про забезпечення позову
11 вересня 2025 року Справа № 480/6824/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку на підставі запис тимчасового посвідчення серія НОМЕР_1 , дата видачі 09 квітня 2015 року.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні серія НОМЕР_1 , дата видачі 09 квітня 2015 року.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08.09.2025р. у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено, оскільки представником позивача не подано доказів вручення ОСОБА_1 повістки, де вимогою є мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на військову службу.
Отже, представником позивача на момент розгляду заяви не підтверджено вказаних у ній обставин, а саме не надано доказів, які б свідчили, що існує виключна необхідність забороняти відповідачу вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки він не зазначає про порушення його прав шляхом незаконної мобілізації.
10.09.2025р. представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , вчиняти будь-які дії, щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в тому числі видавати йому направлення на проходження повторної військово-лікарської комісії, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
Заява мотивована тим, що 10.09.2025 року отримано відповідь на адвокатський запит, у якій вказано, що позивач є обмежено-придатним до військової служби, а тому він зобов'язаний пройти повторне ВЛК.
Крім того, листом від 09.09.2025 року № 5/569 підтверджено, що позивач за порушення правил військового обліку внесений в розшук.
Представниками відповідача направлене електронне звернення до Конотопського районного відділу поліції для розшуку та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративної справи.
Відповідачем вже вживаються силові, в тому числі незаконні, методи мобілізації та примусового доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для подальшого направлення на повторне ВЛК з подальшими мобілізаційними заходами, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву представника позивача без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Надаючи оцінку доводам заявника про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019р. у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у цьому випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Предметом спору є бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку на підставі запису тимчасового посвідчення серія НОМЕР_1 , дата видачі 09 квітня 2015 року, незважаючи на те, що він, на думку позивача, має бути виключений із військового обліку відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні серія НОМЕР_1 , дата видачі 09 квітня 2015 року, оскільки був визнаний непридатним до військової служби внаслідок наявності відповідних діагнозів та захворювань.
Так, спірні правовідносини між позивачем, як військовозобов'язаним, та відповідачем регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.3 ч.1 ст.21 якого визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 цього Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
До того ж, положеннями п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п.п.1 п.27 Порядку).
Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (п.72 Порядку).
Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п.77 Порядку).
Отже, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, то він набуде статусу військовослужбовця, що ускладнить зобов'язання відповідача виключити його з військового обліку, якщо рішення суду буде прийнято на користь позивача.
Також, якщо позивач набуде статусу військовослужбовця, то його правовідносини з військовою частиною будуть регулюватись Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу", яким передбачено перелік підстав вже для звільнення з військової служби.
Зокрема, згідно з пп. «б» п.2 ч.4 ст.26 цього Закону військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану: за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Відповідно до п.33 ч.6 ст. 37 № 2232-XII Закону виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит від 09.09.2025р. №5/69, для усунення розбіжностей між військово-обліковим документом та інформацією в АТТС «Оберіг» позивачу необхідно прибули до ІНФОРМАЦІЯ_4 для внесення відповідних змін до його військового квитка (п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 55Н “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа»: “Відомості, що зазначені у військово-обліковому) документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ. Розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Стосовно ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку (додаток 2 до постанови Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку) призовників, військовозобов'язаних та резервістів'', Закон України «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві га перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військових та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року , а саме він не пройшов до 05.06.2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, тому до Конотопського районного відділу поліції направлялось електронне звернення для розшуку та доставлення позивача для складання адміністративного протоколу за ст.210 КУпАП.
Отже, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також особової справи ОСОБА_1 із військового обліку виключений не був.
Крім того, згідно з роздруківкою із системи «Резерв+» щодо позивача є відмітка про його розшук ТЦК та СП за порушення військового обліку, причина розшуку - «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК, дата розшуку - « 09.09.2025р.».
Таким чином, у разі розшуку позивача, доставлення його до відповідача для внесення відповідних даних до його військового квитка та подальшого призову позивача на військову службу під час мобілізації, він набуде статусу військовослужбовця, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), в тому числі видавати йому направлення на проходження повторної військово-лікарської комісії, до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (його представнику) та відповідачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Осіпова