Справа №571/1443/24
Провадження № 2/571/19/2025
11 вересня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., відповідачки ОСОБА_1 , представника ССД Рокитнівської селищної ради - Ногачевської Н.С., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог га предмет спору: орган опіки та піклування Шепетівської міської ради, орган опіки та піклування Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, орган опіки та піклування Рокитнівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Шлюб між батьками дитини розірвано. Крім того, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі частини всіх видів заробітку, за відповідачкою рахується заборгованість зі плати алімнетів. З липня 2021 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 визначено з батьком за адресою АДРЕСА_1 . На час звернення з позовом батько дитини вважається безвісно зниклим при виконанні військового обов'язку з 22.05.2024. Позивач є матір'ю ОСОБА_5 та бабою неповнолітньої ОСОБА_4 .
Позивач стверджує, що мати дитини злісно ухиляється від виконання материнських обов'язків, дитина весь час протягом 7 років фактично проживає з батьком та бабою і дідом. Мати дитини матеріальної допомоги не надає, стосунків з дитиною не підтримує, не спілкується, не виявляє турботи, доля дитини її не цікавить. Посилаючись на довідку Ганнопільської сільської ради, характеристику Довжківського ліцею, зазначає, що дитина з дня народження постійно проживає разом із бабою, остання опікується дитиною. Вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав буде відповідати інтересам дітей, оскільки вона в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни свого ставлення до дітей та поновлення батьківських прав. Просить задоволити позов та позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини.
24.07.2024 відкрито провадження у справі. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ССД Рокитнівської селищної ради. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23.08.2024 від представника Шепетівської міської ради надійшло клопотання про заміну органу опіки та піклування Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області на орган опіки та піклування Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Оскільки, не передбачено процедури заміни третьої особи на належну, представник позивача ОСОБА_7 просив залучити до участі у справі ССД Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
25.09.2024 надійшло клопотання від представника заінтересованої особи ССД Рокитнівського району Рівненської області Боровець Ж.М. про зобов'язання ССД Шепетівської міської ради надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01.10.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Ганнопільської сільської ради - ССД Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
Ухвалою суду від 30.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті, представників органів опіки та піклування зобов'язано надати висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.
Представник органу ССД Шепетівської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Занов'як І.С. звернувся із заявою від 30.10.2024 про розгляд справи без його участі.
Від представників Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ССД Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника. Разом з тим, подали висновок щодо доцільності /недоцільності позбавлення батьківських прав та акт обстеження житлово-побутових умов від 29.10.2024 ( 31.10.2024).
Судове засідання від 12.05.2025 відкладено за клопотанням представника позивача та неявкою позивача. Судове засідання від 17.07.2025 відкладено, в тому числі, за неявки позивачки та її представника. У судове засідання 11.09.2025 позивачка не з'явилась, від її представника надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Суд, заслухавши думку учасників, що з'явилися та які заперечували щодо відкладення судового розгляду, керуючись положеннями ст. 223 ЦПК України, провів розгляд справи у відсутність сторони позивача та його представника.
У судовому засіданні 04.12.2024 позивач підтримала позов. Пояснила, що останні три роки колишня невістка не приїжджала до дитини. Дитина проживала з сином. Добре навчається, позитивно характеризується, відвідує гуртки. А її мати - мало приймає участі у її житті, не виховує, не прийшла до школи та не запитала, як дитина навчається. Відповідачка має заборгованість з аліментів близько 130000 грн. Просить позбавити відповідачку батьківських прав на дитину.
На запитання суду позивачка підтвердила наступне. Її син та відповідачка були одружені, у 2014 році народили спільну дитину ОСОБА_8 . Після одруження проживали у Рокитнівському районі у відповідачки, потім приїхали жити до неї, через деякий час знову поїхали до відповідачки. Дитина їздила туди-сюди. Сварилися між собою, не зійшлися характерами. Син прожив з відповідачкою 2-2,5 роки. Дитину їй не віддав, з якої причини - позивачці не відомо, припускає, що можливо через те, що хотів, щоб вона жила з ним. Сам син після розлучення проживав з позивачкою за адресою АДРЕСА_2 . В подальшому, вдруге одружився, придбав будинок, зареєстрував там дитину та проживав разом з дитиною та дружиною у АДРЕСА_1 близько року. Там же пішла до першого класу. На початку війни син пішов служити, його дружина стала доглядати спільну дитину, а дитину ОСОБА_8 забрала собі вона з дідом. Так, з семи років (другого класу) дитина живе у с. Довжки. На час розгляду справи - дитина живе у неї вісім років. Мати дитини спочатку двічі на рік приїжджала, а останні три роки - не їздила, потім приїхала восени 2024 року. По телефону вона спілкується із дочкою і зараз спілкуються. Дитина добре відноситься до відповідачки, коли вона приїжджає до дитини, то мала просить її лишитися, оскільки мама приїздить ненадовго і зранку вже їде додому. Коли приїжджала провідати доньку, то привозила дитячий одяг, фрукти. Причиною звернення до суду послужило те, що відповідачка приїхала забрати дитину, тоді вона подала цей позов.
Представник позивачки ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Відповідачка позов не визнала. Пояснила, що від першого шлюбу має старшу дочку - ОСОБА_9 . Вдруге вийшла заміж за сина позивачки ОСОБА_10 . У 2014 році народила ОСОБА_8 , в цей час старшій доньці було до 2 років. Жили у с. Карпилівка (колишній Рокитнівський район Рівненської області) всі разом: вона, чоловік ОСОБА_10 та дві доньки. Відносини в сім'ї спочатку були хороші, а пізніше через ревнощі почалися сварки. Тоді вони переїхали у с. Довжки, Хмельницької області, де жили з його батьками та братом. Відношення до дітей було нормальне, але між ними виникали скандали, було таке, що чоловік не пускав її відвідувати матір. Проте, все ще проживали разом, під Новий рік посварилися і чоловік сказав, що подає на розлучення. ОСОБА_10 подав на розлучення - причини їй не пояснив. Деякий час вона ще сподівалася, що вони примиряться, однак вона там жити вже не хотіла (Шепетівський район Хмельницької області), а він не хотів їхати жити до неї. Пояснила, що жила з сином позивачки приблизно 4 роки, потім розійшлися. Забрати дитину з собою вона не змогла, тому що колишній чоловік не дозволив це зробити. Таким чином дитина лишилася з батьком. Про те, що менша дочка ОСОБА_11 буде жити з батьком вирішували він та баба. Вона не хотіла лишати дитину, проте її думки не питали, їхню спільну дитину їй просто не віддали: була сварка з цього приводу, колишня свекруха чинила їй перешкоди, так як не хотіла, щоб вона забрала меншу дочку з собою у Рокитне. Тоді вона зверталась у поліцію, ходила в опікунську раду, щоб забрати дитину, але там їй не допомогли. Сказали, що двох маленьких дітей вона одна не потягне, тому краще дитині лишитися з батьком та бабою, а вона зможе забирати її на вихідні, свята, канікули. Місце проживання меншої дитини визначили з батьком. До дитини приїжджала 3-4 рази в рік. У 2021 році її колишній чоловік подав на аліменти. Оскільки вона проживає у сільській місцевості, самостійно виховує старшу дитину, була змушена їхати до Польщі на заробітки, крім того, має господарство, яке доглядає, город, за рахунок чого живуть. Повністю погасити борг з аліментів не має можливості, так як через заборгованість не може виїхати до Польщі на заробітки.
На час розгляду справи, відповідачка два роки перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком. Спільних дітей не мають. Анжела-страша донька від першого шлюбу проживає разом з ними, любить вітчима, гарно до нього ставиться, він також до неї добре відноситься. Джерелом доходу в сім'ї є дохід співмешканця - 2700-2800 грн. і допомога на ОСОБА_9 у зв'язку з втратою годувальника - 2300 грн. Вказані кошти з її картки відразу списуються виконавчою службою на погашення аліментів. Коли пропав безвісті її колишній чоловік, до неї передзвонили з ОСОБА_12 і повідомили що треба забрати дитину та отримати виплати. Як тільки він пропав, то вона відразу поїхала у Славуту, так як бабуся дитини (позивачка) хотіла отримати допомогу. Вона ж сама на гроші колишнього чоловіка не претендує, їй вони не потрібні, вона хоче бачитися з дитиною, щоб дитину відпускали до неї та заперечує, щоб її позбавили батьківських прав на дочку.
У судовому засіданні 11.09.2025 року відповідачка додатково пояснила, що у 2025 році, поки справа була у провадженні, вона на прохання позивачки, збирала документи, носила їх до РТЦК та отримала виплати на дочку ОСОБА_8 , у зв'язку з тим, що батько вважається зниклим безвісно. Отримує ці гроші і повністю , нічого не лишаючи собі, перераховує їх позивачці. Дуже хоче, щоб ОСОБА_11 жила з нею та старшою сестричкою, оскільки вони між собою спілкуються, старша дочка їздила на канікули до меншої, була там деякий період (колишня свекруха добре відноситься до ОСОБА_9 , бо знає її ще маленькою, купує їй одяг, солодощі, не ображає). Вона також приїжджала до свекрухи, була разом із своїми дітьми, допомагала свекрусі закрити заготовки на зиму, свекруха, буває, що дає їй гроші на дорогу. Але довго бути у с. Довжки вона не може, так як це далеко - інша область, вона з чоловіком ведуть власне господарство, тому більш ніж на три дні там не лишається. В Польщу на заробітки поїхати не може через заборгованість із аліментів. Їй цікаве життя ОСОБА_13 , вона знає, що дояка любить математику, добре знає англійську, ходить на гурток, гарно співає, виступає на сцені. Вона підключена до групи у Фейсбуці і цікавиться захопленнями своєї дитини. Їй відомо, що ОСОБА_11 добре до неї ставиться, але не хоче залишати бабусю, змінювати клас, школу. Якщо зробити це силоміць, то таки переїзд може негативно вплинути на дитину, а вона, як мама, не хоче її травмувати. Тому домовилася з нею, що та буде проживати з бабусею, але коли захоче, на свята, канікули вона буде приїжджати за нею. Насильно змінювати місце проживання дочки наміру не має.
Представник відповідачки - ОСОБА_14 підтримав заперечення відповідачки, пояснив, що місце проживання дитини визначено органом опіки та піклування з батьком, відповідачка не відмовлялася від своєї дитини, однак їй чинили перешкоди у тому, щоб дитина лишилася з нею після розлучення та зараз. Відповідач веде звичайний спосіб життя, тому підстав для позбавлення її батьківських прав не має.
Представник органу опіки та піклування Рокитнівської селищної ради у судових дебатах пояснила, що ознайомившись з матеріалами справи, беручи до уваги, що у зв'язку з позовом, ССД Рокитнівської селищної ради проведено перевірку обставин справи, вважає, що підстави для позбавлення батьківських прав відповідачки не доведено.
Заслухавши позивача, його представника, відповідачку та її представника, представника ССД Рокитнівської селищної ради, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірні відносини виникли з сімейних, зокрема належного виконання батьківських обов'язків щодо виховання, піклування та утримання дитини тим із батьків, хто проживає окремо. Вказані відносини регулюються нормами міжнародного права та Сімейного Кодексу України.
Судом встановлено, що до суду звернулась баба дитини, з якою остання проживає - ОСОБА_2 і яка є позивачем у справі ( а.с.15-20,32).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.01.2017 батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої виник спір, є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яка є відповідачкою у справі (а.с. 32).
Шлюб між батьками дитини розірвано рішенням Славутського міськрайонного суду Змельницької області 08.06.2017 року ( а.с.9).
Батько дитини ОСОБА_5 зник безвісти ( а.с.29-30, 31).
Позивач просить позбавити батьківських прав матір дитини ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що згідно витягу з рішення Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 54 від 26.07.2021 місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з батьком ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 . Матері дитини ОСОБА_1 «надано можливість у вихідні та святкові дні і на канікулярний період, за погодженням дати і часу з батьком дитини та за згодою самої дитини, брати на погоджений час малолітню дочку до свого зареєстрованого місця проживання в АДРЕСА_3 » ( а.с. 37).
Як було з'ясовано, вказане питання вирішувалося органом опіки та піклування, оскільки вони з чоловіком не могли дійти згоди, з ким з них буде проживати дитина, на той час їй пояснили, що оскільки вона не працює, проживає з батьками, тобто не має власного житла, то з двома малими дітьми не впорається і дитині буде краще лишитися у с. Довжки.
Разом з тим, встановлено, що фактично дитина не проживає за визначеною органом опіки та піклування адресою, а проживає з бабою та дідом у АДРЕСА_2 ( а.с. 36). Вказана обставина підтверджується поясненнями позивачки та підтверджується довідкою, виданою Ганнопільською сільською радою за вих. № 209 від 27.05.2024 за підписом старости с. Довжки В.П. Бабицької. Суд звертає увагу на те, що вказана довідка, в тій частині, що дитина з дня народження постійно проживає в с. Довжки Шепетівського району Хмельницької області разом з бабусею ОСОБА_2 не відповідає дійсності, так як місцем народження дитини у її свідоцтві про народження вказано с. Карипилівка, Рокитнівського району Рівненської області. Крім того, сторонами у справі не заперечувалася та обставина, що дитина народилася у с. Карпилівка, Рокитнівського району Рівненської області, де проживали батьки і де було зареєстровано шлюб між ними ( а.с. 9, 32), а лише через деякий час батьки дитини разом з двома дітьми переїхали жити у с. Довжки Хмельницької області.
Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини встановлено, що дитина проживає у АДРЕСА_2 . Дівчинкою опікується баба та дід. Умови проживання задовільні, тепло, затишно, чисто, присадибна ділянка оброблена, урожай зібрано. Для внучки є окрема кімната з гарним ремонтом, необхідні меблі, планшет. Дитина одягнута, обута по сезону, має охайний вигляд. Бабуся має інвалідність другої групи, дідусь - пенсіонер ( а.с. 98,120).
Мати дитини ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_3 . Разом з нею зареєстровано дочку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 85).
Фактично відповідачка разом з старшою дитиною проживають за місцем проживання її теперішнього чоловіка по АДРЕСА_4 , де ССД Рокитнівської селищної ради було обстежено умови проживання сім'ї.
З акту обстеження умов проживання від 08.08.2024 встановлено, що ОСОБА_16 проживає з теперішнім чоловіком (у шлюбі не перебувають), у хороших відносинах, приємні, спокійні люди. Спільно виховують дитину відповідачки від першого шлюбу. Проживають в одноповерховому будинку, мають дві великі кімнати, кухню, коридор, земельні ділянки, господарство. Умови проживання задовільні, кімнати умебльовані, наявна побутова техніка, забезпечені продуктами харчування. Для дитини є окрема кімната, ліжко, письмовий стіл. На подвір'ї чисто. Є все необхідне для життя та виховання дітей ( а.с. 157-158).
Аналогічні обставини встановлені дослідженням актів оцінки потреб сім'ї особи за серпень, вересень 2024 року: дитина доглянута, активна, емоційно-стабільна, урівноважена, без шкідливих звичок, має друзів, хороші відносини з бабусею та мамою ( а.с. 71-82).
Отже, відповідачка проживає окремо від дитини, з приводу якої виник спір. Проте, від дитини не відмовляється, що підтверджується і самою позивачкою у судовому засіданні. Так, остання підтвердила суду, про те, що ОСОБА_1 спілкується з ОСОБА_17 по телефону, приїжджає до дівчинки на кілька днів, дитина просить, щоб мама лишалася надовше. Вказана обставина дає підстави суду вважати, що між дитиною та мамою встановлено певний психологічний зв'язок, проте через об'єктивні причини (значна територіальна віддаленість, наявність на утриманні другої малолітньої дитини, необхідність вести домашнє господарство, тощо) остання не має можливості залишатися у неї більше ніж кілька днів. Зі слів відповідачки, бабуся дитини не дозволяє, щоб дитина приїздила до неї, тому що боїться, що вона відбере у неї внучку, а тому вона може лише приїжджати до дитини. Крім того, дитина неохоче налаштована відносно її співмешканця.
З пояснень відповідачки та досліджених документів, судом встановлено, що спільному проживанню матері та дитини чинилися перешкоди з боку батька дитини та баби. Через що питання визначення місця проживання дочки Анни вирішувалося органом опіки та піклування Ганнопільської сільської ради. Згідно з витягом з рішення Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 54 від 26.07.2021 місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з батьком ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 . За вказаною адресою дитина проживала недовго, більшість часу проживала у баби з дідом.
Відповідачка розуміє, що має першочергове право на виховання своєї дитини та спілкування з нею, однак з мотивів забезпечення якнайкращих її інтересів та щоб не спричинити психологічної травми, розуміючи прив'язаність дитини до бабусі, яка виростила дитину, забезпечила її необхідним, в той час, як вона не мала такої можливості в силу об'єктивних обставин та перешкод у доступі до здійсненні нею виховання дитини, її розвитку, змінювати місце проживання всупереч волі дитини наміру не має. З свого боку, відповідачка забезпечує спілкування дочки ОСОБА_13 з старшою сестричкою ОСОБА_9 , навідує свою дитину у Хмельницькій області, на достатньому рівні володіє ситуацією щодо інтересів своєї дитини, цікавиться її навчанням, в силу власних можливостей надавала матеріальну допомогу на її утримання та розвиток.
Відповідачка, як вбачається із наданих нею пояснень, хоча і проживає окремо, однак володіє відомостями про уподобання доньки, її улюблені шкільні предмети, відмінні оцінки, що спростовує твердження позивачки про те, що мати дитини не цікавиться її життям та не преділяє дитини належної уваги, адже, судом встановлено, що за ініціативи саме батька дитини та самої позивачки, мати дитини була змушена проживати окремо від неї на значній відстані, що не могло не відображатися на їхніх взаємовідносинах та що дійсно негативно вплинуло на можливість щоденного, безперервного та безперешкодного виховання матір'ю своєї дитини, оскільки мати була фактично усунута від процесу виховання. Вказане пояснює прихильність дитини до баби, яка нею займалася щоденно.
Дитина навчається, виключно позитивно характеризується по місцю навчання, скромна, весела, товариська, охайна та дисциплінована в навчанні, активна. Дитиною опікуються баба та дідусь ( а.с. 34,36). ОСОБА_2 піклується про стан її здоров'я ( а.с.38)
Проте, самі по собі вказані обставини з огляду на те, що саме з ініціативи позивачки у тому числі, мати дівчинки була усунута від можливості виховувати та розвивати дитину на власних розсуд, не дають підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини. Не є підставою для позбавлення батьківських прав і заборгованість зі сплати аліментів, оскільки питання боргу зі сплати аліментів також доладжувалося судом, і обставин, за яких суд міг би прийти до висновку про умисне ухилення від сплати аліментів не було встановлено.
Судом також не встановлено, що мати дитини ухиляється від участі в житті дитини, її вихованні, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачка зловживає алкогольними напоями чи наркотичними препаратами, веде аморальний спосіб життя, чинить негативний вплив на поведінку дитини, жорстоко з нею поводиться, вчиняє кримінальні правопорушення щодо дитини, вдається до експлуатації, чинить перешкоди у здобутті дитиною повної загальної освіти.
При письмовому опитуванні спеціалістом ССД Рокитнівської селищної ради відповідачки, було зафіксовано вплив, тиск на відповідачку щодо питання виховання, утримання дитини, яка проживає окремо від неї ( а.с. 84). У судовому засіданні вказані обставини відповідачка підтвердила. Позивачкою такі обставини спростовано не було.
Даючи оцінку висновку органу опіки та піклування Ганнопільської сілької ради Шепетівського району Хмельницької області, який затверджено рішенням № 95 від 29.10.2024, суд зазначає наступне. Згідно вказаного висновку ССД вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини. Проте, суд не може погодитися з таким висновком з огляду на те, що такий висновок є однобічним, необ'єктивним, який ґрунтується виключно на доказах, наданих позивачем та не відповідає фактичним обставинам справи, що були встановлені судом.
Без посилання на підтверджуючі документи, без обстеження умов проживання відповідачки, за відсутності її характеристик, без спілкування з нею зроблено висновок, що «мама дитини зникла з життя своєї дитини, повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться ні станом здоров'я, ні рівнем навчальної успішності». Тим самим, спеціалісти служби у справах дітей не з'ясували, що мати постійно спілкується з дитиною, обізнана успіхами своєї дитини в навчанні та позашкільному житті, час від часу приїжджає до дитини, мало того, мама дитини сприяє спілкуванню дитини з рідною ( по матері) сестрою. Органом опіки та піклування не було взято до уваги, що спільному проживанню матерії і дитини, прояву материнської турботи чинилися перешкоди, в тому числі, у вигляді прийнятого рішення про визначення місця проживання дитини не з матір'ю. Так, службою у справах дітей матері надано лише можливість у вихідні та святкові дні, канікули, за умови погодження дати та часу з батьком та самою дитиною брати малолітню дочку до свого місця проживання. Вказане, на глибоке переконання суду, не сприяло виконанню останньою своїх материнських обов'язків, а навпаки ускладнювало цей процес. При цьому, інтереси матері очевидно не були враховані: відповідачка мала ще одну дитину, яку виховувала тривалий час одиноко, була змушена виїжджати на заробітки до іншої країни, місце проживання матері в іншій області, що також є перешкодою частим побаченням з дитиною, вимагає значних витрат часу та коштів.
Окрім того, приймаючи таке рішення, орган опіки та піклування не врахував інтересів самої дитини. Дитина лишилася батьківського піклування під час виконання батьком військового обов'язку перед державою, фактично перебуває під опікою його батьків - людей пенсійного віку, крім того, баба дитини, яка є позивачем, має інвалідність. За таких обставин, позбавляючи матір дитини батьківських прав можна домогтися розірвання родинного зв'язку з матір'ю, що явно суперечить якнайкращим інтересам дитини.
Суд між іншим, не може не звернути увагу на ту обставину, що одним із наріжних моментів у цьому спорі є реалізація права на отримання дитиною виплат, у зв'язку з тим, що батько дитини - військовослужбовець, який рахується безвісно зниклим. Такі кошти призначаються дитині, відповідно вплачуються матері дитини.
Як вбачається з витягу протоколу № 6 засідання комісії з питань захисту прав дитини Рокитнівської селищної ради від 20.09.2024 комісія проголосувала про недоцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 відносно дочки ОСОБА_18 . У голосуванні брало участь 8 осіб, з яких 1 особа утрималась та 1 проголосувала проти. Оскільки дитина проживає на території Ганнопільської ТГ, то складання висновку поклали на орган опіки за місцем її проживання.
Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може не погодитись із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З цих обґрунтувань, суд не бере до уваги наданий висновок ССД Ганнопільської сілької ради Шепетівського району Хмельницької області, затверджений рішенням № 95 від 29.10.2024, який носить рекомендаційний характер, виконує допоміжну функцію та оцінюється в сукупності з іншими доказами.
Приймаючи рішення у даній справі, судом враховуються всі встановлені обставини справи у їх взаємозв'язку та сукупності, а рішення ухвалюється, виходячи виключно із інтересів дитини, захист яких гарантовано законом.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
З аналізу п. 2 ч.1 ст.164 СК України слідує, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При вирішенні цього спору, судом враховується, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на їх поведінку, який може бути застосовано лише за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька чи матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини та застосовується як крайня міра впливу з метою захисту прав дитини.
Посилання позивачки у позові на те, що «позбавлення відповідачки батьківських прав буде відповідати інтересам дітей, оскільки вона в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дітей до моменту зміни свого ставлення до дітей та поновлення батьківських прав» не заслуговує на увагу, оскільки суперечить встановленим судом обставинам та не відповідає дійсності, окрім того, питання вирішується не відносно кількох дітей, а однієї. В даному спорі не було доведено ні стороною позивача, ні органами опіки та піклування, що відповідачка свідомо, умисно та з власного волевиявлення не виконує покладених на неї батьківських обов'язків до догляду за дитиною. Більше того, існування таких обставин було спростовано відповідачкою та дослідженими судом доказами.
У зв'язку з цим, позовні вимоги не підлягають до задоволення через їх необгрунтованість та безпідставність.
Керуючись ст.ст. 12,81,263-265 ЦПК України, ст.ст. 150,155,164-166 Сімйеного кодексу України, суд-
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 12.09.2025.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП- НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
Орган опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області: 30400, м. Шепетівка, Хмельницької області, вул. Соборності, 4, ЄДРПОУ- 36111585;
Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей сім'ї та молоді Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області: 30030, с. Ганнопіль, вул.Миру, 14, Шепетівського району Хмельницької області, ЄДРПОУ- 44119520.
Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Рокитнівської селищної ради, Рівненської області: 34200, с-ще Рокитне, вул.Незалежності, 13, Сарненського району івненської області, ЄДРПОУ - 44055991;
Суддя: