Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/9948/2025
м. Київ Справа № 372/816/23
11 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Тиханського О.Б. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1127 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0172, що розташована в Київській області, Феодосіївська сільська територіальна громада. 26.08.2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Ходосівської сільської ради. Згідно з викопіюванням з генерального плану місце розташування земельної ділянки, що передається ОСОБА_1 у власність, дана земельна ділянка станом на 26.08.2014 року не сформована та нікому раніше не відводилася.
У грудні 2022 року позивач звернулася до землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_12 з метою розробки проекту землеустрою та реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі. Проте, останній листом від 03.01.2023 повідомив ОСОБА_1 , що розробка проекту землеустрою не можлива, оскільки на місці розташування виділеної земельної ділянки, 06.06.2016 року зареєстровано земельну ділянкою площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, цільове призначення - для колективного садівництва, яка в подальшому декілька разів була поділена.
Так, 06.06.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки номер 3222487000:04:002:0092, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ракул О.В., зареєстровано в реєстрі за № 1969.
Позивач вважає, що державну реєстрацію проведено незаконно, без надання нотаріусу оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки такого взагалі не існує. Крім того, вказану земельну ділянку було неодноразово продано, поділено та об'єднано.
Так. станом на 03.01.2022 року в Державному земельному кадастрі зареєстровані наступні земельні ділянки, які були сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:02:0092, а саме:
-земельна ділянка площею 0,0816 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5442, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0815 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5443, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0826 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5444, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0814 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5445, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0607 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5446, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0686 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5447, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).
Позивач вважає, що оскільки земельна ділянка площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092 незаконно сформована як об'єкт цивільних прав на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 579119 виданого 17.10.2006 року, який не існує, а отже державна реєстрація вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі проведена всупереч вимогам законодавства України та відповідно є недійсною, тому ОСОБА_3 в установленому порядку право власності на вищезазначену земельну ділянку не набув та не мав права розпоряджатися нею, а відтак всі подальші дії щодо даного майна є незаконними.
Вказані обставини позбавляють позивача можливості завершити розпочату процедуру отримання у власність земельної ділянки, що порушує цивільні права позивача. Вважає, що її правомірні очікування щодо оформлення права власності на земельну ділянку у процесі приватизації підлягають судовому захисту.
З огляду на вище викладене просила суд застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу від 06.06.2016р. року Ракул О.В., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, та зареєстрований за реєстровим № 1969 укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом:
визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Ракул О.В. індексний номер 29915445 від 06.06.2016 13:01:49 про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222487000:04:002:0092 за ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) із одночасним закриття розділу в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно та їх обтяжень;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу від 04.03.2020р., посвідчений Саєнко О.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за номером 791 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу від 04.03.2020р. посвідчений Саєнко О.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за номером 794 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу від 26.12.2020 р., посвідчений Літвінчуком І.А., приватним нотаріусом Київського міського округу за номером 11350 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу від 11.03.2021 р., посвідчений Погребняком О.А., приватним нотаріусом Київського міського округу за номером №1261 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу від 08.12.2020р., посвідчений Саєнко О.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за номером №4743 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 29.01.2021 р. посвідчений Погребняком О.А., приватним нотаріусом Київського міського округу за номером №1263 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 29.01.2021 р. посвідчений Саєнко О.О., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу за номером №341 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ;
визнання недійсним Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.10.2021 р. посвідчений Саєнко Е.В. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за номером №4063 укладеного між Кондратовець ОСОБА_11 .
Відновити становище шляхом:
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 3222487000:04:002:5442 загальною площею 0,0816 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5442 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5443 загальною площею 0,0815 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5443 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5444 загальною площею 0,0826 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5444 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5445 загальною площею 0,0814 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5445 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5446 загальною площею 0,0607 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5446 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5447 загальною площею 0,0686 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5447 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5040 загальною площею 0,01644 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5040 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5041 загальною площею 0,1293 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5041 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5042 загальною площею 0,1627 га, скасувати кадастровий номер 3222487000:04:002:5042 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:5113 загальною площею 0,3271 га, скасувати кадастровий номер: 3222487000:04:002:5113 та скасувати записи у Поземельній книзі;
скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092 загальною площею 0,4564 га, скасувати кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092 та скасувати записи у Поземельній книзі.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач 27 березня 2025 року засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга надійшла, зареєстрована та передана судді 01 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає та розуміє, що надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не гарантувало їй набуття права власності на земельну ділянку, адже аналогічний дозвіл на розробку проекту землеустрою міг бути виданий також іншим особам, але вважає слід звернути увагу на те, що ОСОБА_3 не подавав до Ходосівської сільської ради заяви чи/або клопотання щодо отримання земельної ділянки у власність, ОСОБА_3 не отримував дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка не відводилася йому у процесі приватизації, а орган місцевого самоврядування не приймав жодного рішення про відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_3 .
Отже, на думку апелянта, ОСОБА_3 не було дотримано встановленого законодавством порядку набуття права власності на земельну ділянку, Ходосівська сільська рада не надавала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку.
Вважає, що факт звернення ОСОБА_1 до Ходосівської сільської ради з метою реалізації нею свого права на отримання земельної ділянки, отримання нею дозволу на розробку проекту землеустрою в даному випадку підтверджує виникнення у ОСОБА_1 обгрунтованого права на звернення до суду, адже земельна ділянка, на яку вона претендувала, не передавалась будь-якій іншій особі, а була незаконно набута у власність ОСОБА_3 .
Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 року у справі № 363/3206/20 зазначив, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процедури отримання права власності (права користування) на земельну ділянку.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процедури отримання права власності (права користування) на земельну ділянку.
Вказує на те, що не погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка, на яку позивач набула законні очікування, розташована на земельних ділянках, що належать відповідачам.
Зазначає, що ФОП ОСОБА_12 листом від 03.01.2023 року повідомив ОСОБА_1 про те, що розробка проекту землеустрою не можлива, оскільки на місцерозташуванні виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці вже 06.06.2016 року була зареєстрована інша земельна ділянка площею 0,4564 га, кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092, цільове призначення: для колективного садівництва. Тобто, сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_12 , провівши відповідні топографо-геодезичні роботи встановив, що в межах місця розташування виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці, вже сформована та зареєстрована інша земельна ділянка площею 0,4564 га кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092.
Щодо оформлення ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092 зазначає, що будь-яких доказів укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4251 від 04.04.2006 року щодо земельної ділянки кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092, в тому числі і тексту самого договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4251 від 04.04.2006 року, не існує та не надано відповідачами до суду першої інстанції, а у відповідних органах відомості щодо укладення та нотаріального посвідчення вказаного договору також відсутні, що ставить під сумнів його наявність та дійсність.
Вважає, що сама по собі реєстрація за ОСОБА_3 земельної ділянки в Державному земельному кадастрі 06.06.2016 року за відсутності оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4251 від 04.04.2006 року, не є способом виникнення права власності на земельну ділянку у ОСОБА_3 та не є способом формування земельної ділянки як об?єкта цивільних прав.
Щодо обраного позивачем способу захисту зазначає, що відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, дозволить ОСОБА_1 завершити розпочату нею законну процедуру отримання у власність земельної ділянки площею 0,12 га, та поверне у власність Феодосіївської сільської радиОбухівського району Київської області (правонаступника Ходосівської сільської ради) земельну ділянку площею, що залишиться - 0,3364 га, що в свою чергу дозволить іншим громадянам України, зокрема учасникам бойових дій, здійснити приватизацію земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації. Отже, правовідносини у даній справі також пов?язані з вибуттям земель із державної власності, та становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення чи правочину, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
12 травня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Еренценова Є.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що звертаючись до Ходосіївської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Позивач діяла не добросовісно, оскільки визначивши бажане місцерозташування, не врахувала, що в тій місцевості є наявні сформовані земельні ділянки, що перебувають у приватній власності інших фізичних осіб.
Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
З врахуванням викладеного, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).
Звертає увагу на те, що позивач у своїй позовній заяві посилається на відсутність правомочності ОСОБА_3 розпоряджатися земельною ділянкою, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, та продавати її, оскільки вважає що Договір купівлі-продажу від 04.04.2006 року та Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА №579119, видане 17.10.2006 року, ніколи не видавались ОСОБА_3 , а отже усі подальші договори купівлі-продажу є недійсними.
Вважає, що дані доводи позивача є необґрунтованими та не відповідають реальним обставинам справи.
Так, до 02.05.2009 року відповідно до ст. 125 ЗК України право власності виникало після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельної ділянки та його державної реєстрації. Державну реєстрацію правовстановлюючих документів проводили територіальні органи Держкомзему. Згідно з положеннями ст. 126 ЗК України, документ, який підтверджував право власності у період до 02.05.2009 був державний акт трьох видів: 1) державний акт на право приватної власності на землю; 2) державний акт на право власності на землю; 3) державний акт на право власності на земельну ділянку.
Зазначає, що ОСОБА_3 належала спірна земельна ділянка на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, серії ЯА №579119, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.04.2006 року №4251, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010732900387 17 жовтня 2006 року.Таким чином, право власності ОСОБА_3 було підтверджене належними правоустановчими документами.
З огляду на вище викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
22 травня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_9 адвоката Марисик О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позивач не підтвердив належними доказами, що земельна ділянка, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092.
Вказує на те, що наданий позивачем лист ФОП ОСОБА_12 не підтверджує факт накладення бажаної для позивача земельної ділянки і земельних ділянок відповідачів.
Зазначає, що отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач не набула ніяких прав щодо будь якої земельної ділянки, окрім права звернення до землевпорядної організації для замовлення вказаного проекту землеустрою.
З огляду на вище викладене просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_10 адвокат Бринь А.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача ОСОБА_8 адвокат Ломака Ю.М. також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат Еренцев Є.В. також заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явились, 03 вересня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Ю.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 11 вересня 2025 року, протокольною ухвалою, колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання.
Відповідач Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами електронного зв'язку. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду поштова кореспонденція була доставлена 17 липня 2025 року.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами поштового зв'язку, проте поштова кореспонденція повернулась до Київського апеляційного суду без вручення, причина- «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_4 відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб- сайті судової влади України.
Представник відповідача ОСОБА_9 адвокат Марисик О.О. в судове засідання не з'явилась, 11 вересня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява, в якій представник зазначав про неможливість прибути в судове засідання за станом здоров'я.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області в судове засідання не з'явився, 19 червня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру в м. Києві та Київській області.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26.08.2014 року рішенням Ходосівської сільської ради Києво-Святошинської області № 697/3, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1200 га у власність гр. України ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 (землі господарського призначення).
Пунктом 4 рішення Ходосівської сільської ради Києво-Святошинської області № 697/3 від 26.08.2014 року визначено, що розробка проекту землеустрою не дає права на використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на неї.
Позивач зазначає, що отримавши вказане рішення, розраховувала на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо оформлення відповідної земельної ділянки (державна реєстрації права власності на земельну ділянку. А тому, у грудні 2022 року, звернулася до землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_12 з метою розробки проекту землеустрою та реєстрації земельної ділянки в ДЗК.
Листом інженера-землевпорядника ОСОБА_12 вих. №03-01 від 03.01.2023 року, повідомлено, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, виділеної для особистого селянського господарства ОСОБА_1 , не можлива, оскільки на місцерозташуванні виділеній земельній ділянці 06.06.2016 року, була зареєстрована земельна ділянка площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, цільове призначення, для колективного садівництва, яка у подальшому була декілька разів поділена.
Також повідомлено, що станом 03.01.2022 року в Державному земельному кадастрі зареєстровані наступні земельні ділянки, які були сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 0,4564 га, кадастровий номер: 3222487000:04:002:0092, а саме:
-земельна ділянка площею 0,0816 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5442, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0815 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5443, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0826 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5444, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0814 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5445, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0607 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5446, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка);
-земельна ділянка площею 0,0686 га кадастровий номер 3222487000:04:002:5447, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).
З огляду на вищезазначене, розробка проекту землеустрою є неможливою.
Так, з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 579119 вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, розташованої Київська область, Києво-Святошинський район, Ходосівська сільська рада, цільове призначення - ведення садівництва, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.04.2006р. № 4251 є ОСОБА_3 .
Як вбачається з витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3206626202016 від 06.06.2016, земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, розташована Київська область, Києво-Святошинський район, Ходосівська сільська рада, цільове призначення - для колективного садівництва, категорія земель - сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення садівництва, форма власності - приватна, площа земельної ділянки - 0,4564 га, зареєстрована 17.10.2006 року, підстава здійснення державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 19.05.2016 року, документ що посвідчує право - свідоцтво про право власності на нерухоме майно Державний акт на право власності на земельну ділянку від 17.10.2006 ЯА № 579119.
06.06.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ракул О.В. (далі - договір купівлі продажу земельної ділянки від 06.06.2016 року).
Згідно п. 1.1 договору купівлі продажу земельної ділянки від 06.06.2016 року, продавець передав земельну ділянку площею 0,4564 га, за кадастровим номером 3222487000:04:002:0092, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Ходосівська сільська рада, у власність покупцю, а покупець прийняв у власність зазначену ділянку і сплатив за неї грошову суму, визначену цим договором - надалі земельна ділянка. Цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва. Земельні угіддя: сади.
Як вбачається, з п. 1.2 договору купівлі продажу земельної ділянки від 06.06.2016 року, земельна ділянка вказана у п.1.1 цього договору, належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер бланку ЯА № 579119, виданого 17.101.200, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.04.2006 року № 4251, Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів Київської області, і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010732900387.
В судовому засіданні встановлено, що змелені ділянки неодноразово відчужувалася на підставі договорів купівлі-продажу, проводився поділ та об'єднання вказаної земельної ділянки. В результаті таких дій, утворилися земельні ділянки, які є предметом даного судового провадження.
Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна:
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5040, цільове призначення для колективного садівництва, власник - ОСОБА_4 , дата державної реєстрації 16.08.2016 року, підстава для державної реєстрації - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ-3207032222016, виданий 08.08.2016, видавник Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5041, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 18.05.2020 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 791, виданий 04.03.2020 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5042, цільове призначення для колективного садівництва, власник - ОСОБА_4 , дата державної реєстрації 16.08.2016 року, підстава для державної реєстрації - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ-3207032222016, виданий 08.08.2016, видавник Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5442, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_9 , дата державної реєстрації 08.12.2020 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 4743, виданий 08.12.2020 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5113 ОСОБА_6 , дата державної реєстрації 04.03.2020 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 794, виданий 04.03.2020 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5443, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_8 , дата державної реєстрації 11.03.2021 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1263, виданий 26.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняк О.А.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5447, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_8 , дата державної реєстрації 11.03.2021 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1261, виданий 26.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняк О.А.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5446, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник ОСОБА_7 , дата державної реєстрації 26.12.2020 року, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 11350, виданий 26.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчук І.А.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5444, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_10 , дата державної реєстрації 29.01.2021, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 341, виданий 29.01.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської обшласті Саєнко О.О.;
- земельна ділянка кадастровий номер 3222487000:04:002:5445, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), власник - ОСОБА_11 , дата державної реєстрації 20.10.2021, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 4063, виданий 20.10.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_1 не набула у встановленому законом порядку право на спірну земельну ділянку, крім того, вона не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу.
Таким чином, у спірних правовідносинах права та інтереси ОСОБА_1 не порушен, оскільки в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, порушення права позивача у зв'язку набуттям права власності ОСОБА_3 земельної ділянки, тому позов ОСОБА_1 не може бути задоволений.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом приватизації за умови наявності підстав набуття права на землю, передбачених статтею 116 ЗК України.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Пунктом В частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Пунктом 2 частини 7 ст. 118 ЗК України, передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно ч. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16 зроблено висновок про те, що зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).
За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яким затверджує проєкт землеустрою щодо відведення ділянки.
Передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.
До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:
Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.
У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).
Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від цього висновку.
Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.
Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), не розкриття необхідної контрагенту інформації тощо.
При цьому обов'язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.
Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.
З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.
Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1127 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0172, що розташована в Київській області, Феодосіївська сільська територіальна громада, оскільки 26.08.2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Ходосівської сільської ради. Згідно з викопіюванням з генерального плану місце розташування земельної ділянки, що передається ОСОБА_1 у власність, дана земельна ділянка станом на 26.08.2014 року не сформована та нікому раніше не відводилася.
У грудні 2022 року позивач звернулася до землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_12 з метою розробки проекту землеустрою та реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі. Проте, останній листом від 03.01.2023 повідомив ОСОБА_1 , що розробка проекту землеустрою не можлива, оскільки на місці розташування виділеної земельної ділянки, 06.06.2016 року зареєстровано земельну ділянкою площею 0,4564 га, кадастровий номер 3222487000:04:002:0092, цільове призначення - для колективного садівництва, яка в подальшому декілька разів була поділена.
Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції,ОСОБА_1 звернулася до землевпорядної організації, для розробки проекту землеустрою через 8 років після отримання рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 697/3, відтак указана документація із землеустрою не була погоджена та затверджена в установленому законом порядку, а відповідний орган виконавчої влади не приймав рішення про передачу земельної ділянки позивачу.
Право на розробку проекту землеустрою не є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а тому і не дає підстави для застосування таких термінів як «правомірні очікування» та «законне сподівання», оскільки законодавством, що регулює земельні правовідносини, чітко передбачено правовий механізм і визначено процедуру отримання у власність або користування земельної ділянки, що встановлює не тільки права, а й покладає обов'язки на виконання відповідних дій особою, яка має намір та висловили бажання отримати у користування земельну ділянку, після отримання нею відповідного дозволу на розробку документації землеустрою.
ОСОБА_1 не набула у встановленому законом порядку право на спірну земельну ділянку, крім того, вона не є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу.
Таким чином, у спірних правовідносинах права та інтереси ОСОБА_1 не порушені.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_3 не було дотримано встановленого законодавством порядку набуття права власності на земельну ділянку, Ходосівська сільська рада не надавала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, колегія суддів відхиляє, оскільки ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано доказів того, що акт серії ЯА № 579119 був оскаржений в судовому порядку, тобто доказів того, що ОСОБА_3 не набув в законному порядку право власності на спірну земельну ділянку.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року ухваленоз дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 12 вересня 2025 року
Головуючий: Судді: