Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 вересня 2025 року Справа №200/876/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду
28 лютого 2023 року з використанням підсистеми “Електронний суд» адвокатка Задорожня В.О., представниця позивача ОСОБА_1 , подала до суду адміністративний позов до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 08.01.2023, з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф., його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ). З 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року він виконував бойові завдання на кордоні з Республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тому набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Позивач вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 гривень, оскільки накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ “Про реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» та від 09 грудня 2022 року №628-АГ, не є актами у розумінні Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому на підставі вказаних наказів позивач не може бути позбавлений підвищеної додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 30 травня 2025 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення судів, Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 вказав, що судами:
1) не перевірено, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 з іншими доказами у справі;
2) не досліджено документи (накази/розпорядження), які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до військової частини з 10.10.2022 по 08.01.2023 (мається на увазі бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф);
3) не досліджено наказ командування військової частини НОМЕР_1 про направлення військовослужбовця ОСОБА_1 в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (в матеріалах справи такий наказ відсутній);
4) не досліджено які саме завдання, за якою посадою і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) з 10.10.2022 по 08.01.2023 (в матеріалах справи відсутні такі докази);
5) не досліджено записи журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (в матеріалах справи такі журнали відсутні),
6) не перевірено чи містять відповідні журнали згадки про військовослужбовця ОСОБА_1 та його безпосередню участь у бойових діях та заходах в період з 10.10.2022 по 08.01.2023.
7) не перевірено наявність складання рапорту (згідно п.4 Наказу №392-АГ) щодо позивача за час його перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) у період з 10.10.2022 по 08.01.2023 (в матеріалах справи такий відсутній).
Ухвалою суду від 13.06.2025 прийнято справу до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язано, зокрема Військову частину НОМЕР_1 надати суду: документи (накази/розпорядження), які стали передумовою для відрядження військовослужбовця ОСОБА_1 для виконання відповідних завдань до військової частини з 10.10.2022 по 08.01.2023 (в т.ч. бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф; наказ про направлення військовослужбовця в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону).
На виконання вимог ухвали Військовою частиною НОМЕР_1 надано відзив, в якому зазначено, що позивач у спірний період із жовтня 2022 року до січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов'язки на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ). Командир до якого був відряджений позивач, не надавав підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за формою встановленою наказом №392-АГ. Крім того, на звернення відповідача щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах під час його відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв'язку з тим, що відрядженні до НОМЕР_4 прикордонного загону військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 не приймали участі у бойових діях і заходах. (лист 105 прикордонного від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації»). Підстави для виплати додаткової винагороди відсутні.
Військова частина НОМЕР_2 у відзиві повідомила про не можливість надання наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» та бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 (гриф) у зв'язку із відсутністю. Повідомлено, що такі накази знаходяться у власності та володінні Адміністрації Державної прикордонної служби України та має гриф з обмеженим допуском.
Відповідно до частини першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою, абзацами першим, другим частини другої та частиною четвертою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частини третя, шоста статті 80 КАС України).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою-п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, отримання доказів на підтвердження або спростування обставин у справах, що розглядаються судом, є передумовою повноти та всебічності з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а надання учасниками справи, зокрема суб'єктами владних повноважень, таких доказів є їх обов'язком.
Враховуючи повідомлені суду обставини, суд вважає за необхідне витребувати у Адміністрації Державної прикордонної служби України наказ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» та бойовий наказ від 16.09.2022 №165 (гриф).
Суд наголошує, що відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
За таких обставин, суд роз'яснює, що невиконання вимог даної ухвали може мати наслідком застосування пункту 3 частини 1 статті 149 КАС України, а саме постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у випадку неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 77, 80, 94, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Витребувати у Адміністрації Державної прикордонної служби України наказ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» та бойовий наказ від 16.09.2022 №165 (гриф).
Належним чином оформлені документи не пізніше п'яти днів з дня отримання даної ухвали направити суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом представника.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Кошкош