Справа № 420/29763/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 )
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 обчислити і виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 грошове забезпечення за період з 26.02.2022 по 31.12.2022, а також всі належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 обчислити і виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, а також всі належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Також в позові представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа військової частини від 25.07.2024. До суду останній звернувся 28.08.2024, тобто з дотримання тримісячного строку.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Приписами ст. 160 КАС України встановлено, що Позивачем в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачу відповідно до вимог статті 160 КАС України необхідно уточнити склад учасників справи, а саме: вірно зазначити сторін та інших учасників справи, їх вірний процесуальний статус та повні відомості про них.
Також приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справі № 380/29686/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі №990/156/23 виснувала про те, що норма ст. 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб'єкта приватного права. Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі є протиправні, на думку позивача, дії Відповідача, щодо обчислення і виплати грошового забезпечення за період з 26.02.2022 року по 19.05.2023 року без врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.
Представник позивача зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа військової частини від 25.07.2024. До суду останній звернувся 28.08.2024, тобто з дотримання тримісячного строку.
Також представник позивача зазначає, що Позивач проходив службу у в/ч НОМЕР_3 з 26.02.2022 по 03.09.2023 року, але до матеріалів справи копії відповідного наказу по особовому складу не надано.
З аналізу відомостей у долучених до позовної заяви додатків, суддею з'ясовано, що після звільнення зі служби у в/ч НОМЕР_3 , на думку Позивача та його представника (договір про надання правничої допомоги від 30.10.2024 року), з метою встановлення порушення права позивача на отримання грошового забезпечення в належному розмірі була направлена «Адвокатська заява», якій представник просила перерахувати та виплатити грошове забезпечення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.
Вказана заява відповідно до наданих доказів направлена на адресу в/ч НОМЕР_3 засобами поштового зв'язку 18.03.2025 року.
У відповідь на запит представника Позивача, який надійшов на адресу в/ч НОМЕР_3 05.04.2025 року, листом №916/1475 від 07.04.2025 року Військовою частиною відмовлено у проведенні відповідних перерахунків та зазначено, що грошове забезпечення Позивачу виплачувалось відповідно до вимог чинного законодавства.
В той же час, лист військової частини від 25.07.2024, до матеріалів справи не надавався.
Також до суду надана лише друга сторінка наказу командира в/ч НОМЕР_3 виданого на підставі наказу командира 7 опз ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 06.11.2024 №142-РС, рапорта та обхідного листа солдата ОСОБА_2 від 07.11.2024.
Відповідно до ч. 4 ст. 160 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на наявні докази та фактичні обставини, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини в період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року розповсюджується дія норми ст. 233 КЗпП, яка передбачає обмеження строку щодо звернення до суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що із даною позовною заявою позивач звернувся 30.08.2025 року (зареєстровано 01.09.2025 року), тобто після сплину трьох місячного строку з дня отримання листа відповідача, що свідчить про надмірне зволікання позивача із звернення до суду для захисту своїх порушених прав.
Враховуючи, що представником позивача не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, суддя визнає наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА