Іменем України
11 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1304/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо не проведення перерахунку та виплати винагороди за безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_1 за 2015 рік в розмірі 30695,27 грн, за 2016 рік в розмірі 67218,89, за 2017 рік в розмірі 99226,04 грн, за 2018 рік в розмірі 62947,37 грн, на загальну суму 260087,57 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області перерахувати та виплатити винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_1 за 2015 рік в розмірі 30695,27 грн, за 2016 рік в розмірі 67218,89, за 2017 рік в розмірі 99226,04 грн, за 2018 рік в розмірі 62947,37 грн, на загальну суму 260087,57 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивача звільнено зі служби цивільного захисту наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.05.2025 № 447 (по особовому складу цивільного захисту) та виключено з кадрів ДСНС України наказом відповідача від 28.05.2025 №342.
В період проходження служби позивач залучався та брав безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення з метою виконання службових задач у відповідні періоди 2015 - 2018 років, що підтверджується наказами відповідача та витягами з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції за вищевказані періоди, але цього в повному розмірі зроблено не було ні під час проходження служби, ні під час звільнення, що підтверджується грошовим атестатом від 28.05.2025.
Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та порушено право позивача на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод.
Ухвалою суду від 27.06.2025 позов було залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.07.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення вимог з огляду на таке.
Позивач розпочав службу в ГУ ДСНС України у Луганській області з 07.12.2018 відповідно до наказу ДСНС від 07.12.2018 № 530, а саме: ппозивача звільнено з посади начальника 2 державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ГУ ДСНС України у Луганській області та призначено заступником начальника Головного управління з цивільного захисту ГУ ДСНС України у Луганській області.
Період, за який позивач вимагає виплати винагороду за участь в АТО (2015-2018 роки), повністю передує його призначенню на посаду у відповідача, тобто, у вказаний період позивач не перебував у трудових (службових) відносинах з відповідачем.
Відповідач зазначає, що винагорода за участь в АТО виплачувалась особам, які брали безпосередню участь в операції, та здійснювалась за місцем їх основної служби (роботи) у відповідний період.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що у період з 2015 року по 30 квітня 2018 року проходив службу у складі 2 державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів (код ЄДРПОУ 08782634). Саме вказаний орган проходження служби мав здійснювати нарахування та виплату всіх видів грошового забезпечення, включно з винагородою за участь в АТО.
Відповідач наголошує на тому, що ДПРЗ-2 фінансувався не з загального фонду бюджету України, а утримувався за рахунок коштів спеціального фонду, які надходили на рахунок ДПРЗ-2 за оплату послуг з охорони об'єкту (ПрАТ «ЛІНИК») згідно з договорами.
Головне управління ДСНС України у Луганській області не є правонаступником зобов'язань щодо виплати грошового забезпечення інших державних органів чи установ, у яких позивач проходив службу до свого призначення на посаду у відповідача.
Відповідач не мав і не має ані правових, ані фінансових підстав для нарахування та виплати винагороди за період, коли позивач не перебував у штаті відповідача і не виконував свої службові обов'язки у відповідача.
Також відповідачем зазначено, що надані позивачем до суду копії наказів містять гриф «ДСК», а тому особа, яка мала доступ до таких документів під час виконання службових обов'язків, тобто, позивач, зобов'язана дотримуватись режиму секретності (обмеження доступу) навіть після звільнення. Передача копій таких документів до суду без офіційного запиту суду та/або дозволу власника інформації, тобто, Головного управління є порушенням встановленого режиму доступу до інформації, що свідчить про неналежність/недопустимість даних доказів.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначено, що надані ним докази безпосередньо стосуються предмету спору та коло осіб, які можуть ознайомлюватись із відповідними документами дотримано, такі докази є належними та допустимими.
Відповідно до Положення про 2 державний пожежно-рятувальний загін з охорони від пожеж ГУ ДСНС України у Луганській області (наявне в розпорядженні відповідача) джерелами фінансування підрозділу є асигнування з Державного бюджету України та кошти, отримані від плати за постійне обслуговування об'єктів на договірній основі. Виплата винагороди за безпосередню участь в антитеростичній операції особам рядового і начальницького складу здійснювалась за рахунок асигнувань з Державного бюджету України і що саме відповідач, як розпорядник бюджетних коштів другого рівня (у спірному періоді) здійснював відповідне фінансування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 07.12.2018 відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07.12.2018 № 530 звільнено з посади начальника 2 державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ГУ ДСНС України у Луганській області та призначено заступником начальника Головного управління з цивільного захисту ГУ ДСНС України у Луганській області.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 28.05.2025 № 447 (по особовому складу цивільного захисту) позивача звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з кадрів ДСНС України наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 28.05.2025 № 342.
З довідки про розмір та склад грошового забезпечення позивача встановлено, що у період з 01.01.2014 по 07.12.2018 позивачу нараховувалася та виплачувалася винагорода за участь в АТО, а саме за: липень, вересень та жовтень 2016 року, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2017 року, лютий, березень, квітень, травень 2018 року.
Зазначена довідка видана позивачу т.в.о. начальника ДПРЗ-2 ГУ ДСНС України у Луганській області.
Позивачем надані копії документів відповідно до яких зазначені копії містять засвідчені посадовою особою ГУ ДСНС в Луганській області відомості витягів з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) про включення та виключення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення та безпосереднє залучення до виконання завдань за призначенням в районах проведення АТО.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2 державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єктів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ДПРЗ-2) (код 08782634) є юридичною особою, організаційно-правова форма - державна організація (установа, заклад), дата державної реєстрації: 25.03.2003, дата запису: 01.12.2005, номер запису: 13811200000000715, статус: зареєстровано.
Відомості про прининення юридичноої особи, перебування у стані припинення чи ліквідації або реогранізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 №638-VI (далі - Закон № 638-VI) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Положеннями статті 4 Закону № 638-VI визначено, що суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, зокрема, є центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту
Положеннями статті 13 Закону України № 638-VI визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Наказом Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 02.02.2015 № 49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2015 за №135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок №49).
Пунктом 4 розділу І Порядку № 49 встановлено, що виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
Згідно з пунктом 6 розділу 1 Порядку № 49 виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 24.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 № 385 затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція № 385).
Згідно з пунктом 1 Інструкції № 385 ця Інструкція визначає механізм та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) ДСНС, її територіальних органів, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС, за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Пунктом 3 Інструкції № 385 визначено, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказів керівників (начальників) органів управління (підрозділів), керівникам (начальникам) органів управління (підрозділів) - на підставі наказів вищих начальників (керівників).
Керівникам (начальникам) органів управління (підрозділів) виплата винагороди здійснюється у межах видатків на грошове забезпечення, затверджених у кошторисах на відповідний рік.
Пуктом 5 Розділу ІІ Інструкції № 385 визначено, що підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях є:
1) у заходах у районі проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення):
витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО;
витяг з наказу (розпорядження, бойового розпорядження) штабу оперативно-тактичного угрупування щодо безпосередньої участі в заходах в районі проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення);
витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;
оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) з визначенням території (місця) їх виконання;
витяги з книг служб, графіків несення служби органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення);
інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосереднього виконання завдань за призначенням у заходах у районі проведення активної фази АТО на території відповідних областей;
2) у заходах у районах (місцях) проведення АТО:
витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО;
витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;
оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання;
витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО;
витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО;
інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623).
Пунктом 1 Інструкції № 623 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 3 Інструкції № 623 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пугктом 9 Інструкції № 623 грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.
Виплата грошового забезпечення не за місцем постійної служби здійснюється особам рядового і начальницького складу, яких:
направлено на строк більше трьох місяців у навчальні заклади цивільного захисту, на навчальні збори та на курси перепідготовки, удосконалення і підвищення кваліфікації кадрів;
за рішенням Голови ДСНС зараховано на фінансове забезпечення до інших органів управління (підрозділів).
Отже, положеннями чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства було чітко виизначено, що винагорода за участь в антитерористичній операції є складовою грошового забезпечення та виплачується на підставі наказів начальників (керівників) за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Зазначені положення свідчать про те, що вище керівництво, в разі наявності підстав для виплати позивачу винагороди за участь в антитерористичній операції, повинно було приймати накази про виплату такої винагороди. Тобто, вище керівництво визначає наявність/відсутність підстав для здійснення таких виплат.
Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції № 385 визначені необхідні документи для підтвердження безпосередньої участі в АТО конкретної особи.
Суд зазначає, що у конкретному випадку зазначеним пунктом передбачено як мінімум 5 (п'ять) документів, які можуть підтверджувати безпосередню участь особи в АТО. Крім того, таких документів може бути більше.
За спірних правовідносин позивачем надані докази лише про його включення/виключення зі складу сил та засобів АТО. Проте, жодних документів, які б підтверджували безпосереднє виконання позивачем завдань в районі проведення АТО зовсім не зазначено та не надано, що свідчить про відсутність формального підходу з боку суду до оцінки доказів наявності/відсутності підстав для визначення безпосередньої участі позивача у заходах в районі проведення АТО.
Також суд звертає увагу, що сам факт перебування в районі проведення АТО не є підставою для нарахування та виплати відповідної винагороди.
Абзацом 2 пункту 3 І Інструкції № 385 безпосередньо передбачено, що керівникам (начальникам) органів управління (підрозділів) виплата винагороди здійснюється у межах видатків на грошове забезпечення, затверджених у кошторисах на відповідний рік.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебував на посаді начальника 2 державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ГУ ДСНС України у Луганській області, що обумолює необхідність застосування до нього положень абзацу 2 пункту 3 І Інструкції № 385.
Аналіз зазначеного абзацу свідчить про те, що керівникам (начальникам) органів управління (підрозділів) відповідна винагорода повинна призначатися та виплачуватися в межах видатків на грошове забезпечення, затверджених у кошторисах на відповідний рік, що обумовлює право вищого начальника (керівника) визначати розмір винагороди нижчого керівника (начальника) з урахуванням меж видатків на грошове забезпечення у кошторисі на відповідний рік.
Зазначене свідчить, що наявність/відсутність грошових коштів, затверджених у кошторисах на відповідний рік, обумовлювала право вищого начальника (керівника) на власний розсуд визначати або не визначати розмір виплати за участь в АТО нижчому начальнику (керівнику).
Позивачем не зазначено та не надано доказів його звернення до вищого керівництва з питанням виплати йому винагороди за участь в АТО, з урахуванням кошторисів за 2015-2018 роки.
За спірних правовідносин, з урахуванням керівної посади позивача, нарахування/ненарахування винагороди за участь в АТО є дискрецією його вищого керівництва/відсутності коштів на відповідний рік.
Також позивачем не зазначено та не надано доказів його звернення до вищого керівництва з питанням виплати йому винагороди за участь в АТО по закінченні кожного року (2015-2018 роки), з урахуванням наявності/відсутності грошових коштів за результатами використання кошторису за кожен рік.
При цьому, позивачем зовсім не зазначено та не надано доказів оскарження дій вищого керівництва стосовно неприйняття рішень про призначення йому таких виплат.
Суд зазначає, що позивач перебував на посаді начальника 2 державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єктів ГУ ДСНС України у Луганській області, як наслідок, позивач повинен був виконувати вимоги, зокрема, Інструкцій № 623 та № 385, що вказує на обізнаність з процедурою нарахування та виплати спірної винагороди.
Фактична відсутність наказів вищого керівництва, відсутність фактів оскарження дій щодо неприйняття таких наказів та звернення до вищого керівництва для отримання таких виплат свідчить про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за участь в АТО.
Щодо посилань відповідача на неналежність/ недопустимість наданих позиввачем копій витягів з наказів, суд зазначає, що в рамках розгляду цієї справи у суду відсутні підстави для визнання зазначених доказів неналежними, оскільки надані копії містять відомості їх засвідчення посадовою особою відповідача (печатки, підписи).
При цьому, відповідачем не надано та не зазначено будь-яких доказів незаконого отримання позивачем цих документів. Доказів порушення позивачем процедури отримання вказаних копій витягів з наказів (матеріали службового розслідування, документи про притягення особи до юридичної відповідальності тощо) відповідачем суду також не надано.
З огляду на зазначене вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання перерахувати та виплатити винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей на загальну суму 260087,57 грн - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця