09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6113/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 ( суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/6113/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фруталія» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000407/1 від 16.12.202, №UA110130/2024/000413/1 від 19.12.2024, №UA110130/2025/000010/1 від 06.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митними деклараціями №24UA110130029075U2, 24UA110130029344U1 та №25UA110130000133U9, які ввозилися на митну територію України, було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі.
Враховуючи, зазначене, суд апеляційної інстанції в порядку п.1 ч.1 ст.311 КАС України розглядає в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Апеляційним переглядом справи встановлено, що 15 вересня 2023 року між позивачем та BIBERCILER IC DIS GIDA MAD. PAZ. TIC. LTD. STI. (Туреччина) як продавцем укладено контракт №1509-24 на поставку продукції, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупця свіжі овочі та фрукти, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених даним контрактом.
Відповідно до пункту 2.3. Контракту Продавець зобов'язаний надати покупцеві такі документи: сертифікат походження Євро 1; CMR; фітосанітарний сертифікат, митну декларацію, документ, що підтверджує відсутність ГМО у товарі.
Пунктом 2.4. встановлено, що Кількість товару в кожній партії відповідає повинна відповідати оплаченому Покупцем рахунку та кількості, зазначеній в інвойсі продавця, що видається на кожну партію товару.
Асортимент, номенклатура, код згідно з УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами на кожну поставку товару та є невід'ємними частинами даного контракту.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Контракту постачання проводиться партіями згідно із заявками Покупця та виставленими Продавцем рахунками. Відвантаження товару здійснюється на умовах FCA відповідно до правил INCOTERMS-2020 у строк, погоджений сторонами. Місце поставки визначається у специфікаціях, які підписуються Сторонами на кожну поставку товару та є невід'ємними частинами даного контракту.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Контракту ціна товару встановлюється на умовах FCA та погоджується між продавцем та покупцем, встановлюється на кожну партію окремо та відображається у специфікаціях та виставленому рахунку продавця. Ціна визначається відповідно до «INCOTERMS-2020». Ціни товару, крім вартості товару, включають вартість упаковки товару та її маркування, вартість оформлених супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару, вартість навантаження товару на перевізні засоби, вартість перевезення товару до місця завантаження.
Пунктами 6.1, 6.2 контракту визначено, що оплата за замовлений товар проводиться безготівковим розрахунком, валюта платежу погоджується у Специфікаціях на кожну поставку. Розрахунок покупцем за товару здійснюється на наступних умовах: 100 (сто) % вартості товару сплачується покупцем у якості попередньої оплати за товар, узгодженого сторонами у специфікації на постачання такої партії товару.
В подальшому сторонами внесено зміни до пункту 6.2 контракту в частині порядку здійснення оплати за товар.
Зокрема, згідно з пунктом 6.2. у редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2023 до Контракту розрахунок за товар здійснюється на наступних умовах: 100 % вартості товару сплачується покупцем протягом 60 діб після отримання товару.
Згідно з пунктом 6.2. в редакції додаткової угоди №2 від 27.09.2024 до Контракту строки розрахунки за товар встановлюється на умовах та погоджуються між продавцем та покупцем на кожну партію окремо та відображаються у специфікаціях.
04.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №19 від 04.12.2024, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 17 070, 050 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
09.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №21, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 16 966, 25 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
28.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №20, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 15760, 050 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
Згідно з договором - заявкою №298/12 на перевезення вантажу, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 вартість перевезення по маршруту Туреччина, Мерсін - Україна, Дніпро становить 25250, 00 грн.
ФОП ОСОБА_1 виставлено ТОВ “Фруталія» рахунок №06/01/25 на міжнародні транспортні послуги Туреччина - України у розмірі 25 250, 00 грн.
Довідкою про транспортні витрати від 06.01.2025 №06/01 підтверджується, що вартість перевезення від м. Мерсін (Туреччина) до м/п Рені (кордон України) становить 19 250, 00 грн; від м/п Рені (кордон України) до м. Дніпро (Україна) - 6000, 00 грн. Загальна вартість послуг перевезення становить 25 250, 00 грн.
Згідно з договором - заявкою №3/12 на перевезення вантажу, укладеним позивачем та ФОП ОСОБА_2 вартість перевезення по маршруту Туреччина, Мерсін - Україна, Дніпро становить 41 700, 00 грн.
ФОП ОСОБА_2 виставлено ТОВ “Фруталія» рахунок №14/12 від 13.12.2024 на міжнародні транспортні послуги Туреччина - України у розмірі 41 700, 00 грн.
Довідкою про транспортні витрати підтверджується, що вартість перевезення від м.Мерсін (Туреччина) до м/п Рені (кордон України) становить 24 700, 00 грн., а від м/п Рені (кордон України) до м. Дніпро (Україна) - 17000, 00 грн. Загальна вартість послуг перевезення становить 41 700, 00 грн.
Згідно з договором - заявкою №10/12 на перевезення вантажу укладеним між позивачем та ТОВ «Рамекс Карго» вартість перевезення по маршруту Туреччина, Мерсін - Україна, Дніпро становить 83 700, 00 грн.
ТОВ «Рамекс Карго» виставлено ТОВ «Фруталія» рахунок №490 від 19.12.2024 на міжнародні транспортні послуги Туреччина - України у розмірі 83 700, 00 грн.
Довідкою про транспортні витрати підтверджується, що вартість перевезення від м.Мерсін (Туреччина) до п/п Порубне (кордон України) становить 58 590, 00 грн., а від п/п Порубне (кордон України) до м. Дніпро (Україна) - 25 110, 00 грн. Загальна вартість послуг перевезення становить 83 700, 00 грн.
У грудні 2024 року позивач здійснював ввезення на територію України товару - «мандарин свіжий», «лимон свіжий», «апельсин свіжий», митне оформлення якого здійснювалося через Дніпровську митницю.
16.12.2024 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA110130029075U2, в якій задекларував 2 товари, визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (складається з інвойсної вартості товару у сумі 17 070,50 дол. США (710252,2910 грн. та складових митної вартості: витрат на транспортування до кордону України у сумі 24700,00 грн.).
Також, 19.12.2024 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA110130029344U1, в якій задекларував 3 товари, визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (складається з інвойсної вартості товару у сумі 16966,25 дол. США (710 967,3110 грн. та складових митної вартості: витрат на транспортування до кордону України у сумі 58590,00 грн.).
06.01.2025 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію 25UA110130000133U9, в якій задекларував 2 товари, визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (складається з інвойсної вартості товару у сумі 15760,00 дол. США (663321,06 грн. та складових митної вартості: витрат на транспортування до кордону України у сумі 19250,00 грн.).
Для підтвердження заявлених митної вартості декларант надав митному органу передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме
За МД №24UA110130029075U2:
-сертифікат якості №04-12/2024 від 04.12.2024
-пакувальний лист №04-12/2024 від 04.12.2024
-рахунок-фактура (iнвойс) №IHR2024000001696 від 04.12.2024
-CMR № 4511 від 04.12.2024
-супровідний документ Т1 №24TR330100009594L5 від 04.12.2024
-фітосанітарний сертифікат №ЕС/TR A5916690 від 04.12.2024
-сертифікат походження товару C1230499 від 04.12.2024
-рахунок-фактура 14/12 від 13.12.2024
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 14/12 від 13.12.2024
-специфікація №19 від 04.12.2024
-додаткова угода до контракту №1 від 14.12.2023 та №2 від 27.09.2024
-контракт №1509-24 від 15.09.2023
-договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023
-договір перевезення №3/12
-митна декларація країни відправлення №24330100ЕХ00231838
За МД №24UA110130029344U1:
-сертифікат якості №09-12/2024 від 09.12.2024
-пакувальний лист №09-12/2024 від 09.12.2024
-рахунок-фактура (iнвойс) № IHR2024000001740 від 09.12.2024
-CMR №4511 від 10.12.2024
-супровідний документ Т1 №24TR3301000012872L6 від 10.12.2024
-фітосанітарний сертифікат №ЕС/TR A5918463 від 09.12.2024
-сертифікат походження товару №C1410316 від 09.12.2024
-рахунок-фактура №490 від 19.12.2024
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 19.12.2024
-специфікація №21 від 09.12.2024
-додаткова угода до контракту №1 від 14.12.2023 та №2 від 27.09.2024
-контракт №1509-24 від 15.09.2023
-договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023
-договір перевезення №10/12
-митна декларація країни відправлення №24330100ЕХ004953/
За МД №24UA110130000133U9:
-сертифікат якості №28-12/2024 від 28.12.2024
-пакувальний лист №28-12/2024 від 28.12.2024
-рахунок-фактура (iнвойс) №IHR2024000001872 від 28.12.2024
-CMR №4511 від 29.12.2024
-супровідний документ Т1 №24TR330100024751L0 від 29.12.2024
-фітосанітарний сертифікат №ЕС/TR A5942812 від 28.12.2024
-сертифікат походження товару №C1415525 від 28.12.2024
-рахунок-фактура №06/01/25 від 06.01.2025
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару №06/01 від 06.01.2025
-специфікація №20 від 28.12.2024
-додаткова угода до контракту №1 від 14.12.2023 та №2 від 27.09.2024
-контракт №1509-24 від 15.09.2023
-договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023
-договір перевезення №10/12
-митна декларація країни відправлення №24330100ЕХ00247922 від 28.12.2024.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини.
16.12.2024 Дніпровською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000407/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №24UA110130029075U2 скоригував із 0,93 доларів США за одиницю до 1,10 доларів США/од. - по товару №1, а також з 0,88 доларів США за одиницю до 1,40 доларів США/од. - по товару №2, що призвело до переплати позивачем податку на додану вартість на суму 59 230,48 грн.
Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000876.
19.12.2024 Дніпровською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000413/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №24UA110130029344U1 скоригував із 0,97 доларів США за одиницю до 1,10 доларів США/од. - по товару №1, а також з 0,92 доларів США за одиницю до 1,40 доларів США/од. - по товару №2, з 0,82 доларів США за одиницю до 1,1001 доларів США/од. - по товару №3, що призвело до переплати позивачем податку на додану вартість на суму 40089,70 грн.
Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000886.
06.01.2025 Дніпровською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000010/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №25UA110130000133U9 із 0,82 доларів США за одиницю до 1,4010 доларів США/од. - по товару №1, а також з 0,82 доларів США за одиницю до 1,10 доларів США/од. - по товару №2, що призвело до переплати позивачем податку на додану вартість на суму 69336,28 грн.
Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000013.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності :
- рахунок на оплату не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару
- відомості щодо якісних характеристик товару та опис товару відрізняється між собою в наданих до митного контролю документах
- відсутність перекладів вищезазначених документів,
- якісні характеристики не підтверджено документально. На переконання митного органу, сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару
- до митного оформлення не надано платіжні документи на оплату товару
- транзитний документ містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країни Турція, Болгарія, Румунія, проте, відповідні відмітки на CMR та інвойсі, окрім відміток Румунії, відсутні. Відтак, декларантом не підтверджено здійснення перевезення товару за заявленим маршрутом.
Митний орган, серед іншого, вказує на незрозумілість принципу розподілу вартості послуг перевезення до та після митного кордону України в наданій до оформлення довідці про транспортні витрати.
На підставі прийнятих рішень про коригування митної вартості товару Дніпровська митниця видала позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зазначив, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Оскільки митним органом не доведено необхідності витребовування додаткових документів у декларанта, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
В силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
Разом з тим, частиною п'ятою статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.
Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №25UA110130000169U7 від 06.01.2025, №24UA110130029402U2 від 19.12.2024, №24UA110130029131U5 від 16.12.2024, в яких задекларовано митну вартість товару ТОВ «Фруталія» відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.
Щодо умов оплати, митним органом залишено поза увагою, що пунктами 6.1, 6.2 контракту визначено, оплата за замовлений товар проводиться безготівковим розрахунком, валюта платежу погоджується у Специфікаціях на кожну поставку. Розрахунок покупцем за товару здійснюється на наступних умовах: 100 (сто) % вартості товару сплачується покупцем у якості попередньої оплати за товар, узгодженого сторонами у специфікації на постачання такої партії товару.
В подальшому сторонами внесено зміни до пункту 6.2 контракту в частині порядку здійснення оплати за товар: розрахунок за товар здійснюється на наступних умовах: 100 % вартості товару сплачується покупцем протягом 60 діб після отримання товару.
04.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №19 від 04.12.2024, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 17 070, 050 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
09.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №21, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 16 966, 25 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
28.12.2024 між продавцем та покупцем укладено специфікацію №20, якою погоджено загальну вартість партії товару, яка поставляється 15760, 050 доларів США, з умовами оплати - 100% протягом 60 днів після отримання товару. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) - Мерсін, Туреччина.
Щодо ненадання до митного оформлення платіжних документів на оплату товару, митним органом проігноровано умову, оплата за товар здійснювалася позивачем за умовами контракту протягом 60 днів після отримання товару. Отже, на момент митного оформлення оплата за товар ще не була здійснена, що пояснює відсутність платіжних документів.
Крім того, митним рганом не доведено, яким чином відсутність інформації про сортність та якість впливає на заявлену митну вартість продукції, яка імпортувалася.
Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 826/7085/16, у якій Верховний Суд вказав, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України відсутність платіжних документів про оплату товару, наявність даних про його часткову оплату не можуть вплинути на заявлену митну вартість товару, оскільки вони не стоять у залежності/не спростовують ту вартість товару, що визначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або документі, який його замінює, та додатків до нього: рахунку-фактурі (інвойс) або рахунку-проформі (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Названі документи формують зобов'язання у покупця на оплату товару у розмірі, встановленому у договорі, що свідчить про незмінність його вартості за умови відсутності платіжних документів.
Щодо питань митного органу до розподілу вартості послуг перевезення до та після митного кордону України.
Вартість послуг з міжнародного перевезення товарів (вантажів) розподіляється між частиною, що здійснюється в межах України, та частиною, що здійснюється за її межами, для цілей оподаткування ПДВ. Вартість перевезення територією України оподатковується за основною ставкою ПДВ (20%), а вартість перевезення за межами України - за ставкою 0%, якщо перевезення здійснюється єдиним міжнародним перевізним документом.
Стосовно доводів митного органу щодо непропорційності формування транспортних витрат , слід зазначити таке.
Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України).
Також, приписами статті 190 ГК України встановлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Також, відповідно до положень ст. 11 ЗУ Про ціни та ціноутворення вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносинах відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб'єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.
Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України, так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.
Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також ч. 10 статті 58 МК України унормовано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач надав необхідні документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.
Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Однак, спірні рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірними рішеннями, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 в адміністративній справі №160/6113/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 09 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко