Справа № 640/21068/20
11 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВА-СВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-СВ» (позивач/ТОВ «Альтернатива-СВ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач-1/ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (відповідач-2/ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2020 №1571143/43431343;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати датою подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.04.2020 №40.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю зупинення реєстрації розрахунку коригування, оскаржуване рішення є необґрунтованими, тобто прийнятим без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). На думку позивача, контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак, адже відповідач-1 отримав усі необхідні документи та пояснення, проте надані пояснення не були прийняті до уваги та не проаналізовані.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020 відкрито провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/21634/22 надіслана до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справу прийнято до провадження судді, розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установивши, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши деякі органи Державної фіскальної служби, зокрема Головне управління ДФС у м. Києві приєднавши до Головного управління ДПС у м. Києві.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно абзацу 3 пункту 2 Постанови №893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
З 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
На підставі викладеного, за відсутності заяв від сторін у справі, ухвалою від 15.05.2025 суд залучив співвідповідачем у цій справі - територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
У відповідності до абзацу першого частини п'ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.05.2025) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві - 15.05.2025, Державної податкової служби України - 15.05.2025.
З відзиву на позов слідує, що відповідач заперечує проти позовних вимог, адже позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, наантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів до податкових накладних.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Позивач ТОВ «Альтернатива-СВ» є юридичною особою (ідентифікаційний код 43431343), перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Основним видом діяльності ТОВ «Альтернатива-СВ» є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (код КВЕД 45.46).
ТОВ «Альтернатива-СВ» (постачальник) та ТОВ "Мейкап Трейдінг" (покупець) укладено договір №23/03-1ПМ від 23.03.2020 (далі по тексту - Договір-1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно із заявками відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1 Договору-1).
Пунктом 1.2 Договору-1 передбачено, що поставка товару здійснюється в кількості, асортименті згідно заявок, умови необхідні для поставки товару, узгоджуються Сторонами у специфікаціях.
Поставка товару здійснюється транспортом в строки, узгоджені Сторонами у заявках на поставку конкретної партії товару. Поставка товару здійснюється за ціною та вартістю, узгодженими та зазначеними Сторонами у заявках на поставку конкретної партії товару (пункт 3.1 Договору-1). Строк оплати узгоджується Сторонами у заявках і видаткових накладних конкретної партії товару (п. 2.1 Договору-1).
На виконання умов Договору-1 24.04.2020 ТОВ «Альтернатива-СВ» оформило видаткову накладну №АЛ-0000039 на суму 252061,56 грн.
Перевезення товару відбувалося ТОВ «Центр Транс сервіс» відповідно до договору транспортного експедирування № 01/04/2020 від 01.04.2020 (а.с. 19-23) і товарно-транспортної накладної №АЛ-0000039 від 24.04.2025 (а.с. 104-113)
ТОВ "Мейкап Трейдінг" здійснило оплату товару на загальну суму 252061,56 грн відповідно до платіжних доручень від 19.05.2020 №4663 на суму 100000,00 грн, від 18.05.2020 № 4600 на суму 152061,56 грн (а.с. 114-115).
Реалізований товар (косметичні предмети), щодо поставки якого між позивачем та ТОВ "Мейкап Трейдінг" укладено Договір-1, був придбаний позивачем у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Ная Косметікс" (далі по тексту - ТОВ "Ная Косметікс"), факт чого підтверджується наступними документами.
Так, договором поставки №16/03-1 від 16.03.2020 (далі по тексту - Договір поставки-2) постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно із специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (пункти 1.1, 1.2 Договору поставки-2).
Видатковими накладними №РН-0000138 від 02.04.2020 (а.с. 40-48), №РН-0000155 від 23.04.2020 (а.с. 67-70), №РН-0000152 від 21.04.2020 (а.с. 76-83), а також товарно-транспортними накладними №АЛ-0000005 від 02.04.2020 (а.с. 49-66), №АЛ-000012 від 23.04.2020 (а.с. 71-75), №АЛ-0000011 від 21.04.2020 (а.с. 84-101) підтверджено отримання позивачем товарів косметичного призначення
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до позовної заяви долучено договір суборенди нежитлового приміщення від №01/01/2020 щодо оренди офісного приміщення в м. Києві по вул. Магнітогорській, 1, каб. 516 з актом прийому-передачі від 01.01.2020 (а.с. 24-30), а також штатний розклад ТОВ «Альтернатива-СВ» (а.с. 116)
З наведеного вище вбачається, що у позивача була фактична можливість поставити ТОВ ТОВ «Мейкап Трейдінг» товари косметичного призначення, що було обумовлено Договором-1.
Так, позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну №40 від 24.04.2020, реєстрацію якої зупинено 06.05.2020 через відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, відповідачем 1 зазначено, що обсяг постачання товару дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання.
Позивачем до контролюючого органу були подані письмові пояснення та копії зазначених вище документів (а.с. 117). Однак, відповідачем прийнято рішення від 19.05.2020 №1571143/43431343 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування №40 від 24.04.2020 у зв'язку з ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). У графі «Додаткова інформація» відомості не заповнені.
Рішенням ДПС України від 10.06.2020 № 23404/43431343 у задоволенні скарги позивача на оскаржуване у цій справі рішення ГУ ДПС в м. Києві відмовлено (а.с. 126).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд керувався чииними на момент виникнення спірних правовідносин вимогами закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), відповідно до пункту 2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).
Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Також, постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр, ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У свою чергу Критерії ризиковості здійснення операцій наведені у додатку 3 до Порядку №1165 є вичерпаним переліком.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом сформовано висновки про відповідність спірних податкових накладних вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як установлено судом з метою реєстрації податкових накладних позивач надіслав повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на підтвердження виконання зобов'язань по договору з контрагентом відповідачам надано первинні документи, що містять всі необхідні реквізити, та, відповідно, засвідчують факт поставки товару позивача на користь контрагентів, їх наявність на час виконання договірних зобов'язань.
Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.
Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.
Суд також зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.
Так, із квитанцій слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність спірної податкової накладної від 24.04.2020 № 40 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Як встановлено судом, реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з тієї підстави, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Зміст цієї квитанції зумовлює висновок про те, що податковим органом в порушення пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Проте, у спірних правовідносинах зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі критеріїв ризиковості, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, що вказує на неправомірність такого зупинення.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Суд звертає увагу, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН.
У відзиві на позов відповідчача відсутнє обґрунтування чому не були враховані подані позивачем первинні документи, яких саме документів не вистачало для реєстрації податкових накладних або які документи були складені з дефектами та не могли бути враховані контролюючим органом. Відсутність в оскаржуваних рішень підстав їх прийняття є підставою для висновку про їх необґрунтованість (наприклад, постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18).
Не зазначення контролюючим органом конкретних документів, які мають бути подані платником податків з метою підтвердження достатності підстав для реєстрації податкових накладних унеможливлює реалізацію платником податків права надати обґрунтовані пояснення та необхідні первинні документи.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості (наприклад, постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19). При цьому суд ураховує, що позивачем на підтвердження підстав реєстрації податкових накладних надано до контролюючого органу і до суду, договори, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
При цьому суд наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивач щодо спірної податкової накладної надавав контролюючому органу документи на підтвердження наявності попередньо придбаного товару для подальшої реалізації контрагенту, зокрема, договір поставки №16/03-1 від 16.03.2020 між позивачем та ТОВ "Ная Косметікс", видаткові накладні №РН-0000138 від 02.04.2020 (а.с. 40-48), №РН-0000155 від 23.04.2020 (а.с. 67-70), №РН-0000152 від 21.04.2020 (а.с. 76-83), а також товарно-транспортні накладні №АЛ-0000005 від 02.04.2020 (а.с. 49-66), №АЛ-000012 від 23.04.2020 (а.с. 71-75), №АЛ-0000011 від 21.04.2020 (а.с. 84-101), якими підтверджено отримання позивачем товарів косметичного призначення.
Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Під час розгляду справи Головне управління ДПС у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень, не надало суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття оскаржуваних рішень, не зазначено, яких первинних документів не достатньо або які документи складені з порушеннями та не можуть бути взяті до уваги.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що позивач надіслав відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію яких зупинено.
Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення податкової накладної від 24.04.2020 №40 контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржене рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної з підстав ненадання платником податку договори, зокрема ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду первинні документи на підтвердження господарських операцій, із здійснення яких було виписано відповідні податкову накладну, зокрема, договір №23/03-1ПМ від 23.03.2020 між ТОВ «Альтернатива-СВ» та ТОВ "Мейкап Трейдінг", видаткову накладну №АЛ-0000039 на суму 252061,56 грн, договір транспортного експедирування № 01/04/2020 від 01.04.2020 (а.с. 19-23) і товарно-транспортну накладну №АЛ-0000039 від 24.04.2025 (а.с. 104-113), платіжні доручення від 19.05.2020 №4663 на суму 100000,00 грн, від 18.05.2020 № 4600 на суму 152061,56 грн (а.с. 114-115).
При цьому, судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
А тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
У свою чергу, покликання на ненадання платником податку доказів підтвердження наявності залишків товару, необхідних для реалізації відповідно до спірної податкової накладної, як підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які були подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на наявність підстав для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Одночасно в межах спірних правовідносин суд звертає особливу увагу на те, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних у зв'язку з передачею товару позивачем.
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач не мав достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №40 від 24.04.2020.
Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату такими документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.
Отже, відповідність обсягу наданих послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. При цьому відповідачі в оскаржуваних рішеннях не навели доводів щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.
У зв'язку із вказаним, суд вважає, що оскаржене рішення №1571143/43431343 від 19.05.2020 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову реєстрації податкової накладної № 40 від 24.04.2020 прийняте не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.04.2020 №40, суд зазначає таке.
Аналізуючи положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної від 24.04.2020 №40 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.
З огляду на висновок суду щодо протиправності та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.04.2020 №40.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, а й повинно ефективно захищати порушені права позивача. Тому, суд вважає, що покладення на ДПС України обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, обсягу задоволених позовних вимог, а також з огляду на те, що відповідачами у цій справі є Головне управління ДПС у м. Києві та ДПС України судові витрати у вигляді судового збору, що сплачений відповідно до платіжного доручення №5 від 21.08.2020, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 1051,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-СВ» до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління ДПС в м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.05.2020 № 1571143/43431343 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.04.2020 №40.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.04.2020 №40 датою її подання.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-СВ» 1051,00 грн судових витрат.
Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-СВ» 1051,00 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВА-СВ" (місцезнаходження: вул. Якова Гніздовського, 1, 516, м. Київ, 02094 код ЄДРПОУ 43431343);
відповідач:
- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393).
- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 44116011).
- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 43141267).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.