Номер провадження: 33/813/1677/25
Номер справи місцевого суду: 947/23202/25
Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.
Доповідач Комлева О. С.
28.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
адвоката Баранівського Вадима Олександровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Луніної Лариси Петрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На вищевказану постанову суду адвокат Баранівський В.О., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 18 липня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Баранівський В.О., зазначив наступне.
Згідно записів бодікамери та відеореєстратору поліцейських відсутні будь-які докази руху автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , та зазначення правомірності підстав зупинки автомобіля.
Співробітники поліції було порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме, не відобразили та не підтвердили результатів тесту на камеру, а лише озвучили результат без його фіксації на камеру; Результати тесту газоаналізатора були отримані після сьомої спроби, під час яких індивідуальні мундштуки не були змінені, що могло привести до накопичення в приладі та системі зворотнього клапану мундштуку залишків складових алкоголю, які можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв.
Також відповідно до відеозаписів, вбачається, що ОСОБА_1 перед проходженням процедури здійснила обробку антисептиком із спиртовою основою, та після цього руками розпаковувала індивідуальний мундштук газоаналізатора.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest», який має границі допустимої похибки під час експлуатації, результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 межує на границі з похибкою, що не доводить вживання нею алкогольних напоїв.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання призначене на 28 серпня 2025 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисник не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 59, 60).
27 серпня 2025 року від адвоката Баранівського В.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з перебуванням адвоката на лікарняному.
Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що на підтвердження клопотання адвокатом Баранівським В.О., не надано доказів перебування на лікарняному. Крім того, апеляційному суду не повідомлено підстави за яких не змогла прибути в судове засідання особисто ОСОБА_1 .
Більш того, слухання даної справи вже відкладалося з 20 серпня 2025 року за клопотанням адвоката Баранівського В.О., у зв'язку з перебуванням його у відрядженні до м. Києва, доказів які б підтверджували дану обставину, адвокатом також не було надано.
Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 та її захисник, будучи повідомлені про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з'явилися, не надали доказів поважності причин неприбуття в судове засідання, суд вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та її адвоката Баранівського В.О.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП передбачено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, в яких присутність особи, яка притягується до відповідальності, є обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з боді-камери, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.а ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 357081 від 10 червня 2025 року водій ОСОБА_1 09 червня 2025 року, близько 23:30, навпроти буд.1 по площі Незалежності в м. Одесі, керувала автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9.а «Правил дорожнього руху України». Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою особи за допомогою приладу Drager Alcotest 7510, прилад ARLM-0429, що підтверджується тестом 1078 від 09 червня 2025. Результат огляду становить 0,41 проміле, що відповідає стану алкогольного сп'яніння. Крім того, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому порядку у медичному закладі у лікаря нарколога за згодою особи, що підтверджується висновком медичного закладу №001337 від 10 червня 2025 року.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними зібраними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 357081 від 10 червня 2025 року (а.с.1);
- довідками управління патрульної поліції в Одеській області про отримання особою посвідчення водія та відсутності повторності вчинення даного правопорушення (а.с.2,3);
- чеком приладу «Drager Alcotest 7510» на стан сп'яніння з зафіксованим результатом 0,41‰ (а.с. 5,6);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме Drager Alcotest 7510, із зазначеним результатом огляду - 0,41 ‰ (а.с. 7);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість (а.с. 9);
- диском DVD-R з відеофайлом до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 10).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 рокута порушення нею вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 09 червня 2025 року.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Доводи апеляційної скарги адвоката Баранівського В.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що згідно записів бодікамери та відеореєстратору поліцейських відсутні будь-які докази руху автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , та зазначення правомірності підстав зупинки автомобіляапеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що співробітники поліції повідомили ОСОБА_1 підстави її зупинки, а саме, проїзд без увімкнення покажчика повороту, та проїзд на червоний сигнал світлофора, ОСОБА_1 не заперечувала факт керування транспортним засобом та порушення ПДР України.
Доводи апеляційної скарги адвоката Баранівського В.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про те, що співробітниками поліції порушено процедуру огляду водія на місці зупинки за допомогою алкотестеру «драгер» під час експлуатації засобу, що могло вплинути на границі допустимої похибки результату, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки огляд також було проведено у медичному закладі, і відповідно до висновку лікаря, ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 9).
В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Баранівського Вадима Олександровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Повний текст складено постанови 12 вересня 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева