Справа № 127/28561/25
Провадження № 1-кс/127/11293/25
Іменем України
10 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернявка, Оратівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 10.09.2025 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010001262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 09 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 1 ст. 307 КК України - тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , не одружений, без постійного джерела прибутку, відсутності стійких соціальних зв'язків, являється жителем району області, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років, раніше судимий за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, на шлях виправлення не став, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення та великою кількістю вилученої психотропної речовини та наркотичного засобу.
За таких обставин ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі речові докази по справі отримано; може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи; переховуватись від органів досудового розслідування, будучи під слідством, перебувавши в місцях позбавлення волі, може уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до восьми років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж визначити мінімальну заставу.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020010001262, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010001262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, діючи з корисливих мотивів, у невстановленому місці, в невстановлену дату та час, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який, впродовж певного часу, аж до моменту виявлення кримінального правопорушення, зберігав при собі з метою збуту.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу з метою збуту, 08 вересня 2025 року, близько 17 години 20 хвилин, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, знаходився неподалік будинку № 2, що по 2-у провулку Стеценка, в місті Вінниці, де був зупинений працівниками ВКП Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та на запитання про наявність при собі заборонених речей, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання наркотичного засобу, будуть викриті працівниками поліції, повідомив, що у нього наявні заборонені речовини, які він зберігає з метою подальшого збуту.
Надалі, 08.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в ході проведення його особистого обшуку, а саме в правій кишені його джинсових штанів, в які він був одягнутий, виявлено та вилучено 15 полімерних пакунків, обмотаних клейкою стрічкою типу «ізолента», чорного кольору, із речовинами рослинного походження, які останній зберігав при собі з метою збуту.
Відповідно до висновків експерта, надані на дослідження речовини рослинного походження, що знаходяться у трьох полімерних пакунках, є наркотичним засобом - канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою ( у перерахунку на висушену речовину) 2,791 г.
08 вересня 2025 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020010001262 від 08.09.2025; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.09.2025; протоколу огляду місця події від 08.09.2025; протоколу обшуку від 08.09.2025; протоколів допитів свідків; висновків експертиз; повідомлення про підозру від 09.09.2025, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, неодружений, раніше судимий.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити нове кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання та особу підозрюваного, (20005 року народження - 20 років), слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 17:20 год. 06 листопада 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 листопада 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання;
- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя