з питань залишення позовної заяви без розгляду
11 вересня 2025 року Справа № 280/4489/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, подане у справі
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 ,
військової частини НОМЕР_2 ,
військової частини НОМЕР_3 ,
Військової академії м.Одеси
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 3), Військової академії м.Одеси (далі - відповідач 4), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача 1 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 14.06.2021 по 14.01.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік;
3) зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 14.06.2021 по 14.01.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270 гривень (за період з 14.06.2021 по 31.12.2021), 2481 гривень (за період з 01.01.2022 по 31.12.2022), 2684 гривень (за період з 01.01.2023 по 14.01.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
4) зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (для 2021 року) та виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (для 2022 року), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
5) зобов'язати відповідача 1 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 14.06.2021 по 14.01.2023) та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
6) визнати протиправними дії відповідача 3 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 14.01.2023 по 06.02.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
7) зобов'язати відповідача 3 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 14.01.2023 по 06.02.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 14.01.2023 по 06.02.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
8) зобов'язати відповідача 3 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 14.01.2023 по 06.02.2023) в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
9) визнати протиправними дії відповідача 4 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 07.02.2023 по 12.03.2024, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
10) зобов'язати відповідача 4 здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 07.02.2023 по 12.03.2024 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 07.02.2023 по 12.03.2024) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
11) зобов'язати відповідача 4 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 07.02.2023 по 12.03.2024) в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
12) визнати протиправними дії відповідача 2 щодо обрахування позивачу грошового забезпечення за період з 13.03.2023 по 19.05.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
13) зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату відповідачу за період з 13.03.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (надбавки, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень (за період з 13.03.2023 по 19.05.2023) гривень на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
14) зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату позивачу суми грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
15) зобов'язати відповідача 2 виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 13.03.2023 по 19.05.2023) та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік в порядку, передбаченому ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Ухвалою від 10.06.2025 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у відповідачів докази по справі.
У відзивах на позовну заяву (вх.№11720 від 29909; вх.№31276 від 24.06.2025; вх.№34714 від 09.07.2025; вх.№35867 від 16.07.2025) представники військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , Військової академії (м.Одеса) зазначили, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Розглянувши клопотання представників відповідачів, суд не знайшов підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду вирішується судом під час відкриття провадження у справі (частина п'ята статті 171 КАС України) та зазначене питання вирішено судом в ухвалі суду від 10.06.2025, в якій суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
Так, ухвалою суду від 04.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій щодо позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 за період з 19.07.2022 по 14.01.2023, до військової частини НОМЕР_3 за період з 14.01.2023 по 06.02.2023, до військової частини НОМЕР_2 за період з 13.03.2023 по 19.05.2023, до Військової академії м.Одеси за період з 07.02.2023 по 12.03.2024.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України. Водночас, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 12.03.2024 - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України з 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При виключенні зі списків особового складу військових частин НОМЕР_1 (14.01.2023 за період проходження служби з 19.07.2022 по 14.01.2023), НОМЕР_2 (06.02.2023 за період проходження служби з 14.01.2023 по 06.02.2023 та 31.03.2024 за період проходження служби з 13.03.2023 по 31.03.2024) та Військової академії м.Одеси (31.03.2024 за період проходження служби з 13.03.2023 по 31.03.2024) позивачу мав бути виданий грошовий атестат з усіма нарахованими та виплаченими сумами при звільненні, проте у позовній заяві такі відомості не були зазначені, доказів не надано.
Суд зауважив, що перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Військової академії АДРЕСА_1 , військової частини НОМЕР_3 починається з моменту вручення грошового атестата під час виключення з особового складу вказаних військових організаційних одиниць, у зв'язку з чим позов у цій частині поданий з пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-IX.
Разом з тим, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у відповідній частині позовних вимог суд дійшов висновку про поважність причин пропуску вказаного строку з огляду на те, що весь час з моменту порушення прав, позивач перебував на військовій службі, яка за своїм характером позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися своїм часом, та можливості звернення за правовою допомогою для захисту порушених прав, що свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Крім того, суд врахував, що позивач не одержував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а саме щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який взятий до розрахунку грошового забезпечення у спірному періоді. З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд уважав за необхідне визнати наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Суд звертає увагу, що жодних доказів ознайомлення позивача з нарахованими та виплаченими сумами при звільненні (грошовий атестат) на підтвердження своїх доводів про пропуск позивачем строку звернення до суду та передчасність висновку суду про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку звернення до суду відповідачі не надали.
Таким чином, клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 12, 122, 166, 240, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотань представників військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , Військової академії м.Одеси про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва