05 вересня 2025 року справа №320/16388/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.10.2024 №930100871348 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.08.2024;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.08.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з виявленими недоліками, позивачу надано 5 днів для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
21.04.2025 судом було отримано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із доданими матеріалами, ознайомившись з якими суд дійшов висновку, що позивачем було усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, відтак ухвалою від 07.08.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-ХІІ) і є особою яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), у зв'язку із чим звернувся до відповідача 1 з відповідною заявою про перехід на інший вид пенсії, проте отримав рішення відповідача 2 про відмову у вказаному переході.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
15.08.2025 до суду через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись, серед іншого, на те що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Визначення терміну «переведення» не може застосовуватись у значенні «первинного призначення» пенсії, відтак звернення позивача фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, про переведення в межах одного виду пенсії - за віком, а отже вимоги позивача є безпідставними.
Відповідач 2 не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач 1) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-ХІІ).
22.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Враховуючи принцип екстериторіальності, вказана заява була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області (відповідач 2).
За результатами розгляду вищевказаної заяви позивача Головним управлінням ПФУ в Сумській області було прийнято рішення від 02.10.2024 №930100871348 про відмову в переході на пенсію за віком згідно із Законом Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю правових підстав.
З огляду на зміст оскаржуваного рішення, відповідач 2 зазначив, що відповідно до статті 26 Закону №1058 пенсія за віком призначається після досягнення пенсійного віку (60,63,65 років) в залежності від набутого особою страхового стажу. При цьому законодавством для окремих категорій осіб передбачено призначення пенсії за віком до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058. Згідно матеріалів пенсійної справи, встановлено, що позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014 - 2016 роки, який враховувався під час призначення пенсії (з подальшою індексацією заробітку) відповідно до діючого законодавства. Нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 не передбачено проведення перепризначення пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого нею подається цей позов до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. З 01.01.2004 набув чинності Закон № 1058-ІV.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у звязку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Згідно з положеннями статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а.
За призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше. Таким чином, у Позивача наявне право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Поруч з цим, згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Вказане дає змогу дійти висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Відповідно до фактичних обставин справи Позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, відповідно до Закону № 1058-IV Позивач звернувся вперше.
Отже, пенсія позивачу відповідно до Закону № 1058-IV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021- 2023 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд у своїх постановах від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, постанова від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 та постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а(2- а/336/53/3017).
Фактично, два види пенсій, на які має право позивач, є різними за підставами та порядком їх призначення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 823/795/17 (№ К/9901/2159/17).
Що ж до способу захисту порушеного відповідачами права, який визначив сам позивач, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.08.2024 має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Сумській області (відповідач 2).
Відтак, суд не погоджується зі спрямуванням вимоги зобов'язального характеру до відповідача 1.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн. згідно з відповідною квитанцією.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 3 ст. 139 КАС України, і беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 968,96 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме - Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, яке протиправно відмовило у законній вимозі, викладеній у зверненні позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.10.2024 №930100871348 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43 ЄДРПОУ 21108013) здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.08.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43 ЄДРПОУ 21108013).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.