з питань залишення позову без розгляду
12 вересня 2025 рокусправа №380/16052/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 05.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 10.09.2025 (вх. №72755) подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України тримісячного строку.
В обґрунтування заяви зазначено, що спірним періодом щодо неповноти нарахування та виплати грошового забезпечення у цій справі є з 29.10.2021 по 20.05.2023, а до суду з позовом позивач звернувся 05.08.2025, тобто пропустивши строк, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України та частиною 2 статті 233 КЗпП України.
Суд, розглянувши заяву, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Суд звертає увагу, що, предметом позову є поведінка відповідача щодо неповноти нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.10.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з підстав її протиправності.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, положення статті 233 КЗпП України в редакції від 19.07.2022 дають право особі звернутися до суду для вирішення трудового спору в тримісячних строк з моменту отримання розрахунків або одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У відповідь на адвокатський запит листом від 22.05.2025 №71/1/479 відповідач відмовив у задоволенні заяви та надав усі архівні відомості про нараховане грошове забезпечення за період з 29.10.20221 по 20.05.2023, які направив рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: Гагарінське плато 5/3 оф. 26, м. Одеса.
Ураховуючи вказані обставини та беручи до уваги час отримання листа від 22.05.2025, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду 06.08.2025 відбулось в межах встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячного строку.
Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома