Справа № 420/20588/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 77985264 від 19.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Позов обґрунтований тим, що Постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/20894/24 від 04.03.2025 залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 420/20894/24 за позовом в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одеським окружним адміністративним судом 25.11.2024 по справі № 420/20894/24 винесено рішення, яким зобов'язано Головне управління нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.01.2023 року. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Доплату щомісячної страхової виплати за період з 01.01.2023 по 28.02.2025 в сумі 170830,60 грн внесено до реєстру судових рішень та обліковується в Головному управлінні згідно з Порядком, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) суми пенсій, які не виплачено за період з місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Кошти на фінансування видатків, передбачених Порядком № 1165, та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису. Відповідно до Порядку № 1165 доплату пенсії ОСОБА_1 в сумі 170830,60 грн. включено до переліку. Також звертаємо увагу, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, здійснюється Пенсійним фондом України. З огляду на викладене, проведення виплат відповідно до Порядку № 1165 не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а буде здійснюватись лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Для виконання судового рішення Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 18.03.2025 № 1500-0314-5/64243 з проханням надати дозвіл на виплату ОСОБА_1 донарахованої пенсії. Додатково позивач повідомляє, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2 квартал 2025 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Таким чином, Головним управлінням вживаються всі необхідні заходи щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі №420/20894/24. Виплата нарахованої доплати ОСОБА_1 здійснюється за рахунок виділення Головному управлінню відповідного фінансування та на умовах порядку та механізмів, визначених Порядком № 1165. З урахуванням вищевикладеного вважаємо, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №420/20894/24 Головним управлінням виконується в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, наданих Головному управлінню.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. А також, вказаною ухвалою зупинено провадження у справі до одержання витребуваних судом документів.
Ухвалою від 08 серпня 2025 року поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів в адміністративній справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.
Третя особа своїм правом на подання пояснення щодо позову не скористалась.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини: рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі № 420/20894/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № ЕОС 15001-51060711-2023-1 від 29.12.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.01.2023 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
02 квітня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 420/20894/24.
05 травня 2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі заяви та виконавчого листа № 420/20894/24 від 02.04.2025 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.01.2023 року.
15 травня 2025 року до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким повідомлено, що постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/20894/24 від 04.03.2025 залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 420/20894/24 за позовом в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одеським окружним адміністративним судом 25.11.2024 по справі № 420/20894/24 винесено рішення, яким зобов'язано Головне управління нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати втраченої заробітної плати з 01.01.2023 року. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Доплату щомісячної страхової виплати за період з 01.01.2023 по 28.02.2025 в сумі 170830,60 грн внесено до реєстру судових рішень. Страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». З урахуванням пункту 15 цього Порядку виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести після визначення Кабінетом Міністрів України відповідного окремого порядку. Разом з тим, Головним управлінням ОСОБА_1 здійснюється нарахування та виплата щомісячних страхових виплат з 01.03.2025.
19 червня 2025 року за виконавчим провадженням №77985264 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, оскільки рішення суду виконано в межах покладених судом зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ “Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ “Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду від 25.11.2024 року по справі №420/20894/24 повністю не виконало, ОСОБА_1 донараховані суми пенсії за минулий час не виплачені.
Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Тобто, приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами).
Однак, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення ГУ ПФУ в Одеській області усіх дій, спрямованих на виконання рішення суду від 25.11.2024 року по справі №420/20894/24, зокрема відсутні докази про доведення до компетентних органів, наділених правом на виділення коштів для виплати заборгованості пенсії ОСОБА_1 , станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Докази відсутності бюджетних асигнувань на виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії за рішенням суду не надані як виконавцю, так і суду, що свідчить про невиконання рішення без поважних причин.
Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до ПФУ з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу.
Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року по справі №420/20894/24, у тому числі відносно відсутності фінансування, ГУ ПФУ в Одеській області до відповідача не надавалось.
Разом із тим, на переконання суду, саме боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів. Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав, такі докази не надані і до матеріалів справи.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюта В.І. приймаючи оскаржувану постанову №77985264 від 19.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо відсутності підстав для накладення штрафу є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 90, 242-246, 255, 287 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К.Василяка
.