Справа №592/18087/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М.
Номер провадження 33/816/593/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
03 вересня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. зі позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 22 жовтня 2024 року близько 02 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Степана Бандери, поблизу будинку № 7, керував транспортним засобом «Fiat Fullback», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», що зафіксовано на відео реєстратор, результат огляду - 1,51 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Павловський В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року, закрити провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що працівники поліції чітко не вказували виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які б слугували підставою для проведення такого огляду. Окрім цього, жодна з передбачених п. 3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння не відображена на долученому до матеріалів справи відеозаписі.
Також, працівниками поліції не було проінформовано ОСОБА_1 порядок застосування спеціального технічного засобу, газоаналізатора та не роз'яснено останньому право не погодитися із результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу і прослідувати на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я.
Судом не взято до уваги ту обставину, що працівником поліції власноручно було розпаковано мундштук до газоаналізатора, відповідно, вказане ставить під сумнів правдивість результатів такого огляду, через можливість потрапляння речовини, яка містилася на руках поліцейського.
Окрім цього, суд першої інстанції за відсутності особи, яка притягується до відповідальності та її захисника, порушуючи право на захист, не отримавши та не дослідивши запитувані документи, не допитавши в якості свідка працівника поліції, прийняв оскаржуване рішення.
Таким чином, постанова судді є незаконною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає про те, оскаржувана постанова судді була постановлена у відсутність особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та його захисника.
Примірник постанови судді отримана самостійно захисником під час ознайомлення зі справою, 11 лютого 2025 року.
Тому, враховуючи викладене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Ковпаківського районного суду м. Суми, 19 лютого 2025 року, адвокатом Павловським В.А. було подано апеляційну скаргу на постанову судді суду першої інстанції від 09 січня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку, апелянт зазначає постановлення оскаржуваної постанови у відсутність особи, відносно якої складено протокол та його захисника.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіривши представлені матеріали та доводи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2024 року серії ЕПР 1 № 155999;
- роздруківки приладу «Alcotest 6810» від 22 жовтня 2024 року, відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 1,51 % проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджено згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Alcotest 6810»;
- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, які підтверджують керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів нагрудних камер працівників поліції, чітко вбачається, як 22 жовтня 2024 року близько 02 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Степана Бандери, поблизу будинку № 7, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Fiat Fullback», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Під час перевірки особи водія, в останньому було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився.
Результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці, становив 1,51 % проміле, з чим останній погодився
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не висловлював та не висловлював бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, з метою проходження медичного огляду.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст.ст.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння інспектором 2 взводу П 2 роти П 1 батальйону УПП в Сумській області Зубко Я.М. у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Вказані ознаки також були зафіксовані на долучених до матеріалів справи відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.
Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та відсутність підстав у працівників поліції для проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження, проходження такого огляду в медичному закладі, оскільки відповідно до відеозапису працівниками поліції останньому роз'яснено права, обов'язки та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення в працівників поліції до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.
Окремих вимог до мундштука зазначена інструкція не містить.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів, працівники поліції в присутності ОСОБА_1 розпакували новий мундштук та зробили тестовий забір повітря, за результатами якого прилад «Drager Alcotest 6810» показав нульовий результат, тобто відсутність алкоголю при здійсненні тестового забору повітря, після чого вже здійснювався безпосередньо огляд водія на стан сп'яніння. А тому ствердження сторони захисту про нібито спотворення результатів тесту, не відповідають обставинам, зафіксованим на відеозаписі.
Окрім цього, при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, водієм не було висловлено зауважень щодо цілісності його упакування.
Доводи апелянта про порушення судом прав ОСОБА_1 на захист, оскільки справу було розглянуто за їх відсутності, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з оскарженої постанови суду першої інстанції та матеріалів справи, розгляд було здійснено за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Павловського В.А., проте дане питання вирішено судом, з урахуванням того, що останні були достовірно обізнані про час, дату та місце судового засідання, а також належним чином повідомлені, однак не вжили заходів для явки в суд, письмових заперечень проти протоколу не подали, доказів наявності обставин, які унеможливлювали їх явку до суду не надали.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважав за можливе з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, справу розглянути на підставі наявних доказів.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правильними.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Павловському В.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року.
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.