10 вересня 2025 рокусправа № 380/14212/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), в якому просить: скасувати постанову від 01.07.2025 ВП№74500917 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 10200,00 грн.
Ухвалою від 18.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.
01.08.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 01.07.2025 ВП №74500917 на позивача накладений штраф у розмірі 10200,00 грн. Постанова винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 380/26497/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 26.02.2024, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року без обмеження максимальним розміром.
Стверджує, що Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі 380/26497/23 виконано. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Підсумок пенсії з надбавками станом на грудень 2019 року становить 17721,83 грн. (додаток 8). Розрахунок на доплату до пенсії з грудня 2019 по червень 2021 обчислено в розмірі 12624,77 грн, згідно покладених судом зобов'язань, а саме: здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром. Щодо виплати коштів у розмірі 12624,77 грн., які нараховані на виконання рішення суду від 17.01.2024 у справі №380/26497/23, зазначаємо, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стверджує: «… Щодо покликань державного виконавця в постанові про накладення штрафу від 01.07.2025 року ВП 74500917 на розмір пенсійної виплати з 01.04.2024, яку обраховано з урахуванням максимального розміру, зазначаємо наступне. Судовий захист надається з метою поновлення вже існуючих та порушених прав/ інтересів, а не тих, що ймовірно можуть виникнути та бути порушеними у майбутньому. Слід зазначити, що суд у справі № 380/26497/23 досліджував порушені вимоги позивача за певний період часу, а також дії Головного управління щодо обчислення пенсійної виплати, про що зазначав в мотивувальній частині судового рішення. Зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують судові рішення. … слід зауважити, що під час розгляду справи по суті, суд вирішував питання щодо наявності у позивача права на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром при перерахунку з 01.12.2019. При цьому, під час вирішення спору у межах адміністративної справи № 380/26497/23, суд не досліджував питання правомірності дій Головного управління, вчиненні на виконання Постанов КМУ 168, 185 та які не були предметом розгляду в адміністративній справі № 380/26497/23. Судовим рішенням у справі № 380/26497/23 жодного зобов'язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, включаючи суми індексацій, обчислених на виконання постанов Кабінету Міністрів. ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії з врахуванням вимог Постанов № 168, 185. Натомість, дії Головного управління, вчинені на виконання вимог зазначених постанов (в частині включення нарахованої індексації у пенсійну виплату) не були предметом дослідження в межах адміністративної справи № 380/26497/23. Окрім цього, мотивувальною та резолютивною частинами судового рішення у справі № 380/26497/23 жодного зобов'язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням індексації, запровадженої постановами Кабінету Міністрів України № 168, 185 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено. Визначальним є те, що судом зобов'язано здійснити перерахунок з грудня 2019 року, без обмеження пенсії максимальним розміром. Проте, державний виконавець покликається на перерахунок на дату, коли виконувалось судове рішення. Окрім того, ОСОБА_1 з приводу своїх порушених прав стосовно виплати пенсії з квітня 2024 року без обмеження пенсії максимальним розміром до суду не звертався. Судових рішень з цього приводу не існує. Окрім того, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/26497/23 виконано згідно покладених судом зобов'язань до відкриття виконавчого провадження…».
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи наступним. На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 74500917, з виконання виконавчого листа № 380/26497/23, виданого 26.02.2024 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром. Станом на 01.07.2025 у Відділі відсутні відомості щодо виконання боржником рішення суду, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону, 02.08.2024 державним виконавцем за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії накладено штраф у розмірі 5100 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. По факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов'язального характеру держаним виконавцем 01.07.2025 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн. Боржником документального підтвердження виконання рішення суду не надано. Державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов'язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, виконати рішення суду без участі боржника неможливо. Своїми діями (бездіяльністю) службові особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області умисно не виконують рішення суду. Вважаємо, що в їх діях вбачаються ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України. Відповідно до частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, у відділі відсутні відомості щодо виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Ураховуючи викладене, 17.06.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200 грн. Одночасно, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/26497/23, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром.
26.02.2024 Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист №380/26497/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2024 відкрито виконавче провадження №71919579 по примусовому виконанню виконавчого листа №380/26497/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 26.02.2024, зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській області виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, про що повідомити державного виконавця.
01.07.2024 на адресу Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , якою повідомляєтся, що рішення суду в справі № 380/26497/23 не виконується.
16.07.2024 в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано вимогу до Головного управління ПФУ у Львівській області, в якій зобов'язано повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/26497/23, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.
Листом від 25.07.2024 позивач повідомив відповідача, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/26497/23 виконано. На виконання вказаного рішення здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії з 01.04.2024 року визначено в сумі 23610 грн. 00 коп. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.12.2019 року по 30.06.2021 року становить 12624 грн. 77 коп. Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №74500917 від 02.08.2024 при примусовому виконанні виконавчого листа №380/26497/23 від 26.02.2024 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. 00 коп.
Головним управлінням 13.08.2024 подано позовну заяву про скасування постанови від 02.08.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 380/17661/24 відмовлено в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо скасування постанови державного виконавця від 02.08.2024 ВП № 74500917 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 380/17661/24 набрало законної сили на підставі Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №74500917 від 01.07.2025 при примусовому виконанні виконавчого листа №380/26497/23 від 26.02.2024 за повторне невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Не погодившись з такою постановою ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило її до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, постанова про накладення штрафу від 01.07.2025 ВП №74500917 винесена протиправно, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №380/26497/23 позивачем виконано, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. В той же час відповідач вважає, що позивач не надав доказів виконання рішення суду в повному обсязі. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання вказаного судового рішення та наявності підстав для накладення штрафу.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статті 1 Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП№74500917 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/26497/23 виданого 26.02.2024 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження пенсії максимальним розміром.
01.07.2024 стягувач подав заяву про те, що рішення суду боржником не виконується.
На вимогу державного виконавця від 25.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано копію перерахунку пенсії з 01.02.2024 за пенсійною справою стягувача ОСОБА_1 на виконання рішення суду.
Зі змісту вказаного перерахунку судом встновлено, що підсумок пенсії стягувача ОСОБА_1 з надбавками складає 25864,69 грн. Водночас, з урахуванням максимального розміру пенсії такий склав 23610,00 грн.
На підставі викладеного слідує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 по справі №380/26497/23 ГУ ПФУ у Львівській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за яким підсумок пенсії склав 25864,69 грн, однак позивачем застосовано обмеження максимальним розміром пенсії стягувача у розмірі 23610,00 грн.
Зазначені обставини також встановлені Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі № 380/17661/24, яке набрало законної сили на підставі Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зауважує, що позивач не надав суду інших доказів про перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії, без обмеження її максимальним розміром.
Отже, ні у строк, визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, ні після прийняття державним виконавцем постанови 02.08.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,0 грн, боржник не надав інформацію про повне виконання рішення суду, а також належні докази такого виконання.
З огляду на це, державний виконавець правомірно застосував до боржника штраф в сумі 10200,0 грн. за невиконання рішення без поважних причин.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що рішення суду позивачем виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром, а з 01.04.2024 виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється у розмірі 23610,00 грн. з урахуванням вищенаведеного судового рішення, оскільки у справі №380/26497/23 судом було зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром.
Як вбачається зі змісту рішення суду, у ньому не зазначалась будь-яка гранична дата, до якої перерахунок пенсії стягувача повинен був проводитись без обмеження її максимальним розміром. Тобто, зобов'язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії без часового обмеження в майбутньому.
Суд зазначає, що на дату прийняття спірної постанови про накладення штрафу боржник не надав виконавцеві належні докази виконання виконавчого документа у спосіб та у порядку, визначеному рішенням суду.
Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 10200,0 грн. від 01.07.2025 року ВП № 74500917.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правомірно, з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 01.07.2025 ВП № 74500917 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в розмірі 10200,0 грн. за невиконання рішення суду.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відтак, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 01.07.2025 про накладення штрафу ВП № 74500917 прийнята на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна