“10» вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)
підозрюваної ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2025 року в задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- відмовлено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 04 жовтня 2025 року, з покладенням на ОСОБА_8 відповідно ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави 1892 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 865 804 грн, з покладенням обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади документів, що дають право на виїзд з України; утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Просить врахувати, що 04.08.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Апелянт зазначає, що підозра у вчиненні тяжкого злочину, хоча санкція ч.5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Вказав, що слідчим суддею не враховано, що підозра є обґрунтованою.
На переконання апелянта, слідчим суддею не враховано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначає про існування ризиків, зазначених у п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час, наводить доводи щодо існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п.1); ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні (апелянт називає цей ризик як такий, що визначений п.2, а правильно - п.3), а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (за законом цей ризик визначений п.5). Зважаючи на ці ризики, з урахуванням особистих характеристик ОСОБА_8 , на думку апелянта, до неї слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки будь-який інший не здатен запобігти цим ризикам.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025230000000019 від 28.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
04.08.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За висновком слідчого судді, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Разом з тим, слідчий суддя вважав, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1), та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними.
Слідчим суддею вказано на недоведеність цих ризиків, про що вказують обставини життя підозрюваної, її поведінка після події інкримінованого злочину. Подія злочину мала місце у 2024 році, про підозру було повідомлено 04 серпня 2025 року, за такого підозрювана мала достатньо часу для втечі чи її організації, але не вчинила жодного вчинку, який би свідчив про намір втечі.
Підозрювана є директором підприємства, має сім'ю, постійне місце реєстрації та проживання. Вкрай сумнівним є те, що за такої поведінки, підозрювана буде переховуватися від слідства. Поведінка підозрюваної в суді також не свідчить про такі наміри.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування про наявність у підозрюваної наміру незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Прокурором не зазначено, на кого конкретно із свідків може впливати підозрювана, в чому цей вплив може полягати та які наслідки це матиме для кримінального провадження.
Слідчий суддя, за результатами розгляду клопотання, оцінивши в сукупності обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , дані про її особу, яка має постійне місце проживання та реєстрації, дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрювану ОСОБА_8 відповідних обов'язків.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги.
Підозрювана ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає.
Положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону.
Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки слідчого судді, що на даному етапі досудового розслідування підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою. На думку колегії суддів, надані до клопотання матеріали здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 могла вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
Колегія суддів погоджується з наведеним слідчим суддею обґрунтуванням недоведеності ризику, який зазначений у п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з тим, що конкретних обставин або дій підозрюваної, які б свідчили про її ухилення від слідства, слідчому судді не надано. Інших обставин на підтвердження ризику втечі прокурором також не було зазначено. На відсутність такого ризику вказують обставини життя підозрюваної, її процесуальна поведінка після події інкримінованого злочину, яка мала місце у 2024 року, про підозру було повідомлено 04 серпня 2025 року. Отже, підозрювана мала достатньо часу для втечі чи її організації, але не здійснила дій, які б свідчили про намір втечі.
Також слідчим суддею достатньо враховано, що підозрювана є директором підприємства, має сім'ю, постійне місце реєстрації та проживання. Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що відсутні підстави вважати, що підозрювана буде переховуватися від слідства.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваною незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, є недоведеним. Слідчим суддею враховано, що прокурор не зазначив, на кого конкретно із свідків може впливати підозрювана, в чому цей вплив може полягати, та які наслідки це матиме для кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на неї відповідних обов'язків.
Рішення слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є вмотивованим, обґрунтованим, а за такого не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора про застосування іншого запобіжного заходу у вигляді застави, про що просить апелянт в апеляційній скарзі.
Натомість, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга містить суттєві неточності та протиріччя, що є однією із підстав вважати подану апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Так, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави 1892 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 865 804 грн.
Разом з тим, у клопотанні до слідчого судді теж ставилося питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави. Такий самий запобіжний захід просить застосувати прокурор в резолютивній частині апеляційної скарги, тобто застосувати запобіжний захід у вигляді застави. В той же, у апеляційній скарзі прокурор просить задовольнити апеляційну скаргу частково, однак висловлює ті ж самі вимоги, що у поданому до слідчого судді клопотанні.
Апелянт також зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, хоча фактично вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Також апелянт зазначає про існування ризиків, зазначених у п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, однак у клопотанні слідчого стверджувалося про наявність ризиків, зазначених у п. 1, 2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто є розбіжності між клопотанням слідчого та вимогами прокурора в апеляційній скарзі.
Висловлюючи вимогу про застосування запобіжного заходу у вигляді застави 1892 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, прокурор вказав в апеляційній скарзі, що це дорівнює 2 865 804 грн. Разом з тим, з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн і залишається на цьому рівні протягом усього 2025 року, а за такого запропонована прокурором застава 1892 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 5 728 976 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з тим видом запобіжного заходу, який обраний слідчим суддею.
Під час апеляційного розгляду не встановлено підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч.3, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9