11 вересня 2025 рокусправа № 640/9070/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа №640/9070/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві із вимогами:
- визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 за №0017153320, постановлене уповноваженої особою - начальником відділу податкової знижки управління адміністрування податків з фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві І. Титарчук;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 за №0017153320, постановлене уповноваженої особою - начальником відділу податкової знижки управління адміністрування податків з фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві І. Титарчук у відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України як таке, що ґрунтується на нормах різних законів, які суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, а саме ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015;
- зобов'язати відповідача до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки у відповідності до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України документально підтверджену суму коштів, сплачених позивачем як платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості придбання ліків з лікування мами - ОСОБА_2 (члена сім'ї першого ступеня споріднення) у 2018 року, у розмірі 14 255,05 грн, на яку дозволяється зменшення загального річного оподаткованого доходу за 2018 рік у вигляді заробітної плати на суму 2567,88 грн;
- сплатити на рахунок позивача в АТ «Приват Банк» № НОМЕР_1 податкову знижку у розмірі 2567,88 грн з документально підтвердженої суми витрат 14 266,05 грн, на яку дозволяється зменшення загального річного оподаткованого доходу за 2018 рік у вигляді заробітної плати у розмірі 264 373,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 28.11.2019 подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи з проханням перерахувати належну суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами поданої декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік. Позивач вважає, що набув право на податкову знижку у відповідності до пп. 166.3 4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України у зв'язку з придбанням ліків для лікування матері. Втім відповідач протиправно, на переконання позивача, відмовив йому у наданні такої знижки, покликаючись на те, що пп.166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України не набрав чинності.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. За результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік встановлено, що у громадянина ОСОБА_1 відсутні законодавчі підстави для нарахування податкової знижки, оскільки станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2018 року не надається.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/9070/20 передано для розгляду судді Сидор Н.Т.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято свого провадження адміністративну справу №640/9070/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 10.06.2025 замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 44116011).
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач 25.11.2019 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 звітний рік, у якому визначив суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 2567,88 грн.
До податкової декларації додано, серед іншого, квитанції, що підтверджують оплату ліків та медичних засобів.
Головне управління ДПС у м. Києві 18.12.2019 склало акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи, яким встановив відсутність законодавчих підстав для нарахування податкової знижки, оскільки станом на 01 січня 2019 року Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члені сім'ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2018 року платникам не надається.
Позивач подав заперечення до акту камеральної перевірки, яким просив переглянути прийняте за актом №1231/26-15-33-20-21 від 18.12.2019, складеним головним державним ревізором-інспектором Броновицькою Н.А. ГУ ДПС у м. Києві, та задовольнити право на податкову знижку.
Рішенням від 13.01.2020 «Про розгляд заперечення на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 18.12.2019 №1231/16-15-33-20-21» відповідач залишив без змін висновки результатів акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 18.12.2019 №1231/26-15-33-20-21, а заперечення від 28.12.2019 №М/4247/ДЗН залишив без задоволення.
Головне управління ДПС у м. Києві 14.01.2020 винесло податкове повідомлення-рішення №0017153320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 2567,88 грн (порушення пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14, пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України).
Згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 18.03.2020 №/14/99-00-08-05-04-09 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.20210 №0017153320 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, передбачено пунктом 166.3 статті 166 ПК України.
Згідно з пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:
суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов'язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Позивач вважає, що має право на отримання податкової знижки, передбаченої пп. 166.3.4 п.166.3 ст. 166 ПК України, відтак у звітній декларації про майновий стан та доходи визначив суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 2567,88 грн.
До податкової декларації додано, серед іншого, квитанції, що підтверджують оплату ліків та медичних засобів.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що норма пп. 166.3.4 п.166.3 ст. 166 ПК України не набрала чинності, відтак податкова знижка, передбачена цими положеннями, платникам податків не надається.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Згідно з п. 1 розділуПК України підпункт 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПК України набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.
Закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім'ї першого ступеня споріднення за наслідками 2018 року платникам не надається.
Щодо посилань позивача про виключення вказаного абзацу пункту 1 розділуПК України Законом України від 24.12.2015 №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», то відповідно до чинної редакції Кодексу, вказаним Законом виключений абзац сьомий, який стосувався підпункту 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 ПК України. Натомість позивач помилково ототожнює абзац сьомий з нормою щодо дії підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПК України.
Наведене підтверджується приміткою у нормі п. 1 розділуПК України «Абзац пункту 1 розділу XIX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015}» та виключенням з тексту пункту 1 розділуПК України абзацу про набрання чинності пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, який існував згідно з первинної редакцією ПК України.
Натомість абзац п. 1 розділуПК України, який врегульовує порядок набрання чинності пп. 166.3.4 п.166.3 ст. 166 ПК України, жодних змін не зазнав та є чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, позивач дійшов помилкового висновку щодо наявності права на отримання податкової знижки для компенсації вартості платних послуг з лікування близьких родичів платника податку, оскільки наразі закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, з яким і пов'язується виникнення та існування вказаної податкової знижки, не прийнятий.
Таким чином, спірне податкове-повідомлення рішення прийняте контролюючим органом правомірно, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ґрунтуються на помилковому трактування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління ДПС м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 44116011).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна