12 вересня 2025 року Справа № 480/6643/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
21.08.2025 р. до Сумського окружного адміністративного суду через представника Єрьоміну В.А. звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 14 червня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 14 червня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 26.08.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом відмовлено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справіі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З тексту позовної заяви підписаної представником позивача - адвокатом Єрьоміною В.А., вбачається, що представник заявника не вказав номер телефону та електронну пошту позивача. Замість даних сторони провадження адвокатка зазначила власний номер телефону та електронної пошти.
Такі обставини щодо змісту адміністративного позову, вказують на порушення представником імперативних приписів ст. 160 КАС України та обмеження доступу позивача до суду.
Також відповідач вважає, що при поданні позову ОСОБА_1 недотримано строку на звернення до суду, відповідно подана позовна заява має бути повернена позивачу без розгляду.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 27.12.2024 у справі № 420/15311/23 та від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, відповідач вважає, що положення ст. 233 КЗпП України також необхідно застосовувати через призму положень ст. 122 КАС України, тобто як процесуальний строк на звернення до суду, а не як самостійний строк давності (позовної давності), який визначається нормами матеріального права.
За приписами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду й вирішення справи.
За таких обставин, строк звернення до суду, як процесуальний строк унормований приписами процесуального законодавства, застосовується у редакції процесуального закону чинній на момент звернення до суду з адміністративним позовом, а не у редакції, що діяла у спірний період військової служби.
Позивач звернувся з позовом у серпні 2025 року, а просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення за 2020-2022 роки.
За таких обставин тримісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, був пропущений позивачем, а позов заявлений поза його межами без клопотання про поновлення строку з поважних причин.
Дослідивши доводи клопотання представника відповідача щодо залишення без розгляду позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строку звернення до суду із даним позовом досліджувалось судом в ухвалі суду від 26.08.2025.
Так, в ухвалі суду встановлено, що правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 14 червня 2022 року та інших виплат, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи вищезазначене, суд в ухвалі від 26.08.2025 дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Разом з тим, заявляючи клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, відповідачем не надано доказів, на спростування висновків ухвали суду від 26.08.2025.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що строк звернення позивача не пропущено, а тому клопотання відповідача про залишення без розгляду даної позовної заяви задоволенню не підлягає.
Щодо зазначення відповідачем про те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у позовній заяві представник позивача не вказав номер телефону та електронну пошту позивача, а зазначив власний номер телефону та електронної пошти, суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов'язку фізичної особи мати у наявності мобільний номер телефону, електронну пошту та кабінет у електроному суді.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/6643/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук