Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 вересня 2025 року № 320/16511/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 03.03.2025 ВП 76564728.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.03.2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП76564728 з примусового виконавчого листа № 520/12704/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 04.11.2024, оскільки добровільне виконання судового рішення у справі №520/12704/24 неможливе через відсутність бюджетних асигнувань.
Водночас, виконання судового рішення №520/12704/24 є неможливим, оскільки зобов'язання щодо виконання цього судового рішення залежить від виконання іншими суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків. Відтак, у державного виконавця не було жодних підстав для винесення вказаної постанови.
Ухвалою Київського адміністративного суду 01.05.2025 року передано адміністративний позов №320/16511/25 за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 справу передано на розгляд судді Мороко А.С.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови та призначено справу до судового розгляду на 26 серпня 2025 року о 15:00 год.
Представником відповідача надано до суду відзив, в обґрунтування якого зазначено, що станом на 30.01.2025 рішення по справі №520/12704/24 не виконано, жодних пояснень з приводу невиконання судового рішення відповідачу не надано, з огляду на це державним виконавцем винесено постанову від 03.03.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП76564728 з примусового виконавчого листа № 520/12704/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 04.11.2024.
Крім того відповідачем зазначено про пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду, у зв'язку із чим просив суд залишити позов без розгляду.
26.08.2025 у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та відкладено судове засідання по справі №320/16511/25 на 10.09.2025 об 11:00.
Третій особі надіслано засобами поштового зв'язку позовну заяву, проте правом надання відзиву не скористалась про причини неподання не повідомила.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 по справі №520/12704/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області (майдан Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків,61000, код ЄДРПОУ 26281249), Державної судової адміністрації України (вул. Липська, б. 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, щодо не нарахування та не виплати судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.02.2024 по 31.05.2024.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області (майдан Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 26281249), нарахувати та виплатити судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівську винагороду у відповідності до вимог ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 з утриманням усіх передбачених чинним законодавством України податків та обов'язкових платежів в день виплат.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України (вул. Липська, б. 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області (майдан Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 26281249), бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судівської винагороди судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за період з 01.02.2024 по 31.05.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
15.11.2024 державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 520/12704/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 04.11.2024, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76564728.
03.02.2025 та 24.02.2025 від державного виконавця надійшли вимоги від 30.01.2025 та від 12.02.2025 № 76564728/6-20.1, у яких витребувано інформацію про стан виконання рішення суду та надання відповідних письмових пояснень про здійснення заходів, які вжиті ДСА України стосовно виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024.
На виконання вимог державного виконавця ДСА України надані письмові пояснення від 04.02.2025 №10-2487/25 та від 26.02.2025 № 10-4047/25 з роз'ясненнями, в яких зазначено, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у спосіб визначений у рішенні є об'єктивно неможливим, оскільки, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) суми коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівник апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".
В подальшому, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу від 03.03.2025 ВП №76564728 у зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений термін.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - Закон України №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі статтею 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і спрямовано на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VІІІ. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
В свою чергу, постанова про накладення штрафу повторно за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення повторно не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте, не зробив цього.
Як вже зазначалося вище, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 03.03.2025 ВП №76564725 про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що листом від 04.02.2025 №10-2487/25 та від 26.02.2025 № 10-4047/25 ДСА України повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання даного рішення є об'єктивно неможливим через відсутність бюджетних асигнувань та через визначений у рішенні спосіб виконання. А також у вказаних листах, зокрема зазначено, які дії спрямовані на добровільне виконання судового рішення вчинялися боржником, а саме направлення відповідних листів про збільшення бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою ДСА України, однак Міністерство фінансів України вказані запити не підтримало. Вказані листи додані до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 63 Закону України №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Верховного суду України: від 24.03.2015 по справі № 21-66а15, від 30.06.2015 по справі № 21-1044а15 та від 30.06.2015 по справі № 21-660а15.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в даному випадку Державна судова адміністрація України вчинила всі залежні від неї дії для виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №520/12704/24.
За наслідками розгляду позовної заяви, системного аналізу норм права та оцінки наданих по справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ДСА України та як наслідок про протиправність постанови від 03.03.2025 ВП №76564725 про накладення штрафу.
Щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом позивач дізнався про постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 03.03.2025 ВП 76564728 з листа Державної казначейської служби України від 17.03.2025 № 12-06-06/6048. Оскільки доказів надсилання позивачу матеріалів виконавчого провадження до суду не надано, суд при відкритті провадження у даній справі поновив позивачу строк звернення до суду.
Посилання відповідача на обізнаність позивача про відкриття виконавчого провадження та можливість за ідентифікатором доступу дізнатись про всі прийняті державним виконавцем рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження, в тому числі і про винесення постанови про накладення штрафу від 03.03.2025, суд відхиляє, оскільки дана обставина не нівелює обов'язку надсилання матеріалів виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, доказів чого державним виконавцем не надано.
Враховуючи викладене, заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Державної судової адміністрації України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 03.03.2025 ВП № 76564728.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2025 року.
Суддя Мороко А.С.