ України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
КМ України постановою № 45 від 13.02.2008р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому в Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019р. у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р., визнано протиправним та скасовано пункт 3 вказаної постанови № 103.
В компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019р. - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФ України у Львівській обл. та апелянт у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п.1, 2 постанови № 103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення норма п.3 Порядку № 45 передбачала, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу І Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затв. наказом МВС України № 760 від 17.09.2018р., ця Інструкція визначає процедуру організації в МВС України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується КМ України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення, згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з абз.4 п.3 розділу І, п.1 розділу ІІ вказаної Інструкції визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів:
1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства;
2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань;
3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій;
4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій;
5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1);
6) повідомляють органи, які призначають пенсії, про судові рішення, які набрали законної сили, про позбавлення пенсіонерів військового (спеціального) звання та про видання наказів про прийняття (поновлення) на службу в 10-денний строк з дня отримання відповідного рішення суду;
7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону;
8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення;
9) зберігають та видають (замінюють) посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ», «Ветеран військової служби», «Ветеран служби цивільного захисту» та нагрудні знаки відповідно до чинного законодавства;
10) видають довідки про право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (додаток 2).
У відповідності до п.2 розділу ІІІ наведеної Інструкції при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.
Пунктом 4 наведеної Інструкції передбачено, що підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують:
1) грошовий атестат;
2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).
Тобто, на МВС України покладено обов'язок забезпечувати оформлення та подання довідок про розміри грошового забезпечення до ПФ України для перерахунку пенсій у разі прийняття КМ України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
При цьому колегія суддів зазначає, що питання про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою правління ПФ України № 3-1 від 30.01.2007р.
Відповідно до п.23 вказаного Порядку перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 наведеного Порядку про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте КМ України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою КМ України № 45 від 13.02.2008р., повідомляють відповідний пенсійний орган.
КМ України прийняв постанову № 988 від 11.11.2015р., яка набрала чинності 02.12.2015р. та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, згідно з додатками 3-10.
Відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України № 260 від 06.04.2016р. затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Вказаним Порядком установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за почесне звання «заслужений»; доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності; доплата за вчене звання; доплата за службу в нічний час.
Таким чином, починаючи з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 та з 19.11.2019р. з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки п.3 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019р., тому саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №№ 988, 260, у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також до повноважень КМ України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись КМ України.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, саме з 01.12.2019р. виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
В частині інших доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що відповідно до вимог п.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та перелік документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, незалежно від наявності права особи на перерахунок пенсії, законодавством передбачена обов'язкова процедура прийняття рішення пенсійним органом.
Аналіз листа ГУ ПФ України у Рівненській обл. № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р. вказує, що такий не є рішенням про відмову в перерахунку пенсії та свідчить про розгляд заяви позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Отже, з наведеного слідує, що за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії відповідачем не було прийнято відповідного рішення.
Рішення пенсійного органу, які приймаються за зверненнями осіб, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.
Зі змісту листа ГУ ПФ України в Рівненській обл. № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р. стає очевидним, що відповідач не вбачав підстав для перерахунку пенсії позивача, тобто фактично відмовив у такому перерахунку.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень вирішити питання перерахунку пенсії або відмови в її перерахунку саме у формі прийняття рішення (чи наказу), коли з наданої листом відповіді стає зрозуміло, що відповідь для заявника є негативною, має ознаки формалізму.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів і згідно усталеної судової практики слідує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
«Ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019р. у справі № 2а-204/12).
З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, відмова у формі листа свідчить про відсутність наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством. Оскільки процес надання позивачу відмови у перерахунку пенсії без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути тривалим, тому в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме вирішення судом питання про визнання протиправними дій ГУ ПФ України у Рівненській обл. щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої та уточненої оновленої довідки, із врахуванням відмови пенсійного органу, викладеної в листі № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р., та зобов'язання вчинити певні дії.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
З огляду на фактичні обставини справи колегія суддів не убачає будь-якого втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження відповідача, а обраний судом спосіб захисту прав позивача відповідає приписам ст.245 КАС України та усталеній судовій практиці вирішення аналогічних спорів з участю пенсійних органів.
Водночас, перерахунок пенсії позивача слід провести із дотриманням строків, визначених ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, враховуючи, що перерахунок пенсії позивачу не був проведений з 01.12.2019р., тому право позивача на перерахунок пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч.3 ст.51 зазначеного Закону.
Окрім цього, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р.) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно п.2 резолютивної частини цього Рішення положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Приписами частини сьомої ст.43 названого Закону (у редакції Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016р., який набрав чинності з 01.01.2017р.) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України № 1774-VIII від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016р., дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є відсутньою частина сьома ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
За таких обставин, внесені Законом України № 1774 від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.10.2018р. у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018р. у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019р. у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019р. у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019р. у справі № 591/2109/17.
Отже, внесені Законом України № 1774 від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (яка визнана неконституційною і втратила чинність) зміни щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, у спірний період діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст.2 Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Конституційним Судом України визначено, що приписи ст.2 Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Також Конституційним Судом України вказано на те, що Верховній Раді України необхідно привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Таким чином, приписи ст.2 Закону України № 3668-VI від 08.07.2011р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, визнані неконституційними, втратили чинність.
У свою чергу, будь-яких змін до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Закон, законодавцем внесено не було.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином, правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача упродовж спірного періоду були відсутніми.
Враховуючи те, що приписи ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016, тому дії пенсійного органу щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром не ґрунтуються на вимогах закону.
Окрім цього, апеляційний суд враховує, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській обл. із заявою від 25.12.2023р., в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 73 % суми грошового забезпечення. Листом ГУ ПФ України в Рівненській обл. № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р. позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Отже, про порушення свого права про перерахунок пенсії позивач дізнався саме з листа ГУ ПФ України в Рівненській обл. № 1700-203-8/521 від 02.01.2024р.
Після чого ОСОБА_1 15.02.2024р. звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Тобто, шестимісячний строк звернення до суду з позовом позивачем не пропущено, що підтверджується матеріалами справи та обставинами встановленими судом.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими позовні вимоги задоволені у визначений спосіб.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову із вищевказаних мотивів, обравши при цьому правильний спосіб правового захисту порушеного права позивача.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України в Рівненській обл.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл. на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2024р. в адміністративній справі № 460/1750/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 12.09.2025р.