Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 вересня 2025 року Справа№200/4984/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84122
про визнання протиправними дії, стягнення коштів,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2024 року по 31 березня 2025 року у сумі 41599,98 грн;
- стягнення заборгованості із виплати недоотриманої суми пенсії за період з 01 червня 2024 року по 31 березня 2025 року у розмірі 41599 (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 98 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі №200/6793/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також до пільгового стажу, на який поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 №6024 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024. а також зарахуванням до пільгового стажу, на який поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №200/6793/24 було виправлено описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/6793/24 від 06.11.2024 року, абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року визначено викласти в наступній редакції: «Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також до пільгового стажу, на який поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010 та з 01.12.2020 по 30.05.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 № 6024 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024. а також зарахуванням до пільгового стажу, на який поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010 та з 01.12.2020 по 30.05.2024.».
Листом від 31.03.2025 №8942-8619/І-03/8-2000/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі №200/6793/24 було виконано у повному обсязі 06.03.2025 та перенаправило за належністю звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через знаходження на обліку в цьому управлінні.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2025 №8218-6122/І-02/8-0500/25 було повідомлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі №200/6793/24 було виконано, виплату нового розміру пенсії розпочато з квітня 2025, по пенсійній справі наявна заборгованість за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 в сумі 41599,98 грн. Також було повідомлено, що доплата згідно рішення суду за період з 01.06.2024 по 31.03.2025, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Вважає бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2023 по справі № 200/4766/23, яке набрало законної сили 24.11.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.03.2023 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах раніше не врахованих періодів з 07.03.2022 по 23.11.2022 та з 24.11.2022 по 15.02.2023 проходження військової служби у складі діючої армії Збройних сил України (участь у бойових діях у воєнний час) до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, з 07.11.2001 по 31.12.2001 - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті, з 09.03.2005 по 17.03.2005 у ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська» гірничий робітник підземний 3-го розряду з повним робочим днем в шахті, з 12.09.2014 по 01.11.2014 за професією прохідник підземний дільниці з підготовчих робіт з повним підземним робочим днем в шахті, з 03.05.2020 по 03.06.2020 - один місяць в календарному році простій по виробничій необхідності на професії прохідник підземний на дільниці підготовчих робіт та до страхового стажу зарахувати період роботи в Колгоспі ім. Урицького з 23.06.1994 по 19.02.1997, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.07.2025 4 З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.05.2025 № 13103-10330/Б-02/8-0500/25 вбачається, що на виконання вказаного рішення суду нарахована та облікована доплата за період з 18.03.2023 по 31.01.2024 у сумі 218752,26 грн.
На підставі викладеного вказав про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Доплата, яка нарахована на виконання Рішення суду за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 в сумі 41599,98 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
У задоволенні позову просив відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 200/6793/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також до пільгового стажу, на який поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів роботи 16.09.2008 по 10.10.2010 та з 01.12.2020 по 30.05.2024, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області переглянути заяву від 30 травня 2024 року №6024 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також зарахуванням до пільгового стажу на який поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010 та з 01.12.2020 по 30.05.2024 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також до пільгового стажу, на який поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 року №6024 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також зарахуванням до пільгового стажу, на який поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 200/6793/24 виправлено описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6793/24 від 06.11.2024 року.
Абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року викладено в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також до пільгового стажу, на який поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010 та з 01.12.2020 по 30.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 року №6024 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, а також зарахуванням до пільгового стажу, на який поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоду роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010 та 01.12.2020 по 30.05.2024».
Відповідно до наданого позивачем рішення про перерахунок пенсії від 19.03.2025 № 057250001094 позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2025 № 8218-6122/І-02/8-0500/25 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 200/6793/24 повторно розглянуто заяву позивача від 30.05.2024 № 6024 про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зараховано до страхового стажу період роботи з 01.12.2020 по 30.05.2024, до пільгового стажу, на який поширюється дія статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI “Про підвищення престижності шахтарської праці», період роботи з 16.09.2008 по 10.10.2010, з 01.12.2020 по 30.05.2024.
Розмір призначеної пенсії з 01.06.2024 - 9761,89 грн, з 01.03.2025 - 10884,50 грн.
Виплату нового розміру пенсії розпочато з квітня 2025 року.
По пенсійній справі позивача наявна заборгованість за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 в сумі 41599,98 грн.
Виплати за рішеннями суду, як такі, що не передбачені бюджетом Пенсійного фонду та потребують додаткового фінансування, обліковуються в Головному управлінні та будуть фактично виплачені після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, заборгованість з нарахованої пенсії позивача за період з червня 2024 року по березень 2025 року становить 41599,98 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Суд зауважує, що право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-VI нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судом встановлено, що відповідач фактично визнає ту обставину, що пенсійні кошти за спірний період нараховані та обліковані в органі Пенсійного фонду, як заборгованість по виплаті пенсії.
При цьому, суд зауважує, що жодних змін до Закону № 1058-IV з приводу не виплати пенсіонерам заборгованості з пенсії Верховною Радою України не вносилось.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у рішенні від 03.05.2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18.
Верховний Суд України у своїх судових рішеннях неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10) і таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постановах від 15.02.2018 у справі № 820/6514/17, від 12.02.2019 у справі № 820/1410/18, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Також таке втручання повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, п. п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини у п. п. 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява № 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], № 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A № 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", № 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Таким чином, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений саме законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що належні (законні) правові підстави для не виплати позивачу пенсії відсутні.
Щодо посилань відповідача на відсутність відповідних бюджетних асигнувань, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, відповідно до рішень ЄСПЛ "Кечко проти України" (заява № 63134/00, п. п. 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, п. 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23). У п. 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (п. п. 48 та 40 цих рішень відповідно).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд зазначає, що тривала несплата особі належних їй пенсійних виплат є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з виплати пенсії, суд виходить з такого.
Питання про належний спосіб захисту наведено у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 465/273/16-а, в якій розмежовано способи захисту зобов'язання нарахувати та виплатити і стягнення коштів.
Так, Верховний Суд зазначив, що реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин.
Якщо спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови у призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов'язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено.
Якщо пенсію чи допомогу призначено, конкретний обсяг заборгованості державного органу-боржника перед позивачем встановлений і не є предметом спору (визнається сторонами), а заборгованість виникла внаслідок протиправної бездіяльності боржника, наприклад, затримки виплати вже нарахованих коштів, або якщо сума заборгованості встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, а суб'єкт владних повноважень не здійснює виплати, належним способом захисту порушених прав є стягнення коштів у встановленому розмірі на користь позивача.
Щодо тверджень відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
В першу чергу суд вказує, що наведені відповідачем фактичні обставини, на які він посилається, аргументуючи позицію щодо закриття провадження, а саме - дати рішень, номери справ, склад учасників, розмір заборгованості - не відповідають фактичним обставинам, встановленим у цій справі.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Предметом розгляду у справі № 200/6793/24 було право позивача на зарахування певних періодів роботи до його страхового чи пільгового стажу.
Належним відповідачем у вказаній справі було Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Жодних зобов'язань рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі №200/6793/24 на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судом не покладалось.
Таким чином, заявлені позивачем у цій справі вимоги жодним чином не є способом виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року.
Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження у справі - відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами частини другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 у розмірі 41599 грн 98 коп.
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 у розмірі 41599 грн 98 коп.
Суд зазначає, що вказаний спосіб захисту буде належним та достатнім для поновлення порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення коштів - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 у розмірі 41599 грн 98 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 у розмірі 41599 (сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 98 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська