04 серпня 2025 рокуСправа №160/15053/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звернення до Національної поліції про виключення відомостей з інформаційної-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стосовно скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення осіб, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно внесено у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку. Позивачу не надходило жодних повісток чи повідомлень про необхідність явки, свої персональні дані оновив вчасно, жодних протоколів, постанов щодо вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП не було складено, тому відсутні підстави для визнання його як особи, яка порушує правила військового обліку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі №160/15053/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
20.06.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає наступне.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Згідно даних автоматизованої інформаційно-телекомунікаційній системі «ОБЕРІГ» та даними облікової картки громадянин ОСОБА_1 з 2008 року не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження ВЛК та уточнення облікових даних. Також, позивачу була направлена повістка №3494512 про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 30.05.2025 о 14:00 год., однак позивач до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, тим самим порушивши чинне законодавство. В діях громадянина ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 УКпАП. Тому, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_3 до Кам'янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області був поданий в адміністративний розшук.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу на те, що відповідач наводить аргументи, які жодним чином не стосуються обставин порушення і самого предмета позову з наступних причин:
Повістка від 30.05.2025 не має жодного відношення до часу виникнення порушення. Як вбачається з витягу з «Оберіг» у графі «порушення ВО від» стоїть дата саме 11.04.2025р. і навіть повістка, яка начебто вручалася, позначена іншим номером №7342 (якої не було, бо все це вигадана історія, як і з начебто присутнім актом відмови, оскільки саме позивач вимагав вручення повістки);
Неявка до ТЦК з 2008 року не відповідає дійсності (у витягу, у графі «звірка даних» вказана дата 22.08.2024).
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
За поясненнями ОСОБА_1 - позивача 11 квітня 2025 року на Привокзальній площі м. Дніпро о 7 годині 52 хвилини він був зупинений працівниками ТЦК та СП разом з поліцією для перевірки військово-облікових документів. Патрульний поліції перевірив військово-облікові документи і відпустив позивача. Проте працівники ТЦК наполягали проїхати з ними до приміщення ТЦК, на що позивач відмовився це робити з власної волі. Працівниками ТЦК було вчинено тиск на поліцейського, з метою примушення його оформити протокол затримання. Оскільки з боку поліції до претензій не було протокол не складався. Позивач зазначає, що після цього на його адресу почали поступати погрози зі змістом, якщо він добровільно не поїде з ними - його представлять у «розшук» і випишуть штраф. На вимогу вручити йому повістку і не оголошувати в «розшук» було відмовлено, працівники ТЦК відповіли, що повісток в них немає. Вже ввечері цього ж дня позивач оновив додаток Резерв+, де побачив червоний рядок с написом: порушення правил військового обліку.
Позивач 18.04.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій просив надати, зокрема наступну інформацію. Які порушення правил військового обліку виявлено щодо нього? Ким та коли були виявлені порушення ним правил військового обліку? Ким та коли були внесені дані про порушення ним правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Листом №195/1/1757 від 23.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 23.04.2025 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , підлягає призову на військову службу та перебуває в переліку осіб, які порушили правила військового обліку. Групою оповіщення, до складу яких залучаються представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські, була видана паперова повістка від 11.04.2025 №7342 для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Положеннями частини 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, ст.ст. 259-262 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено подання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції України звернень про доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області 11.04.2025 було автоматично направлено звернення Е1882059 (неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначене у повістці, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Для вирішення питання щодо статусу «Порушник військового обліку», потрібно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
12.05.2025 позивачем подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати інформацію щодо порушення ним правил військового обліку.
Листом №4/4166 від 20.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що згідно інформації в АІТС «ОБЕРІГ» гр. ОСОБА_1 , 11.01.1991 є порушником військового обліку з 11.04.2025 по 10.04.2025 на підставі звернення №Е1882059 від 11.04.2025 за неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Протокол про адміністративне правопорушення на гр. ОСОБА_1 не складався, постанова по справі про адміністративне правопорушення не виносилась. Для з'ясування обставин неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці гр. ОСОБА_1 рекомендовано добровільно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності чи закриття адміністративної справи.
Не погодившись з діями відповідача, позивач за захистом свої порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (ч.2).
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5).
За правилами ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин 8 і 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, позивач не притягнутий до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол по КУпАП відносно позивача не складався, суд зазначає, що відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно.
Той факт, що відповідач посилається на те, що позивач не прибув до відповідача, чим порушив Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» не є відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки, як зазначалось, це не є фактом притягнення до відповідальності.
Оскільки за приписами частин 8 і 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить висновку про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до приписів п. 79 Порядку №1478 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
- надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 29);
- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що підстав для звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку у відповідача не було, оскільки позивач не скоїв адміністративного правопорушенні в розумінні КУпАП.
Відповідно до приписів ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього вияву.
Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.
Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КпАП.
Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує також на неприпустимість аналогії закону, що сприяє зміцненню законності, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Вина полягає в психічному ставленні особи до діяння та його шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.
Адміністративні правопорушення (проступки) розрізняють за специфічними ознаками, властивими їх об'єктивній і суб'єктивній сторонам.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.
Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов'язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку (наприклад, окремі діяння визнають адміністративними правопорушеннями лише в разі вчинення їх у громадському місці, часто в диспозиціях вказують на спосіб вчинення проступку грубе, злісне порушення, прихована передача тощо). В інших випадках їх можуть визнавати обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язаний з його вчиненням психічний, стан особи. До ознак, властивих суб'єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Вина основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків вольову ознаку.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.06.2020 року по справі №686/14075/16-а, від 06.06.2024 у справі №813/2601/18.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутні вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Позивачем надано копії витягів з Резерву +, з яких вбачається, що позивачем уточнювались дані щодо військово-облікового документу.
Суд, переглянувши наданий позивачем відеозапис подій , які відбулися 11.04.2025 встановив, що при зупиненні ОСОБА_1 працівниками ТЦК та СП повістка не вручалася.
Належних доказів вручення або направлення поштою позивачу повістки від 11.04.2025 відповідачем не надано.
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копію повістки №3494512, яка відповідно до трекінгу № 0610254066691 за даними сайту Укрпошти була направлена позивачу лише 22.05.2025, тобто після звернення з позовною заявою і отримана позивачем 28.05.2025.
Зважаючи на те, що в повістці №3494512 було визначено з'явитися ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 30.05.2025, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити дії слід задовольнити станом до 30.05.2025.
Після 30.05.2025 мають місце нові правовідносини між сторонами вже за повісткою №3494512. Питання щодо дотримання позивачем Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» після 30.05.2025 не є предметом спору в цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на сукупність встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем відповідно квитанції про сплату №7439-7367-3707-4879 від 22.05.2025 сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Разом з тим позовна заява подана позивачем через систему «Електронний суд».
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач повинен був сплати судовий збір у сумі 968,96 грн.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн.
Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку станом до 30.05.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати звернення до Національної поліції про виключення відомостей з інформаційної-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стосовно скоєння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, а саме про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення осіб, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, станом до 30.05.2025.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона