Справа № 372/3376/22 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3444/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
03 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 4202211234000000114 від 23.06.2022за апеляційною скаргою прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області на вирок Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року,
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новоорлівка Шахтарського району Донецької області, з середньою технічною освітою, одруженого, особи з інвалідністю 3-ї групи, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.;
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , в квітні 2022 року, точного часу судом не встановлено, перебуваючи в приміщенні клініки сімейної медицини, що розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, незаконно придбав бойові припаси, а саме дві промислово виготовлені, споряджені вибуховою речовиною корпуси ручних осколкових гранат РГД-5 з двома вибуховими пристроями промислово виготовленими уніфікованими запалами дистанційної дії, а також 305 бойових припасів - бойових проміжних патронів, та почав їх зберігати за адресою: АДРЕСА_1 , до 25 травня 2022 року, коли в період часу з 07 години 20 хвилин по 15 годину 01 хвилину, в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси, які обвинувачений ОСОБА_8 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що вирок суду незаконний у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що встановлені судом обставини про те, що обвинувачений мобілізований з 24.02.2022, за місцем служби характеризується позитивно, приймав участь у бойових діях, нагороджений грамотою, відзнакою Міністерства оборони України та медаллю є формальними та випливають лише зі вступу ОСОБА_8 до складу ЗСУ у зв'язку з примусовою мобілізацією на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, а відсутність в нього судимостей, наявність статусу особи з інвалідністю 3 групи та статусу учасника бойових дій не може бути враховано судом як обставини, що пом'якшують покарання, оскільки вони характеризують самого обвинуваченого, а тому вважає, що судом реально встановлено лише одну пом'якшуючу обставину, а саме щире каяття. Прокурор вважає, що суд не повному обсязі надав правову оцінку ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, характеру підвищеної суспільної небезпечності, обставинам вчинення кримінального правопорушення та поверхнево з'ясував наявність обставин, які стали підставою для застосування положень ст. 69 КК України, зокрема щодо наявності таких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. За таких обставин вважає, що вирок суду належним чином не вмотивований та постановлений без урахування конкретних обставин справи та даних про особу обвинуваченого, а тому просив оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 засудити за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України. Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту винесення нового вироку. В решті вирок суду залишити без змін.
В запереченнях на апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_7 просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення з підстав її необґрунтованості. Вказав, що з 24.02.2022 року ОСОБА_8 добровільно став на захист нашої держави, незважаючи на наявність 3 групи інвалідності, постійно виконував завдання на території Київської області та під час виконання одного з бойових завдань в смт. Гостомель Київській області ОСОБА_8 з товаришами випадково знайшов бойові припаси, залишені ворогом і, оскільки, на той час матеріального забезпечення, у тому числі бойових припасів не вистачало, останній вирішив забрати їх з собою, поклавши до машини, після чого, готуючись до передислокації на східну Україну, обвинувачений залишив свої речі в квартирі, не пам'ятаючи, що там, а тому зауважив, що умислу на придбання та незаконне зберігання бойових припасів той не мав, а взяв їх з крайньої необхідності, з метою забезпечення можливості виконання бойових завдань під час оборони Київської області, що ігнорується стороною обвинувачення. Також вказав, що судом належним чином враховано вимоги ст. 69 КК України та обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , а тому призначене йому судом першої інстанції покарання вважає справедливим та законним.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; захисника та обвинуваченого, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції в частині фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263 КК України стверджуються зібраними у справі та належно оціненими судом доказами та учасниками судового провадження не оспорюються. Підстав для виходу за межі апеляційних вимог в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про безпідставне застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до мотивувальної частини вироку, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом'якшуючих покарання обставин, якими суд визнав визнання обвинуваченим своєї вини, його щире каяття, те, що він раніше не судимий, мобілізований з 24.02.2022 року, приймав участь у бойових діях, за місцем проходження служби характеризується позитивно, є інвалідом 3-ї групи (трудове каліцтво), є учасником бойових дій та нагороджений грамотою командира в/ч НОМЕР_1 за мужність та відвагу, проявлені під час відсічі військової агресії та Відзнакою МО України медаллю «За поранення», відсутність обставин, що обтяжують покарання винного. Також судом враховано дані про особу обвинуваченого, який одружений, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, а також стан здоров'я обвинуваченого та зміст досудової доповіді органу пробації, згідно з якою виправлення особи можливе без обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.Наявність вказаних обставин у поєднанні із даними про особу обвинуваченого дали суду першої інстанції обґрунтовані підстави для застосування до призначеного за ч. 1 ст. 263 КК України покарання положень ст. 69 КК України шляхом призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора в частині необґрунтованого застосування ст. 69 КК України не ґрунтуються ні на матеріалах справи, ні на вимогах закону. Зокрема, доводи прокурора про те, що суд не належним чином врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характер підвищеної суспільної небезпечності та особу обвинуваченого, є необґрунтованими, оскільки вказані обставини були в повній мірі враховані судом при призначенні обвинуваченому покарання.
Крім того, колегія суддів погоджується із визнанням судом як обставин, які пом'якшують покарання, те, що обвинувачений раніше не судимий, мобілізований з 24.02.2022 року, приймав участь у бойових діях, за місцем проходження служби характеризується позитивно, є інвалідом 3-ї групи (трудове каліцтво), є учасником бойових дій та нагороджений грамотою командира в/ч НОМЕР_1 за мужність та відвагу, проявлені під час відсічі військової агресії та Відзнакою МО України медаллю «За поранення», адже за змістом ч. 2 ст. 66 КК України суд не позбавлений можливості при призначенні покарання визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, за умови, що такі обставини свідчать про знижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння та особи винного і тим самим надають суду право для пом'якшення покарання, а тому з огляду на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є колишнім військовослужбовцем, а також враховуючи надані стороною захисту пояснення про те, що бойові припаси у 2022 році ОСОБА_8 разом з товаришами випадково знайшовпід час виконання одного з бойових завдань в смт. Гостомель Київській області і оскільки на той час матеріального забезпечення, у тому числі бойових припасів, не вистачало, вирішив забрати їх з собою з метою забезпечення можливості виконання бойових завдань, забувши за них в подальшому, колегія суддів вважає, що наведені судом обставини можуть бути визнані як пом'якшуючі.
За наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, із урахуванням даних про його особу, відношення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідків, обставин вчинення кримінального правопорушення, висновки суду першої інстанції про застосування ст. 69 КК України є такими, які ґрунтуються на вимогах закону та на матеріалах кримінального провадження, що указує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому залишає його без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської областізалишити без задоволення.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4