11 вересня 2025 рокуСправа №160/10076/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно листа №2955-176/Ж-01/6-0400/25 від 17.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 20.08.1994;
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2024 щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність відмови у виплаті грошової допомоги з підстав відсутності інформації про перейменування (реорганізацію) Будинку піонерів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1989, у період з 01.09.1992 ОСОБА_1 працювала в Царичанському Будинку піонерів на посаді керівника гуртка. Згідно наданої довідки від 12.03.2024 за № 03, з 20.08.1994 позивача звільнено з посади керівника гуртка Царичанського Будинку школярів, який пізніше перейменовано у КЗ «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» (наказ за №117 від 20.08.2004 по відділу освіти Царичанської РДА). Оскільки інформація про перейменування (реорганізацію) Царичанського Будинку піонерів у Царичанський Будинок школярів відсутня, даний період роботи не врахований до спеціального стажу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач з 16.01.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003.
Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що вона 26.12.2024 звернулась до Дніпропетровської обласної військової адміністрації зі зверненням з питання пенсійного забезпечення.
Вказане звернення за належністю переадресовано на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Відповідач листом від 17.01.2025 повідомив позивача, що згідно пункту 7.1 розділу XV Закону № 1058 особам, які на день досягне но пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь - яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Розділом І “Освіта"' зазначеного Переліку передбачено, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, зараховуються, зокрема, періоди роботи на посадах керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи в позашкільних навчальних закладах.
Відповідно до Закону України “Про позашкільну освіту» заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства.
Заклади позашкільної освіти можуть функціонувати, зокрема у формі будинків.
Переліком типів позашкільних навчальних закладів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 за №433, передбачені, зокрема, центри, палаци, будинки, клуби художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо - естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.
На підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1989, у період з 01.09.1992 позивач працювала в Царичанському Будинку піонерів на посаді керівника гуртка.
Згідно довідки від 12.03.2024 за №03, з 20.08.1994 звільнено з посади керівника гуртка Царичанського Будинку школярів, який пізніше перейменовано у КЗ “Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» (наказ за №117 від 20.08.2004 по відділу освіти Царичанської РДА).
Інформація про перейменування (реорганізацію) Царичанського Будинку піонерів у Царичанський Будинок школярів серед наданих документів відсутня.
Даний період роботи не врахований до спеціального стажу.
Оскільки стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу роки складає менше 30 років, позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги.
Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив "Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати" (далі - Порядок № 1191).
В силу п. 2 Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
За змістом п. 5 Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 передбачено, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, зараховуються, зокрема, періоди роботи на посадах керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи в позашкільних навчальних закладах.
Як зазначалось вище, підставою для відмови позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, та призначення одноразової грошової допомоги стало те, що позивачем не надано інформацію про перейменування (реорганізацію) Царичанського Будинку піонерів у Царичанський будинок школярів.
Проте, з такими висновками відповідача суд не погоджується, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи Історичної довідки від 12.03.2024 №04 Комунального закладу «Царичанський будинок дитячої та юнацької творчості» Царичанської селищної ради, установа «Будинок піонерів» Царичанського районного відділу народної освіти у 1992 році перейменована у «Будинок школярів» відділу освіти.
Будинок школярів, що був структурним підрозділом відділу освіти Царичанської РДА перейменовано у Будинок дитячої та юнацької творчості комунальний заклад «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» Царичанської районної ради 20.08.2004, згідно наказу по райво №117 від 20.08.2008.
Заклад «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» перейменовано в комунальний заклад «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» Царичанської районної ради 21.05.2015, згідно з наказом по райво №23а-к-тр від 21.05.2015.
Комунальний заклад «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» Царичанської районної ради перейменовано в комунальний заклад «Царичанський Будинок дитячої та юнацької творчості» Царичанської селищної ради 22.08.2017, згідно наказу по відділу освіти №23 від 22.08.2017.
Таким чином, висновки відповідача, які стали підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу до спеціального, спростовуються наявними у матеріалами справи доказами.
Враховуючи викладене, пенсійний орган протиправно не зарахував до спеціального стажу позивача спірний період роботи та передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного спеціального стажу у позивача, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18.06.2007 р. №4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. №8-рп/99, від 20.03.2002 р. №5-рп/2002, від 17.03.2004 р. №7-рп/2004).
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 26.12.2024 щодо призначення одноразової грошової допомоги, суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, судом встановлено та позивачем не заперечується, що 26.12.2024 позивач звернулась до Дніпропетровської обласної військової адміністрації зі зверненням з питань пенсійного забезпечення, яке за належністю було переадресовано на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Таким чином, судом не встановлено, що 26.12.2024 позивач зверталась до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, а тому підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву у суду відсутні.
Доказів протилежного позивачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу періоду роботи з 01.09.1992 по 20.08.1994, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, для визначення права на виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 20.08.1994 для визначення права на виплату грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська